Деякі українці не зможуть взяти відпустку через воєнний стан: хто залишиться без відпочинку

В Україні в період воєнного стану роботодавці мають право не надавати відпустки своїм співробітникам. Однак це поширюється тільки на тих, хто працює на об'єктах критичної інфраструктури. Про це повідомляє Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Проте роботодавець не має права відмовити у відпустці, якщо:

• співробітниця йде в декрет або у відпустку по догляду за дитиною до 3 років;
• працівник не залучений до робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Водночас, згідно зі ст. 79 Трудового кодексу, на кожному підприємстві щорічно має складатися графік відпусток з урахуванням інтересів виробництва та особистих інтересів працівників. За наявності такого графіка роботодавець має право відмовити співробітнику в наданні щорічної відпустки поза встановленими строками.

У всіх інших випадках роботодавець не має права відмовляти співробітникам у щорічній відпустці. Заява на відпустку має бути подана не пізніше ніж за 2 тижні до дати її початку.

Деякі працівники мають виключне право на відпустку без збереження заробітної плати. Правила прописані в законі "Про відпустки". Йдеться про такі категорії працівників:

• матері або батьки, які виховують дітей без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю — до 14 календарних днів щорічно;
• чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці, — до 14 календарних днів;
• батьки, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років (також є винятки);
• батьки — для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
• учасники війни, члени сімей загиблих ветеранів війни, загиблих захисників і захисниць України — до 14 календарних днів щорічно.
• особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — до 21 календарного дня щорічно;
• пенсіонери за віком та особи з інвалідністю III групи — до 30 календарних днів щорічно;
• особи з інвалідністю I і II груп — до 60 календарних днів щорічно;
• ті, хто одружується, — до 10 календарних днів;
• відпустка в разі смерті рідних по крові або по шлюбу, до 3 або до 7 днів залежно від ступеня спорідненості;
• відпустка для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
• відпустка для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною в медичному висновку;
• працівники, допущені до вступних іспитів до вищих навчальних закладів, — до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу і назад;
• працівники, які допущені до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва, а також ті, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
• сумісники — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
• ветерани праці — до 14 календарних днів щорічно;
• працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію, — до 24 календарних днів у перший рік роботи на підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
• працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямку.
• працівники, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації — до 60 календарних днів.

Однак за угодою сторін у відпустку без збереження зарплати може піти будь-який співробітник. У такому разі відпустка може тривати понад 30 днів на рік.

Раніше ми писали про те, як військовослужбовці ЗСУ можуть перетинати кордон під час відпустки. Для цього необхідно зібрати не тільки цілий перелік документів, а й подати відповідний рапорт командиру частини.