Україна на порозі демографічного колапсу: експерт про те, що може врятувати ситуацію

біженці з України, українські біженці за кордоном, українці виїзжджають за кордон
Фото: Getty Images | Повернення біженців це гостра проблема, від якої на пряму буде залежати післявоєнне майбутнє України

Повномасштабне вторгнення спричинило виїзд мільйонів громадян за кордон. Демографи лякають моторошними сценаріями та бʼють на сполох, оскільки Україна може втратити ціле покоління, яке залишиться після війни в Європі. Фокус зʼясував, як українська влада може повернути вимушених мігрантів та їхні сімʼї додому.

Скорочення кількості населення в Україні є стійким трендом, який розпочався задовго до війни. Але повномасштабне вторгнення Росії в декілька разів прискорило демографічну кризу. Якщо на початку війни кількість населення оцінювалось в 42 мільйони людей, зараз, за різними оцінками, в Україні проживає від 28 до 35 мільйонів людей. На 3-й рік повномасштабної війни ситуація лише погіршилася: Україна потерпає від втрат на фронті та нової хвилі виїзду громадян за кордон, які не бачать в країні майбутнього. Фокус поговорив з директором Центру економічного відновлення Кирилом Криволапом про шляхи вирішення демографічної кризи та як сприяти поверненню українців з-за кордону.

Як Україна може повернути біженців і що для цього потрібно?

Повернення біженців це гостра проблема, від якої на пряму буде залежати післявоєнне майбутнє України. За оцінками дослідження експертів Центру економічного відновлення і ГО EasyBusiness, неповернення вимушених мігрантів коштуватиме Україні $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років. Як результат – недоотримання близько $45 млрд податків за цей період.

"Близько третини вимушених мігрантів, які повертаються, називають основною причиною повернення "тугу за домом". Пояснень може бути декілька, моя особиста думка — в Україні ти можеш бути кимось, на відміну від статусу чужинця за кордоном. Думаю, люди це відчувають. Також, безумовно, серйозний вплив на бажання повернутись мають соціально-економічні чинники: проживання у гуртожитках або тимчасовому житлі, дистанційне працевлаштування в Україні, догляд за дітьми, низький дохід в країнах перебування та незнання мови", — пояснює пан Криволап.

Жінки працездатного віку з вищою освітою становлять найбільшу частку вимушених мігрантів. Їх, за словами експерта, повертати буде найважче.

"За ці понад 1000 днів вимушеного перебування за кордоном вони працевлаштувалися, або створили власний бізнес", — сказав Криволап.

Найбільшою мотивацією для повернення для них будуть кращі умови для життя, навчання дітей та розвитку бізнесу в Україні. Ті самі проблеми, які Україна мала й до повномасштабного вторгнення.

Серед інших кроків, які будуть спонукати біженців повернутись, Криволап називає такі пункти:

  • можливість для українських дітей навчання дистанційно;
  • спрощення дозволу на проживання для іноземців, які одружені з українцями;
  • множинне громадянство;
  • надання допомоги в отриманні послуг ВПО.

Дистанційне навчання для українських дітей закордоном важливе, оскільки це збереже звʼязок дітей з української культурою та буде спонукати їх вступати в українські ВНЗ:"У більшості Європейських ВНЗ навчання зазвичай коштує дорожче для іноземців. Диплом з українських шкіл дозволить нашим дітям здобути вищу освіту в Україні".

Іншою важливою проблемою, про яку говорить Криволап, є спрощення умов перебування в Україні для іноземців. За 3 роки війни в Україні та поза її межами зʼявилось багато інтернаціональних шлюбів, але бюрократичні процедури ускладнюють отримання дозволу іноземців на проживання. Криволап також зазначає про необхідність впровадження множинного громадянства, оскільки це допоможе втримати звʼязки з діаспорою та розширить український культурний вплив закордоном.

Ще одним кроком, який допоможе Україні повернути вимушених мігрантів, є допомога в отриманні статусу ВПО та забезпечення супроводу з моменту перетину кордону для цього.

"Це стосується тих вимушених мігрантів, які виїхали з окупованих або небезпечних місць і тепер в Україні будуть змушені шукати новий дім", — впевнений Криволап.

Експерт також наголошує на тому, що повернення біженців має бути добровільним: "Наші люди, повертаючись в Україну за власним бажанням та з чіткою метою повернення, привезуть здобуті в європейських країнах навички та досвід". Це дозволить Україні модернізувати економіку, створювати більш конкурентний продукт та розвинути демократію.

Чи потрібно створення окремого міністерства, яке буде займатись питанням повернення біженців?

Відповідь Криволапа — так:

"Можна по різному ставитись до ідей створення нового міністерства чи агентства з повернення, але це факт — цей новий напрямок потребуватиме спеціалістів, які будуть фокусуватись на поверненні українців додому та утриманні зв’язків з тими, хто поки не повертається. Умовно, приходити на роботу, заварювати каву і займатись тільки цим. Ізраїль вже давно йде цим шляхом", — відповів експерт.

Якщо ж говорити про те, чи може Україна повернутись до довоєнного рівня демографії, то тут однозначної відповіді немає. Не відомо, коли закінчиться війна, якими будуть гарантії безпеки, скільки українців повернеться з вимушеної міграції, а скільки навпаки виїде тощо.

Тут важливий математичний показник: для забезпечення відтворення поколінь кожна українка має народити 2,15 дитини. Існують базові чинники, які спонукатимуть людей бажати мати по 2-3 дітей у сім'ї. Це безпека, високий рівень життя, а також умови для розвитку, освіти, роботи і реалізації.

Чи потрібні Україні іммігранти з третіх країн для подолання демографічної кризи?

Криволап тут приводить оцінки дослідження експертів Центру економічного відновлення і ГО EasyBusiness. Вони визначили, що Україні, для того, щоб бути економічно стійкою та відновлювати ВВП щорічно на 5-7%, до 2030 року не вистачатиме від 3 до 4,5 млн робочих рук. Це означає, що до 2030 року 2 млн громадян України вийдуть із ринку праці через старіння, недостатню кількість молоді, міграційні процеси тощо. Тому у цьому напрямку однозначно потрібно робити зміни. Наразі експерт бачить декілька шляхів розв'язання проблеми.

Криволап називає три основні варіанти виходу:

  • економічна інклюзія — залучення до ринку праці тих категорій, що історично залучені менше ( люди з інвалідністю, жінки, "срібне покоління", тощо);
  • підвищення продуктивності праці (в тому числі шляхом інвестицій та технологій);
  • залучення іноземних робітників.

Криволап зазначив, що чим ефективніше розкриють перші два напрямки, тим менше буде потреби звертатися до третього. В Україні традиційно існує підхід збереження робочих місць для українців. Проте, за його словами, проблема полягає в тому, що в Україні буде менше українців, ніж робочих місць, необхідних для відбудови, яка буде масовою та безпрецедентною.

Україна, на думку Криволапа, може залучити до відбудови фахівців з Європи та східних країн, але для цього потрібно збільшення промислового прибуткового міжнародного бізнесу. Тобто інтеграція української економіки у світову та залучення в країну інвестицій.

"Україна має можливості для ніаршорінгу, для відновлення енергетики, можливості пов’язані з переміщенням виробництва з Азії у прикордонні українські регіони. Але з інвестиціями в Україні завжди було погано. Крім ризиків, що пов’язані з війною, заважає залученню інвестицій ситуація з верховенством права та бізнес-кліматом. Захист прав власності. Працюючі суди. Відсутність корупції в правоохоронних та перевіряючих органах. Без цього стійкість бізнесу не збережеться, а відновлення просто не відбудеться", — пояснив Криволап.

Раніше Фокус писав про те, що переселенці масово повертаються на окуповані території. Попри те, що за словами представників влади в цьому немає нагальної проблеми, у 2023 році програмою єОселя скористалося менш як 200 переселенців.