Ігоря Мазепу затримали на кордоні: у чому підозрюють бізнесмена та чим він відомий

Власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу затримали 18 січня під час перетину українсько-польського кордону, а в офісах компанії провели обшуки. Також співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели затримання Юрія Мазепи, брата власника інвестиційної компанії Concord Capital. У заяві для Forbes представники Concorde Capital зазначили, що дії слідства нібито пов'язані з позицією Мазепи щодо тиску на бізнес. Фокус в одному матеріалі зібрав усе, що відомо про бізнесмена та його затримання напередодні.

Затримання Ігоря Мазепи — позиція адвокатів

Повідомляється, що адвокати Мазепи були позбавлені можливості брати участь у процесуальних діях. ДБР нібито стверджує, що проводить так звані "невідкладні дії", які формально не є обшуками. Під час цих дій, на думку слідчих, вилучають документи, що, ймовірно, свідчать про злочинну діяльність Мазепи.

За даними слідчих ДБР, справа пов'язана з отриманням прав на земельну ділянку для будівництва котеджного селища преміум-класу Goodlife Park у Вишгородському районі Київської області, стверджує Forbes. Як пишуть ЗМІ, співробітники ДБР нібито проникли в офіс Concord Capital, зламавши двері, без попереднього судового дозволу на проведення слідчих дій. Слідчі вилучили документи, які нібито не мають стосунку до згаданої вище справи.

Ігоря Мазепу затримали на кордоні — позиція ДБР

У п'ятницю, 19 січня, пресслужба Держбюро розслідування повідомила, що працівники ДБР спільно з ДСР Нацполіції під час спроби виїзду за кордон затримали бізнесмена — організатора схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури — Київської ГЕС.

"Також у різних регіонах України затримано ще трьох учасників злочинної організації, зокрема брата організатора", — ідеться в повідомленні.

Суть справи Ігоря Мазепи

Повідомляється, що співробітники ДБР за сприяння Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України виявили та затримали учасників організованої злочинної групи, які незаконно захопили понад 7 гектарів землі з гідротехнічними об'єктами критичної інфраструктури — Київської гідроелектростанції (ГЕС).

До складу організованої групи входили майже два десятки осіб, включно з відомими інвесторами у сфері будівництва преміумкласу, їхніми помічниками, юристами, архітекторами, землевпорядниками, а також представниками державних органів.

Діючи в інтересах кількох забудовників, організатори, користуючись недоліками в правовому статусі ділянок, через корупційні зв'язки в державних органах оформлювали їх як сільськогосподарські угіддя, що давало змогу передавати ці ділянки під особисту власність громадянам України.

Інші учасники організації знаходили "підставних осіб" через соціальні мережі, які, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, погоджувалися підписати документи про передачу їм земельних ділянок. Багато з них були студентами столичних навчальних закладів, яких ввели в оману та вмовили прийняти пропозицію, стверджує слідство.

Згодом виконавці від імені "підставних осіб" укладали угоди для оформлення права власності на землю. Після цього вони передавали цю землю представникам відомих забудовників елітної нерухомості в Київській області, які замовили та фінансували цю незаконну схему.

Із використанням цієї схеми впродовж 2020—2021 років фігуранти розслідування захопили землі державної власності, що належать до водного фонду, і розташовані на гідроспорудах Київської ГЕС, запевняють правоохоронці.

Для успішної реалізації злочинної схеми в діях членів організації перевищили свої службові повноваження, зокрема, у Державній службі геодезії, картографії та кадастру.

Діяльність фігурантів та інших осіб оцінюють за статтями 255 (створення, керівництво злочинним угрупуванням або організацією, а також участь у них), 233 (незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

У листопаді 2023 року було оголошено 8 підозр за вказаними статтями. Фігурантам загрожує покарання у вигляді до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Попереднє розслідування триває під керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Чим відомий Ігор Мазепа

Ігор Олександрович Мазепа, відомий український підприємець, інвестор і благодійник, є засновником і керівником інвестиційної компанії Concord Capital, що спеціалізується на інвестиціях.

Ігор Мазепа народився 2 липня 1976 року в Києві та здобув дві вищі освіти (міжнародна економіка та право) в Київському національному економічному університеті.

Свою кар'єру Мазепа почав 1997 року, працюючи інвестиційним банкіром у міжнародних інвестиційних компаніях. У 2004 році він заснував Concorde Capital і зайняв позицію генерального директора.

Як писало агентство "РБК-Україна", до кризи у 2008 році компанія успішно провела безліч інвестиційних угод для престижних клієнтів, таких як "Галнафтогаз", група "МКС", "Мегабанк", ТКС, "Пакко-Холдинг", "Мілкіленд" та інші. За результатами 2007 року Ігор Мазепа заробив 62 млн доларів доходу й майже 35 млн доларів чистого прибутку.

У період 2008—2009 років, як і в інших інвестбанкірів, бізнес Ігоря Мазепи почав слабшати. Concorde Capital закривала свої регіональні офіси та звільняла співробітників, яким роком раніше пропонували зарплати, що в 2-3 рази вищі за ринкові.

Перший значний невдалий випадок підстеріг Concorde Capital у серпні 2008 року. Інвестиційна компанія організувала розміщення акцій Sintal Agriculture на Франкфуртській фондовій біржі, але не змогла залучити потрібний обсяг коштів. Один із аналітиків, знайомих із цією угодою, стверджував, що Sintal Agriculture було рекомендовано призупинити розміщення, але Ігор Мазепа "тиснув авторитетом", оскільки завжди вирізнявся рішучістю й самовпевненістю в бізнесі.

Наступною помилкою інвестбанкіра став запуск власної компанії з управління активами — Concorde Asset Management у 2008 році. Попри амбітний старт і збір майже 130 млн гривень у свої фонди, компанія зіткнулася з проблемами повернення грошей інвесторам, коли українські біржі переживали обвал у 2008 році (зниження на 74%).

Ігор Мазепа продовжив залучати інвесторів, а 2010 року придбав ще одну керуючу компанію, "ПІОГЛОБАЛ Україна", чиї фонди нещасливо втрачали гроші. Історія з цим напрямком бізнесу закінчилася для Ігоря Мазепи неблагополучно, оскільки 2010 року НКЦПФР позбавила Concorde Capital ліцензії через порушення.

Залишки цього напряму, включно з "ПІОГЛОБАЛом" із напівпорожніми фондами, було продано партнеру Ігоря Мазепи Ростиславу Седлачику. Наразі компанія не займається діяльністю, але, як відомо, як і раніше надходять скарги на недотримання фінансових зобов'язань перед інвесторами.

Необхідно зазначити, що НКЦПФР висувала Ігорю Мазепі безліч претензій. Керуюча компанія стикалася з кількома санкціями, багато з яких пов'язані з порушеннями нормативів роботи інвестиційних фондів.

Ігор Мазепа також стикався з проблемами в непов'язаному з фінансовим наглядом бізнесі. У 2007 році його компанія виявилася залученою в конфлікт навколо "Дніпропетровського лакофарбового заводу", де вона володіла понад 23% акцій згідно з офіційною звітністю.

Concorde Capital та інші акціонери провели збори в січні 2007 року, на яких були проведені кадрові зміни. Юрій Мазепа, брат Ігоря Мазепи, обійняв посаду голови правління заводу замість Юрія Козака.

Антирейтинг Мазепи

Наприкінці травня 2023 року засновник компанії Concorde Capita Ігор Мазепа оголосив про створення антирейтингу для правоохоронців і суддів, які використовують свої повноваження в незаконних цілях.

28 червня 42 підприємці виступили на підтримку ініціативи Мазепи, опублікувавши маніфест на захист 42-ї статті Конституції. Серед тих, хто підписався, були власниця фармацевтичної компанії "Фармак" Філя Жебровська, генеральний директор "Агромату" Сергій Войтенко, засновник "Текстиль-Контакту" Олександр Соколовський, засновник компаній FinStream і Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк та інші.

У листопаді рух "Маніфест 42" висунув вимогу виконання доручення президента Зеленського, яке він висловив зустрічі з підприємцями 30 червня 2023 року, щодо припинення корупційного тиску на бізнес.

У листопаді Ігор Мазепа зазначав, що внаслідок війни Україна втратила майже п'яту частину промислового потенціалу.