Новий ЖК замість природного парку? Чому депутати планують змінити закон щодо земель

Народні депутати 10 липня отримали для ознайомлення законопроєкт №9466 "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок за для швидкої реалізації проєктів з будівництва житлових будинків, об’єктів промисловості та інфраструктури у період дії воєнного стану на території України". Як кажуть парламентарі у пояснювальній записці, проєкт розроблений у зв’язку з необхідністю спрощення зміни цільового призначення сформованих земельних ділянок на вид цільового призначення в межах категорії земель житлової та громадської забудови.

Війна винна: чому виникла потреба міняти законодавство в частині цільового призначення земель

За словами авторів законопроєкту, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Росії, зараз в країні значна кількість житлових об'єктів, об'єктів промисловості та інфраструктури зруйновано або зазнали ушкоджень різного ступеня.

"Відновлення економіки України під час дії воєнного стану та після закінчення воєнних дій можливе, зокрема, шляхом залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій. Тому необхідним є спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок задля швидкої реалізації проєктів з будівництва житлових будинків, об’єктів промисловості та інфраструктури на період дії воєнного стану на території України", — йдеться у пояснювальній записці до проєкту №9466.

Зміни на краще? Що передбачає новий законопроєкт №9466

Тарас Думич, керуючий партнер українського офісу міжнародної юридичної фірми Wolf Theiss, у коментарі Фокусу повідомив: зміни, запропоновані проєктом №9466, це вже не перші ініціативи в питанні цільового призначення земель з початку російського вторгнення.

"Даним законопроєктом, як це виглядає, пропонується врегулювати вузьке питання, а саме можливість зміни цільового призначення земель на підставі документації із землеустрою без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеним відповідною містобудівною документацією", — каже Тарас Думич.

Він пояснив: йдеться про можливість спрощення процедури зміни цільового призначення земель у випадках, коли земельна ділянка розташована на території, землі якої мають інше цільове призначення, аніж бажане цільове призначення земельної ділянки, або у випадках, коли відсутня містобудівна документація щодо території. Експерт каже — загалом затверджену містобудівну документацію і в мирний час мали далеко не всі територіальні громади.

"У цьому випадку (коли немає затвердженої містобудівної документації) законопроєкт також передбачає свого роду гарантію для земельних ділянок, цільове призначення яких буде змінено протягом дії воєнного стану. Коли в майбутньому органи місцевого самоврядування будуть затверджувати містобудівну документацію, вони будуть зобов’язані враховувати у цьому цільове призначення земель, яке буде змінене під час дії воєнного стану", — пояснив Тарас Думич.

Тобто, після завершення війни земельна ділянка, яка під час дії воєнного стану з ділянки під житлову забудову перетворилась на ділянку для промислових об’єктів, повинна буде з таким призначенням і залишатись. А якщо певна територіальна громада вирішить змінити призначення з житлової забудови на землі для промисловості, то після прийняття проєкту можна буде це зробити швидше і простіше, а після війни ділянка залишатиметься вже, як промислова.

Наразі, як пояснив юрист, повноваження по зміні цільового призначення земель залишаються в органів місцевого самоврядування, до відання яких відносяться конкретні земельні ділянки. І в цьому питанні законопроєкт не передбачає обмежень прав місцевої влади.

"Спрощення, по суті, торкнеться ситуацій, коли цими органами місцевого самоврядування не затверджені містобудівні документації щодо територій, або, щодо випадків, коли майбутнє цільове призначення конкретної земельної ділянки може не співпадати із функціональним призначенням території", — розповів Тарас Думич.

Нові ЖК на місці парків або на місці руйнувань? Що буде далі із забудовою

Отже, відповідно до діючого законодавства, місцеві органи влади залишають за собою повноваження щодо прийняття рішень про зміну цільового призначення земель.

"У випадках, коли доцільно відбудовувати знищені житлові комплекси, які вже розташовані на земельних ділянках з цільовим призначенням "житлове будівництво", тобто змінювати його не потрібно, органи місцевого самоврядування можуть, і насправді повинні наполягати на відбудові знищеного житла. Наприклад, я живу в Ірпені, де у нас є багато знищених будинків, як багатоповерхових, так і приватних садиб. Я впевнений, що і мешканці цих будинків і садиб, і органи влади, повинні наполягати на їх відбудові та реконструкції, а не на зміні цільового призначення, наприклад, рекреаційних земель, чи навіть земель промислового призначення, та побудові нових ЖК на тих землях", — зазначає Тарас Думич.

Він зауважив: в інтересах місцевих громад — відбудова знищеного житла, а не побудова нових ЖК, коли в той же час в місті чи селищі залишаються "острови знищеної забудови".

Гарна новина в тому, що цей законопроєкт не стосується (поки, у тому вигляді, як є станом на зараз) таких категорій земель як:

• землі оздоровчого призначення;
• землі рекреаційного призначення;
• землі історико-культурного призначення;
• землі лісового фонду;
• землі водного фонду.

Отже, навіть за умови ухвалення проєкту, теоретично місцеві органи влади не зможуть швиденько змінити ділянку, наприклад, з рекреаційної на "під житлову забудову". Тобто, передумов для збільшення нових ЖК на берегах річок або в лісі документ не створює.

"Даний законопроєкт, якщо він буде прийнятим, повинен більше розглядатися як можливість побудови нових об’єктів промислового призначення, енергетика, оборонний комплекс, переробка, логістика, та інше, зокрема для підприємств, які знаходяться на територіях, які є надто близькими для бойових дій, або на яких ще неможливо проводити повноцінні роботи по відбудові інфраструктури", — резюмує експерт.

Історія не нова: які ще пропозиції в темі зміни призначення земель були нещодавно

Чи буде парламентом прийнятий в цілому законопроєкт №9466? На це питання наразі відповіді немає. В минулому році депутати вже розглядали законопроєкт №8178 та альтернативний проєкт №8178-1 щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Але обидва не пройшли голосування.

Згадані законопроєкти стосувались спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок, віднесених до категорії земель сільськогосподарського призначення на вид цільового призначення в межах категорії земель житлової та громадської забудови або категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони. І там також йшлося про мету — швидку реалізацію проєктів з будівництва житлових будинків, об’єктів промисловості та інфраструктури. Цього разу агроземлі вже не згадуються, тому цілком можливо, що з певним доопрацюванням проєкт все ж пройде голосування у Верховній Раді.