Темні часи. Як обстріли ЗС РФ енергетики вплинуть на виробництво і зарплати

Економіка України у 2023 році після рекордного обвалу, спровокованого повномасштабним російським вторгненням, зросла на 5,3%. Про це йдеться у даних Держстату. Економісти поки ухиляються від прогнозів щодо сучасного стану економіки України на тлі щоденних російських атак. Проте відомо, що переважна більшість секторів швидко та доволі успішно адаптується до роботи в умовах обмеженого енергопостачання.

Не впали, а зросли: який був стан економіки України на другий рік повномасштабної війни

Судячи з графіку Держстату, реальний ВВП у 2023-му порівняно з попереднім роком збільшився на 5,3%. Номінальний ВВП становив понад 6,5 трлн гривень.

Як змінювався обсяг валового внутрішнього продукту за 2023 рік:

• 1 квартал: -10,3%;
• 2 квартал: +19,2%;
• 3 квартал: +9,6%;
• 4 квартал: +4,7%.

Проте, за новим прогнозом Міжнародного валютного фонду, 2024 року через воєнну невизначеність та обмеження постачань на кордонах темпи відновлення економіки України можуть сповільнитися. І передусім — через стан енергосистеми України. Адже російські дрони і ракети атакують енергооб’єкти майже щодня, — сьогодні Міненерго повідомило, що вночі атакували енергооб’єкт на Харківщині, а також ворог обстріляв сонячну станцію в Дніпропетровській області. За повідомленням НЕК "Укренерго" 4 квітня, найважча ситуація на Харківщині, де діють обмеження споживання. Також відключення електрики запровадили для промисловості на Криворіжжі.

Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, у коментарі Фокусу розповів, що саме сектор важкої промисловості страждатиме більше за всіх в умовах обмежень на постачання електроенергії. Адже для нього тривала відсутність енергопостачання може створити значні проблеми.

За даними Світового банку, найбільш постраждалою галуззю від воєнних дій в Україні є металургія, яка втратила більш ніж 60% капіталізації.

Проте переважна багато секторів економіки, судячи із досвіду двох попередніх років війни, швидко адаптується до умов відсутності стабільного енергопостачання.

"На цьому етапі ще немає змісту переглядати прогнози, щоб врахувати фактор потенційних блекаутів. Поки що рано робити навіть попередні оцінки впливу руйнування енергогенерації на економіку. З досвіду попередніх тривалих епізодів блекаутів ми знаємо, що переважна більшість секторів швидко та успішно адаптується до роботи в умовах обмеженого енергопостачання. Винятком тут є сектор важкої промисловості, для якого тривала відсутність енергопостачання може створити значні проблеми. На цьому етапі ще немає змісту переглядати прогнози, щоб врахувати фактор потенційних блекаутів", — каже Ваврищук.

Як бізнес адаптувався до блекаутів: дані НБУ

Згідно з опитуванням НБУ, в березні 2024 року бізнес позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності після п’яти місяців поспіль негативних очікувань.

Поліпшенню настроїв представників галузей і усіх секторів сприяли нарощення морських і залізничних перевезень, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, низькі інфляційні очікування та сезонне пожвавлення ділової активності.

Проте посилення обстрілів критично важливих об’єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону все ще залишаються у розділі "стримуючих чинників". Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця.

У березні 2024 року ІОДА зріс до 52,0 з 47,5 у лютому, перевищивши нейтральний рівень (50 пунктів).

На тлі найбільших втрат, які понесли внаслідок нападів ЗС РФ промисловість, будівництво та транспортна галузь, оцінки підприємств виглядають доволі оптимістичними.

"Торговельні компанії були налаштовані на подальше збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу, а також посилили позитивні оцінки щодо збільшення запасів/залишків товарів для продажу. Респонденти прогнозували зростання вартості товарів, закуплених для продажу, та зберегли оцінки щодо зменшення торговельної маржі", — свідчать дані НБУ.

Також підприємства будівництва суттєво поліпшили оцінки економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування, відновлення інфраструктури та сприятливі погодні умови. Компанії сподіваються на зростання обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів, а також прогнозують збільшення закупівлі послуг підрядників, незважаючи на збереження негативних оцінок щодо їх доступності та вартості.

Важливо зазначити, що час проведення опитування НБУ щодо очікувань бізнесу — 4–21 березня 2024 року. Тоді як перша масована атака ЗС РФ на енергетику України зафіксована 22 березня. Тож, ймовірно, наступне опитування бізнесу вже навряд чи буде таким оптимістичним з огляду на масштаби руйнувань, яких зазнали енергетичні підприємства, а також на постійні графіки відключень, які запроваджує Укренерго.

Зниження економічної активності через графіки відключень здатне послабити готовність бізнесу залучати новий персонал та збільшувати рівень зарплат. Адже, якщо підприємство простоює та не випускає продукцію, то на працівників очікує скорочений робочий день та й подекуди і відпустки за власний рахунок. Нагадаємо, як повідомив Нацбанк, з початку року в Україні стрімко зростав попит на працівників, водночас пропозиція робочої сили залишалася обмеженою, а також тривало зростання зарплат у приватному секторі. Фокус також писав про те, що роботодавці шукають кваліфікованих працівників і планують збільшувати зарплати. Проте зараз, коли ситуація в енергетичній галузі суттєво погіршилась, багато підприємств переглядатимуть ці плани і відкорегують рівень зарплат відповідно до власних можливостей працювати та отримувати заробітки.

Зараз наслідки березневих атак на енергетику вже помітні на ринку праці. Так, найменше нових вакансій в березні опублікували роботодавці Дніпропетровської, Одеської і Харківської областей. "Зменшення кількості вакансій на Харківщині повʼязуємо з обстрілами енергетичної інфраструктури наприкінці березня 2024 року. Адже удари по енергетичних обʼєктах вплинули на активність шукачів і роботодавців. А саме Харків стикнувся з чи не найбільшими проблемами після масованих обстрілів", — йдеться в останньому аналітичному огляді Work.ua.

Як зросте ВВП в 2024 році: прогноз від МВФ

В Мінекономіки України також надають позитивні прогнози на 2024 рік. За словами Юлії Свириденко, зростання ВВП України у січні-лютому 2024 року оцінюють на рівні 3,6% і очікують на стабільне зростання у першому кварталі 2024 року, завдяки позитивним показникам у ключових секторах економіки.

"Цьому сприяли кілька факторів, зокрема інвестиційний попит, сприятливі погодні умови для будівельних робіт, експорт сільськогосподарської продукції, робота українського морського коридору, розширення виробничих потужностей у сфері видобувної промисловості та стабільність в енергетиці", — зазначила Юлія Свириденко.

У МВФ прогнозують, що ВВП України за підсумками 2024 року зросте на 3-4%.

"У 2023 році економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, із стабільними показниками зростання, триваючим різким зниженням інфляції та підтримкою достатніх резервів. Однак у 2024 році очікується, що зростання ВВП пом’якшиться до 3-4%. Прогноз залишається залежним від надзвичайно високих ризиків зниження, що виникають через фактори, пов’язані з війною, потенційну нестачу зовнішнього фінансування", — йдеться у повідомленні Фонду.

Крісталіна Георгієва, директорка-розпорядниця МВФ, повідомила, що вторгнення Росії в Україну продовжує приносити Україні величезні соціальні та економічні втрати. "Очікується, що відновлення економіки дещо уповільниться, враховуючи надзвичайно високі ризики для перспектив, що виникають головним чином через надзвичайно високу невизначеність, пов’язану з війною, а також можливі затримки зовнішнього фінансування. Органи влади повинні бути пильними щодо цих ризиків. Також важливо, щоб зовнішнє фінансування, виділене Україні всіма донорами, виплачувалося вчасно та передбачувано, щоб зберегти важко досягнуту макроекономічну стабільність України", — каже вона.

Вже очевидно, що в разі наступних масованих атак на енергетику підприємства України будуть все менше здатні нарощувати обсяги виробництва, і у підсумку вплив графіків відключень на виробництво буде суттєвим, тож, ймовірно, МВФ незабаром перегляне свій прогноз про зростання ВВП на 3-4% у 2024 році. Масштаб реальних втрат ВВП через блекаути буде зрозумілим лише напередодні нового опалювального сезону, до настання якого українським енергетикам та органам влади доведеться провести ретельну підготовчу роботу, аби українці не залишились взимку без світла і тепла.