Інвестувати в тепло: що потрібно змінити, аби в Україну прийшли гроші — Олександр Корчига

Підприємство Корчиги неодноразово відзначалося галузевими нагородами, серед яких — премія «Підприємець року» Української Бізнес Асоціації, а сам він отримував подяки за вклад у розвиток енергонезалежності регіонів. Його досвід сьогодні вивчають як модель — не лише економічно ефективну, а й стійку в умовах воєнного часу. У цьому інтерв’ю — не просто погляд зсередини, а стратегічне бачення майбутнього української теплоенергетики, її викликів і потенціалу для інвесторів.

— Наскільки сьогоднішня теплоенергетика України є привабливою для інвестора?

Якщо говорити чесно, вона має потенціал, але інвестор сюди не зайде. Ми воюємо. Без безпеки жодна розумна людина не вкладатиме в об'єкти, які можуть бути знищені. Але навіть у мирний час інвестор хоче зрозумілих правил гри. Наразі в тарифній політиці, скажемо прямо, повна невизначеність. У тебе є формула, за якою тариф має становити 90% від вартості тепла на природному газі. Але коли держава фіксує ціну на газ нижче ринкової — ця формула просто не працює.

— Як це виглядає на практиці для приватного підприємства, яке, як ваше, модернізує котельні та постачає тепло?

Ми реалізували декілька повноцінних проєктів у Полтавській області. Встановили міні-котельні, повністю переобладнали системи з газу на тверде паливо. Працюємо для дитсадків, шкіл, лікарень — це все бюджетні установи. Але тариф на тепло нам не затвердили економічно обґрунтовано. Ми звернулися до суду і виграли. Суд зобов’язав переглянути рішення. Ну влада переглянула, але знову поставила цифру, яка нас не рятує. Втрата часу, коштів, а результат той самий. Це вже не бізнес, це боротьба за виживання.

— І попри це ви інвестуєте. Чому?

Бо я вірю в цю модель. Ми не чекаємо, що хтось прийде з грантом. Ми робимо все самі: проєктуємо, будуємо, експлуатуємо. Ставимо сучасне обладнання, повністю модернізуємо системи обліку. Бюджет не витрачає ані копійки. А економія після нашої модернізації до 20% щорічно. Як мені сказав один із керівників освітнього закладу: «Ви не просто подали тепло — ви змінили наше ставлення до енергетики як такої». Це мотивує.

— У чому, на вашу думку, унікальність української ситуації?

Ми маємо спадок Радянського Союзу — централізовану гігантську систему. І нам дісталося це без адаптації до ринкової економіки. Але саме ця ситуація дає шанс. Ми можемо будувати по-новому: міні-котельні, локальні системи, використання відходів деревини, аграрної біомаси. Це не абстрактна екологічна розмова — це реальні гроші, це тепло в школі, це економія.

— Ви згадали про локальні ресурси. Це стратегічний підхід чи вимушений?

Це єдино можливий підхід. У кожній країні, яка хоче бути енергетично незалежною, орієнтир — на власне. Ми використовуємо пелети, дрова, лузгу. Усе — українське. Ми маємо унікальні запаси біомаси. І це краще, ніж сидіти на газовій голці.

— Чи цікавиться хтось вашим досвідом за кордоном?

Ні, ми не маємо міжнародних контрактів. Ми не учасники міжнародних асоціацій. Але ми на зв’язку з колегами — з Києва, з інших регіонів. Наш підхід відомий у професійному середовищі. І я впевнений: після перемоги — саме ці рішення стануть основою для перебудови всієї теплоенергетики.

— Який крок був би ключовим для залучення інвестицій?

Дати можливість приватному інвестору повертати свої вкладення. Це — все. Просто встановіть економічно обґрунтований тариф. Не треба дотацій, не треба пільг. Дайте працювати чесно.

— Що вас особисто тримає в цій справі?

Люди. Їхні реакції. Я бачив, як змінилось ставлення керівників шкіл, дитсадків — від скепсису до поваги. Коли вони бачать, що тепло прийшло вчасно, без збоїв, і коштує дешевше — це перемога. І це моя мотивація.

Енергія, що народжує зміни

Історія цього інженера та підприємця — це не лише приклад технологічної модернізації, а й стратегічного бачення, вміння бачити можливості там, де інші бачать лише бар’єри. У його підході: поєднання технічної точності, соціальної відповідальності та глибокого розуміння ринку.

Саме такі історії, як його, формують нову енергетику України: ефективну, стійку та здатну працювати на майбутнє.