Росії стало важче експортувати зерно після обстрілів українських портів, — Reuters

зерно, Росія, російське зерно, російський експорт
Фото: іллюстративне фото | Росії стало важче експортувати зерно

Журналісти стверджують, що основними причинами проблем з продажем російського зерна є зниження інтересу західних країн до торгівлі з РФ, особливо після її виходу із "зернової угоди" та обстрілів української портової інфраструктури.

Related video

Для Росії через низку факторів зросли витрати на транспортування зерна, зокрема через нещодавні атаки по російських кораблях, через що РФ опинилась в небезпечній близькості від життєво важливих маршрутів постачання у Чорному морі. Про це повідомляє видання Reuters.

Причини проблем Росії з експортом зерна

Президент Володимир Путін пообіцяв замінити українське зерно російськими постачаннями до Африки після того, як у липні Москва розірвала "зернову угоду", яка гарантувала безпечний прохід українських продовольчих вантажів Чорним морем, фактично встановивши блокаду моря й атакувавши сховища в умовах ескалації війни.

Водночас українські атаки морських безпілотників на російський нафтовий танкер і військовий корабель на території військово-морській базі в Новоросійську, по сусідству з великим зерновим і нафтовим портом, — додали до цих нових небезпек для транспортування в Чорному морі.

Голова Російського союзу експортерів зерна Едуард Зернін вказав на потенційне посилення того, що він назвав "прихованими санкціями", які "можуть призвести до збільшення витрат на фрахт і страхування" для Росії.

З його слів, це "відобразиться на рівні цін на пшеницю та інші зернові на світовому ринку".

Попри те, що експорт сільськогосподарської продукції не підпадає під прямі європейські та американські санкції, Москва заявляє, що обмеження, накладені на банківську діяльність та російських фізичних осіб, є "прихованими санкціями" щодо торгівлі продовольством.

Джерела видання стверджують, що фінансові ризики та ризики безпеки, пов'язані з торгівлею з Росією, які посилилися через закриття Чорноморського коридору, призводять до зростання вартості фрахту для Москви й підштовхують її до використання старих і менших суден, якими керують менш відомі судноплавні оператори.

"Ситуація викликає сумніви щодо того, чи зможе Росія зберегти рекордні темпи експорту, і якщо її не вирішити, то це може призвести до зростання світових цін на пшеницю. Вже зараз, до закінчення терміну дії угоди, зернові перевізники й товарні біржі скоротили ризики, пов'язані з Росією", — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що Світові товарні біржі більше не допомагають Росії з механікою торгівлі її зерном. Так компанії Cargill, Louis Dreyfus і Viterra припинили таку роботу 1 липня, посиливши тиск на Москву, щоб вона взяла на себе всі аспекти зернових угод, включно з транспортуванням.

  • Cargill заявила, що продовжуватиме відвантажувати зерно з російських портів. Компанія відмовилася від подальших коментарів;
  • Dreyfus, Viterra і ADM відмовилися від коментарів;
  • Bunge не відповіла на запит про коментарі.

У виданні повідомляють, що минулого року Росія експортувала рекордний обсяг пшениці на суднах, зафрахтованих у міжнародних компаній і трейдерів. Хоча експорт залишається високим, в останні кілька місяців вона була змушена шукати більше власного фрахту, все більше покладаючись на "тіньовий флот" старих суден, які зазвичай експлуатуються компаніями, що базуються в Туреччині та Китаї, розповіли три джерела в судноплавній галузі.

"Зараз міжнародні компанії мало що можуть запропонувати. Більшість того, що виходить назовні, реалізується російськими трейдерами, які використовують (тіньовий) флот, який міжнародні трейдери не чіпають", — сказав один зі співрозмовників видання.

Згідно з даними морської платформи Shipfix, яка збирає інформацію від сотень учасників ринку, кількість запитів на фрахт суден у липні подвоїлася до 257 порівняно з тим же місяцем минулого року.

"Дані не показують, скільки запитів було виконано, або які судноплавні оператори були залучені. Кількість запитів на судна зросла на 40% порівняно з червнем і, ймовірно, зростатиме й надалі, оскільки експортний сезон набирає обертів", — зауважили журналісти.

Повідомляється, що данська компанія NORDEN і дві інші західні судноплавні групи, які відмовилися назвати свої імена, повідомили Reuters, що припинили співпрацю з Росією після вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Страхування кораблів, що йдуть Чорним морем

Зазначається, що за відсутності Чорноморського коридору і Росія, і Україна в липні попередили, що судна, які прямують до портів одна одної, можуть розглядатися як легітимні військові цілі, що стало ще одним ударом по "апетиту західних компаній до ризиків".

За даними джерел видання, страхування суден, що прямують до російських чорноморських портів, наразі коштує десятки тисяч доларів додаткових страхових внесків щодня і ці тарифи зростають після нападів Росії на інші водні шляхи України через Дунай.

Чорне море залишається критично важливим регіоном для російського експорту, а інші напрямки є складнішими й дорогими.

Джерела повідомляють, що навіть до страхування суднові оператори брали за російські вантажі на 10 тисяч доларів більше щодня, ніж за вантажі, що виходили з сусідніх портів Болгарії та Румунії, оскільки розрив угоди та ескалація ситуації на Чорному морі були обтяжливими для них.

Керівник відділу зовнішніх зв'язків провідної морської страхової компанії NorthStandard Майк Солтхаус заявив, що з моменту введення санкцій Сполученими Штатами і Європою деякі трейдери й страховики побоюються, що кінцеві бенефіціарні власники російських портів і терміналів можуть бути пов'язані з визначеними особами.

"Структура власності не є очевидною для звичайної або навіть посиленої перевірки, що призводить до певного небажання брати участь у російських операціях", — розповів він.

З його слів, інший ризик полягає в тому, що якщо судну потрібно купити паливо в Росії, це може створити проблеми із західними санкційними органами, що ускладнить подальше ведення неросійського бізнесу, саме тому після цього нелегко повернутися до нормальної торгівлі.

Російські чорноморські термінали обробляють близько 70% експорту зерна з країни. До них належать Новоросійський і Таманський порти.

"Торговельні бар’єри" для Росії

Попри напруженість, світові ціни на пшеницю залишаються значно нижчими за пікові після того, як вторгнення Росії минулого року викликало побоювання глобальної голодної кризи.

"Вилучення більшої кількості українського зерна зі світового ринку може посилити тиск на пропозицію, якщо тільки російський експорт або великі врожаї інших виробників не компенсують різницю. Ескалація напруженості в Чорному морі, ймовірно, вплине на обсяги російського експорту і не дозволить судноплавним компаніям направляти судна в російські порти, особливо нові судна, які можуть перевозити більше", — наголошують у виданні.

Російське міністерство сільського господарства прогнозує, що експорт зерна в сезоні 2023/24 впаде приблизно на 8% порівняно з торішнім максимумом у 60 мільйонів тонн. Причину падіння міністерство не назвало.

Росія планує будувати нові вантажні кораблі

У виданні нагадали, що у грудні міністерство оголосило про план будівництва флоту з 61 нового зерновоза, посилаючись на "санкційний тиск і відмову багатьох міжнародних перевізників співпрацювати з Росією".

"Російські експортери потребують 34 зерновози вантажністю 60 000 тонн і 27 — вантажністю 40 000 тонн, заявило міністерство в грудні. Воно не повідомило, коли вони можуть бути побудовані російськими суднобудівними заводами", — розповідають журналісти.

Російська державна сільськогосподарська лізингова компанія "Росагролізинг" заявила в березні цього року, що розмістила замовлення на флот зерновозів, який планує спустити на воду протягом трьох років. За даними оціночної компанії VesselsValue, наразі не надходило жодних замовлень від російських компаній ні на внутрішньому, ні на міжнародному ринку. Будівництво нових кораблів зазвичай займає до трьох років.

За даними VesselsValue, більша частина з нинішнього російського флоту, що складається з 31 переважно невеликого суховантажу, має вік понад 30 років, що ускладнює доступ до деяких портів із суворими вимогами до суден, старших за певний вік.

"Ми не бачимо, щоб Росія будувала власний флот з нуля в короткостроковій перспективі, щоб задовольнити свої нагальні потреби. Основна увага буде зосереджена на фрахтуванні з комерційного ринку", — наголосила аналітик консалтингової компанії Control Risks Вікторія Мітчелл.

Раніше повідомлялось, що 3 серпня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що всі члени Організації Об’єднаних Націй мають об'єднати зусилля для протидії Росії, її шантажу голодом, який може розпочатися у світі.

Нагадаємо, 2 серпня Reuters повідомило, що через атаку військ РФ на Ізмаїл ціни на продовольство у світі зросли. Зі слів аналітиків, унаслідок зриву зернової угоди експорт зерна з України в липні знизився на 40% порівняно з червнем.