Блокування коштів на рахунках переселенців: чому це відбувається та чи є вихід

Нещодавно у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій обговорювали нову проблему. Йдеться про звернення громадян щодо випадків накладення державними та приватними виконавцями арешту на банківські рахунки внутрішньо переміщених осіб. В тому числі йдеться про кошти, отримані ВПО як соціальна допомога від держави та міжнародних організацій.

Міністерка Ірина Верещук каже, що Мінреінтеграції було розроблено та внесено Урядом до парламенту проєкт закону, документ пропонує заборонити накладення арешту на кошти ВПО, отримані як цільова грошова допомога від міжнародних організацій і державна допомога на проживання, та їх стягнення. "Це кошти, які держава, а також благодійні фонди та міжнародні організації виділяють для підтримки наших внутрішньо переміщених осіб. І не можна допустити, щоб внутрішні переселенці були позбавлені такої грошової допомоги. Навіть якщо вони є боржниками. Оскільки дуже часто це єдині кошти, які у них є", – вважає Ірина Верещук.

Складне питання: хто та чому блокує кошти на рахунках ВПО

Зазвичай для блокування коштів на банківському рахунку потрібне рішення суду, саме воно надає виконавчій службі право ініціювати процедуру, коли кошти будуть заблоковані. Таке рішення суду може бути пов’язане із невиконанням позичальника, що взяв кредит в банку, із своїм обов’язком сплатити за кредит.

"Держава надала ВПО чимало преференцій відносно сплати за кредитом. Але здебільшого вони стосуються окремих категорій кредитів: іпотеки або купівлі авто. Прості беззаставні кредити готівкою, кредитні картки не підпадають під ці преференції, тому борги за такі кредити мають сплачуватися. Статус ВПО не є причиною для несплати кредиту, відтак й блокування рахунків виконавцем за рішенням суду не заборонене", — пояснив Фокусу у коментарі Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків, член правління Юнекс Банку.

Експерт наголошує: банки не ухвалюють рішень про блокування рахунків. Це компетенція виключно судів та виконавчої служби, тоді як банки лише виконують вимоги виконавця.

"Слід розділяти роботу банку з проблемною заборгованістю та блокування рахунків. Адже далеко не завжди заблокований рахунок клієнта знаходиться у тому ж банку, в якому сформувався борг за споживчим кредитом. Робота з боржниками завжди починається із пошуку компромісних рішень. Зараз банки дуже охоче йдуть на пролонгацію кредиту, зменшення ставки й навіть часткове прощення боргу. Але якщо такий спосіб врегулювання позичальник ігнорує, відмовляється від спілкування з представниками банку, починається стандартна процедура примусового стягнення боргу: позов до суду, виконавча служба тощо. Без цієї процедури банк не може заблокувати рахунок боржника, навіть якщо той відкритий в цьому ж банку", — каже Юрій Мельничук.

Новий закон: чи допоможуть боржникам ініційовані Мінреінтеграції законодавчі зміни

Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання "єПідтримка". У парламенті зареєстрований законопроєкт №9065, який пропонує заборонити на період дії правового режиму воєнного стану і 30 календарних днів після його припинення або скасування звернення стягнення та накладення арешту на кошти боржника, що надійшли від громадських, благодійних, міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в Україні, як цільова грошова допомога, а також державну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. "Органи державної виконавчої служби та приватні виконавці звертають стягнення на кошти та накладають арешти на рахунки боржників в межах відкритих виконавчих проваджень, незважаючи на те, що вищеперераховані особи є на сьогодні найбільш незахищеними верствами населення", — кажуть автори законопроекту в пояснювальній записці до нього.

Проте 5 вересня цей проєкт у Верховній Раді зняли з розгляду. Можливо, після детального дослідження документу парламентарі з’ясували, що він надто дискусійний, адже пропонує надати преференції з несплати боргів внутрішньо переміщеним особам. Також можливий інший варіант: наразі готується новий проєкт, що більш деталізовано та раціонально підходить до питання боргів ВПО.

"З одного боку, допомога людям, що втратили все, справді має бути захищена принаймні частково від блокування та примусового списання. З іншого боку, завжди слід пам’ятати, що гроші, які були видані у якості кредиту позичальникам лише частково є власними коштами банків. Здебільшого йдеться про депозити інших фізичних осіб та компаній. Відтак це значною мірою питання захисту прав кредиторів в самому широкому сенсі. Крім того, з огляду на підняту дискусію щодо справедливості нарахування допомоги ВПО, очевидно, що далеко не завжди додаткові преференції для боржників, як, власне, й сама фінансова допомога, взагалі потрібні. Тож тут слід виробляти певний збалансований підхід, що дозволить задовольнити як інтереси кредиторів, так і потреби ВПО", — вважає Юрій Мельничук.

Він вважає, що у боржника завжди є можливість домовитись з кредитором про лояльні умови з урахуванням життєвих обставин. Проте, каже Мельничук, зараз є багато тих, хто уникає навіть спілкування з кредитором. "При всьому розумінні вкрай складного становища, в яке потрапили сотні тисяч українців, чимало позичальників просто користуються ситуацією, що склалася, щоб не виконувати своїх зобов’язань за кредитами. Й додаткові ініціативи законотворців у цьому напрямі лише підсилюють подібні настрої", — впевнений експерт.

На його думку, поточне законодавство доволі непогано захищає окремі категорії громадян. Зокрема, пояснює експерт, стягнення не може бути звернено на такі виплати, як допомога особам, зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, на іншу допомогу для дітей, передбачену законом.

"Рішення щодо блокування коштів допомоги ВПО в разі наявності боргів є складним питанням, і воно повинно бути ретельно обговорене і розглянуте з урахуванням всіх можливих наслідків і впливу на суспільство", — резюмував Юрій Мельничук.