Чи загрожують українцям тривалі відключення води в разі подальших атак ЗС РФ: думка експертів

Одна з найбільш показових атак — шість КАБів по дамбі Печенізького водосховища, що є ключовим для Харківської області. Питання захисту системи водопостачання та водовідведення зараз виходить на перший план, пише hromadske, поспілкувавшись із профільними фахівцями.

За словами містобудівника та експерта Віктора Глеби, система водопостачання має кілька критичних точок: насосні станції, вузли електропостачання, очисні споруди та великі магістральні трубопроводи.

Профільні фахівці сходяться на думці, що системи водопостачання більш стійкі до атак порівняно з енергооб'єктами, адже здебільшого заховані під землю. Однак це стосується тільки транспортування води.

Як зазначає фахівець із водопостачання в ГО "ДЕСПРО" Андрій Кавун, в електриці — аналогічна ситуація, бо постачання електроенергії теж іде мережами, і окремі ділянки в разі атак можуть бути замінені.

"А ось такі об'єкти як джерело водопостачання, станція водопідготовки, каналізаційно-насосна станція або очисні споруди — це об'єкти на поверхні. Вони можуть бути уражені, і це може призвести до серйозних проблем для постачання води", — констатує він.

Експерти також нагадують, що до зупинки водопостачання призводять і удари по енергетичній системі. Електрика необхідна для роботи насосів, що забезпечують рух води. Саме вони піднімають воду з річок або свердловин, подають її на очищення і створюють тиск у трубах, щоб вода доходила до будинків, особливо на верхні поверхи.

У разі подальших атак на водні об'єкти, залежно від критичності пошкоджень можливі як короткочасні перебої, так і тривалі обмеження подачі води.

Вихід з ладу очисних споруд може означати, що в крані буде тільки технічна вода. Як приклад автори наводять Миколаїв, де після того, як у квітні 2022 року ЗС РФ підірвали ключовий водогін Дніпро — Миколаїв, зникла питна вода. Відтоді в місті з кранів тече тільки технічна вода. І хоча в жовтні 2025 року в місті завершили будівництво нового водогону, досі вода все ще технічна.

Якщо ж з ладу вийде основна водонапірна насосна станція або транспортний водопровід, населені пункти взагалі залишаться без води, зазначає експерт-практик з оптимізації систем водопостачання та водовідведення, енергоаудитор Сергій Карелін.

Якщо постраждають проміжні або підвищувальні насосні станції, без води будуть деякі райони або верхні поверхи будівель.

У разі часткового або повного руйнування самого ланцюжка водопостачання перший і найімовірніший сценарій для більшості міст — вода буде по годинах або навіть по днях.

"Умовно, у понеділок і середу, або по дві години на день. Це, звичайно, незручно, неприємно, але умовно можна жити. Звісно, така вода точно не питна", — пояснює віцепрезидент "Української водної асоціації" Артем Шира.

Найгірше доведеться тим населеним пунктам, де є тільки одне джерело водопостачання, оскільки в разі серйозного ураження відновлення може тривати тижні, і за таких умов подачу води на певний час зупинять повністю.

Шира додає, що низка медзакладів у прифронтових містах зробили собі індивідуальні свердловини, щоб уберегтися від ризиків відключень. Однак підприємства не можуть цього робити. Мовляв, державна політика спрямована на те, щоб бізнес був підключений до водоканалу, щоб "водоканал трохи більше заробляв і мав стабільного клієнта".

Як держава може захистити водні об'єкти

Після того, як на початку квітня Володимир Зеленський із посиланням на розвідку заявив, що ЗС РФ мають намір посилити атаки на мости, дамби, гідроелектростанції, а також насосні станції та системи постачання питної води, уряд уже напрацював певні рішення.

Серед планів — "кільцювання мереж, резервування критичних вузлів, встановлення та підключення резервного обладнання та інші технічні рішення для стабільного водопостачання".

Однак експерти обережні в прогнозах щодо того, чи встигнуть зробити все заплановане до зими, оскільки за півроку складно системно перебудувати інфраструктуру, яка формувалася десятиліттями.

Потрібно починати з розроблення плану реагування, і навіть не за регіонами чи населеними пунктами, а за кожним об'єктом у системі водопостачання окремо. Його має розробляти місцева влада спільно з надавачами послуг, тобто водоканалами та із залученням експертів, вважає Кавун.

В одному з недавніх інтерв'ю Артем Шира говорив про те, що найбільше водній інфраструктурі України загрожують не російські безпілотники, а ракети, оскільки мережі водоспоживання прокладені під землею, куди дронам дістатися складно.

Нагадаємо, президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький пояснював, чи готова Україна до зупинки водопостачання у великих містах.