Справедливості тут не місце. Які зміни очікують на пенсійну систему та чи зростуть виплати

Пенсійна система в Україні продовжує бути так званою "слабкою ланкою", коли більшість пенсіонерів отримує виплати, не здатні перекрити витрати, та й проведення індексації, нажаль, слабко впливає на збільшення пенсій. Нещодавно міністерка соціальної політики Оксана Жолнович визнала, що пенсії в країні не є соціально справедливими, зокрема, через неробочу систему індексації.

"Чинна формула розрахунку пенсії з урахуванням індексацій дуже занижує реальну вартість заробітку. Скажімо, пенсія у 2000-му в 300 гривень в еквіваленті до середньої заробітної плати була непоганою. А зараз з індексацією це просто мізер. Індексація постійно "відстає", і це несправедливо", — сказала Оксана Жолнович в інтерв’ю агенції "Укрінформ".

Також міністерка розповіла, що Мінсоц працює над тим, "щоб кожна людина мала чіткий алгоритм нарахування пенсії з огляду на відпрацьований стаж та сплачені внески. І щоб цей алгоритм був завжди прив'язаний до якихось базових величин". Чи реально зробити пенсії в Україні справедливими і як саме можливо забезпечити достатній рівень щомісячних виплат.

Формула розбрату: що не так із обчисленням пенсії в Україні

Сьогодні пенсії в Україні розраховуються за наступною формулою:

• розмір середньої зарплати Х на індивідуальний коефіцієнт зарплати Х на коефіцієнт страхового стажу.

"Середня зарплата — це середня зарплата по Україні, з якої сплачуються страхові внески за три роки, що передують даті виходу на пенсію. Індивідуальний коефіцієнт зарплати — це співвідношення між зарплатою людини за кожний місяць та середньою зарплатою по Україні за цей же період. Він розраховується за всі роки стажу. Заробітна плата для обчислення пенсії з 1.07.2000 р. по 30.09.2021 р. враховується на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку та ведуться Пенсійним фондом України. Коефіцієнт страхового стажу — це кількість місяців страхового стажу помножити на 1% та ділити на 12", — пояснив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Оскільки зарплати в Україні поступово збільшуються, то виходить, що чим давніше людина вийшла на пенсію, тим менший у неї розмір пенсії.

"Такий підхід є несправедливим, — впевнений Хмелевський. — Чому пенсіонер, який вийшов на пенсію 10 років тому, отримує пенсію меншу, ніж той, хто вийшов на пенсію в поточному році?".

Якщо людина отримувала заробітну плату на рівні середньої по Україні та накопичила 35 років стажу, то розмір її пенсії за формулою становитиме лише 35% від розміру її зарплати. На розмір нинішніх пенсій вплинуло зниження у 2017-му коефіцієнту стажу з 1,35 до 1. Його застосовують при призначенні всіх пенсій, починаючи з 1 січня 2018 року. Такий перегляд був помилкою, вважає Ольга Пищуліна, провідна експертка соціальних та гендерних програм Центру Разумкова.

"У нас був коефіцієнт 1,35, а тепер 1. Тому пенсія стала нижчою. Очевидно, це було зроблено тому, що грошей у бюджеті [для дотацій ПФУ] немає", — каже вона.

На думку економістів, коефіцієнт стажу варто було б збільшити до 1,5% за кожен рік, а в коефіцієнті зарплати враховувати співвідношення заробітку не до середньої зарплати по країні, а до мінімалки.

"Якщо таке співвідношення становило в середньому 1,5, то далі, використовуючи встановлену мінімальну зарплату на поточний рік та цей коефіцієнт, можна було б розраховувати пенсію на кожен рік. Наприклад, якщо в цьому році мінімальна зарплата становить 6700 грн, а значення коефіцієнта 1,5, то база для розрахунку пенсії становила б 10050 грн. Далі, помноживши це значення на коефіцієнт страхового стажу, можна було б визначити розмір пенсії", — пояснив Хмелевський.

Таким чином, пенсіонери, які вийшли на пенсію раніше, могли б отримувати виплату на рівні з тими, які вийшли на пенсію пізніше, а індексація здійснювалася б автоматично по мірі зростання мінімальної зарплати, переконаний експерт.

Ціни ростуть швидше, ніж пенсії: що не так з індексацією

В Україні щороку проводиться індексація пенсій. Її ціль — захистити виплати від знецінення через інфляцію. Упродовж року може бути декілька таких індексацій. Однак проводяться вони не рівномірно всім категоріям пенсіонерів. Тож одні категорії регулярно підпадають під індексацію, інші ні. Це пояснюється тим, що пенсійна система України досить складна та заплутана, кажуть фахівці.

Так, у 2023 році вперше було проіндексовано найнижчі пенсії, які під індексацію не потрапляли і переглядались виключно разом з підвищенням прожиткового мінімуму (який зростає більш повільними темпами, ніж індексація). У межах березневої індексації для 5,2 млн пенсіонерів підвищення пенсії відбулося через індексацію на 19,7% показника середньої заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

"Насправді на 19,7% був збільшений розмір зарплати для розрахунку пенсій, а не самі пенсії. Реальне зростання пенсій виявилося значно нижчим від індексу інфляції. В результаті індексації пенсії збільшилися від 100 до 1500 грн. Очевидно, що таке нерівномірне збільшення пенсій викликало чимало нарікань. Воно ще сильніше збільшило різницю між пенсіями", — зазначає Олександр Хмелевський.

У квітні цього року провели автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам з урахуванням більшого трудового стажу. Так, пенсійні виплати військовим пенсіонерам та ліквідаторам Чорнобильської катастрофи зросли на більш ніж тисячу гривень. З 1-го липня проіндексували пенсії науковцям, держслужбовцям та працівникам органів місцевого самоврядування.

Експерти мають питання до такої індексації. "Пенсії мають індексуватися відповідно до індексу інфляції. Причому саме пенсії, а не зарплати, які беруться до розрахунку. Також індексація пенсій має охоплювати всі категорії пенсіонерів", — резюмував Хмелевський.

Обов’язкові пенсійні накопичення: чи потрібно запровадити реформу пенсій

У тому ж інтерв’ю міністерка соцполітики Жолнович розповіла, що уряд має намір запровадити другий рівень пенсійної системи — обов’язкове пенсійне накопичення. За словами Оксани Жолнович, реформа дозволить збільшити відсоток від заробітку, який людина отримуватиме на заслуженому відпочинку.

"Якщо говорити про солідарну пенсію, — каже міністерка, — вона має покривати певний відсоток заробітку, який людина отримувала упродовж життя, для підтримки того рівня, до якого ця людина звикла. У всіх країнах цей рівень покриття вимірюється відсотково. Це стандарт. Якщо ти пропрацював 30-35 років, то 40% від твого середнього рівня заробітку маєш отримувати й на пенсії. Ми зараз пропрацьовуємо навіть більший відсоток, щоб солідарна і накопичувальна частини перевищували 40% заробітку".

В парламенті у квітні цього року зареєстрували законопроєкт № 9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення. Документ фактично є третьою спробою створити законодавчу рамку для впровадження другого рівня пенсійної системи. Він передбачає обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх працюючих до досягнення ними 55-річчя та обов’язкову сплату роботодавцями внесків на користь таких найманих працівників.

Відповідно до законопроєкту, роботодавці сплачуватимуть:

• 1% від розміру заробітної плати працівника — у перший рік впровадження;
• 1,5% — у наступний;
• 2% — у третій рік.

Згідно з документом, держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного бюджету.

"Ми не хочемо збільшити навантаження ані на працівника, ані на роботодавця, запроваджуючи обов’язкові накопичення. Тому на початковому етапі держава частину тягаря візьме на себе. Ще дуже важливо спростити процес адміністрування. А також розробити надійні механізми інвестування, аби ці гроші працювали, щоб вони не були втрачені. Тож, пенсійну реформу ми дуже скрупульозно прораховуємо. Але впевнена, що вже до кінця року вийдемо з конкретним результатом", — зауважила Оксана Жолнович.

Згідно з проєктом закону №9212, витрати державного бюджету у перший рік запровадження накопичувальної пенсійної системи складуть 30,8 млрд грн. Утім, ці гроші знайти реально, припускають фахівці.

"Держава несе частину навантаження пенсійної системи, бо ПФУ дотаційний. Зараз ситуація, можливо, дещо поліпшилася, бо збільшилися надходження від зарплат військовослужбовців. Від них йдуть хороші відрахування ЄСВ, який поповнює ПФУ", — зазначив фінансовий експерт Ярослав Жаліло.

"Законопроєкт треба голосувати – або приймати, або відхиляти, — каже Тетяна Сальнікова, радниця Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів. — Треба запускати пенсійні накопичення, бо без них людей (які виїхали за кордон під час війни в Україні, — Фокус) ми не повернемо".

За її словами, українці, які через війну виїжджають за кордон, обирають країну перебування, зважаючи на тамтешнє пенсійне забезпечення.

"Канада пропонує через п’ять років роботи в країні державну пенсію і з першого дня роботи — пенсійні накопичення від роботодавця. Чого ж це вже не зробити в нас? Великобританія з першого дня пропонує пенсійні накопичення, іноді по декілька програм. Наприклад, обов’язкові пенсійні накопичення від роботодавця та додаткові", — розповіла Сальнікова.

Однак не всі експерти вважають, що пенсійну реформу варто впроваджувати вже зараз. Зокрема, через відсутність фондового ринку, куди можна було б вкладати гроші українців, які не підуть у ПФУ, аби вберегти накопичення від знецінення.

"Накопичувальні пенсії якщо вводити, ці гроші треба кудись інвестувати, а економіка стоїть, — каже Пищуліна. — Якщо перерозподіляти гроші в рамках відрахувань, які є на сьогодні, то ПФУ можна закривати і фінансувати пенсію прямо з бюджету".

"У нас немає фондового ринку, нікуди вкладати гроші. А ми маємо людям, яких змусимо вкладати гроші на другий рівень (пенсійної системи), гарантувати безпеку цих грошей", — зауважила Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Покращити чи все ж реформувати. Яких змін потребує пенсійна система в Україні

Альтернативою введенню обов’язкового накопичувального рівня може бути підвищення ЄСВ, кажуть експерти.

"У нас ПФУ якийсь час був профіцитним, доки його не почали реформувати (з 2016-го ставку ЄСВ знизили — Фокус), — розповідає Ольга Пищуліна. — Тоді різко скоротилися надходження від ЄСВ, з’явилися проблеми, на додачу до старіння населення та інших… Це аргументувалося тим, що у нас усе в тіні, великі податки на зарплату. Але це маніпуляція. І на той період ми знаходилися в середній шкалі, у нас були не найбільші соціальні відрахування, порівняно з країнами Західної Європи. Зараз у нас найменші".

На думку Олександри Бетлій, варто навести лад із солідарною системою, підвищити фінансову грамотність населення та збільшити контроль за роботодавцями. Саме так можна покращити ситуацію з пенсіями українців.

"Багато людей не застраховані, вони працюють в тіньову, на мінімальній зарплаті, а все інше отримують у конверті. Тут, як на мене, є простір для роботи. Підвищення ставки ЄСВ – не вихід, це ще більше заганяє в тінь. Але потрібно заохочувати офіційну зайнятість", — переконана Бетлій.

Утім, ніщо не заважає державі вдосконалювати солідарну і розробляти та поступово запроваджувати обов’язкову накопичувальну систему.

"Політично важливо запустити процес. На становлення накопичувальної пенсійної системи у країнах Центрально-Східної Європи пішло декілька десятиліть. Та ж Польща років 20 йшла до того", — наголосив Ярослав Жаліло.