Штрафи за РРО: у Раді пояснили, кому з підприємців загрожує перевірка

РРО, податкова, перевірка
Фото: Getty Images | В Україні податкова перевіряє також бізнес, який встановив РРО

Як пояснили у парламенті, основними критеріями початку податкової перевірки щодо дотримання закону про застосування РРО є щомісячна сума виторгу та кількість офіційно оформлених найманих працівників.

В Україні ще з жовтня 2023 року штрафують підприємців, які займаються торгівлею без використання касових апаратів. Водночас Державна податкова служба контролює й тих підприємців, які встановили Реєстратори розрахункових операцій (РРО). Про це написав у своєму Telegram-каналі голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, влада визначає потенційно ризикових платників за наступними критеріями:

  • незначні виторги субʼєкта господарювання. Сума виторгу за місяць не перевищує 20 тис гривень. для забезпечення мінімальних витрат на утримання одного об’єкту роздрібної торгівлі та не менше 40 тисяч гривень щомісяця у великих містах (з огляду на те, що розмір оренди, розмір заробітної плати тощо є більшим ніж у двічі);
  • суб'єкти господарювання, що зареєстрували РРО/ПРРО, але декларують нульові виторги, а також, наприклад, якщо більшість операцій, які були проведені через РРО/ПРРО, завершувалися оплатою у безготівковій формі (понад 90%)
  • суб'єкти господарювання з ризиками в оформленні найманих працівників.

"Кількість зареєстрованих РРО повинна відповідати кількості офіційно оформлених найманих працівників або необхідній кількості працівників для забезпечення виконання технологічного процесу на окремому об’єкті", — пояснив голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Як зареєструвати РРО

Підприємцю треба завітати у відділення податкової служби, у якому він зареєстрований та виконати такі пройти такі кроки:

  • суб'єкт господарювання подає заяву відповідної форми;
  • податківець повинен прийняти рішення і, якщо немає заперечень, то зарезервувати та сформувати фіскальний номер. Після цього ДПС надсилає фіскальний номер до центру сервісного обслуговування (в електронній формі). Термін на ці процедури — до двох днів;
  • Центр сервісного обслуговування (ЦСО) виконає певні роботи для реєстрації РРО та готує документи для опломбування — термін до трьох днів;
  • суб'єкт господарювання з моменту надсилання до ЦСО фіскального номера повинен внести цей номер до РРО та опломбувати його;
  • контролюючий орган податкової, отримавши документи від ЦСО, повинен внести відповідну позначку в Електронному кабінеті СГ в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Як зміняться штрафи за невикористання РРО у 2024 році

Оскільки в Україні зростатимуть зарплати та прожитковий мінімум, розміри штрафів теж збільшуватимуться оскільки у підсумку штраф залежить від вартості проданих товарів, робіт чи послуг. Тобто, якщо у громадян збільшуються доходи, то змінюється й вартість товарів та послуг, а штрафи за невстановлення РРО зростають. До слова, мінімальна зарплата з 1 січня — вже 7 100 гривень, а з 1 квітня — 8 000 гривень.

Нагадаємо, що податківці наразі не перевіряють діяльність фізичних осіб — підприємців (ФОП) першої та другої груп, а також підприємства на тимчасово окупованих територіях або територіях, де точаться бої. Для таких платників продовжує діяти мораторій на перевірки, його скасують, як очікується. у грудні 2024 року.