Блокування рахунків ТКЕ, дорогий газ і кадрові призначення: чому Корецький опинився в центрі критики
У Нафтогазі накопичилися проблеми, які зачіпають фінансовий результат компанії, підготовку до опалювального сезону, відносини з громадами, структуру газового ринку. Це все негативно впливає на рівень довіри міжнародних партнерів.
Трохи більше за рік тому, наприкінці квітня 2025 року, наглядова рада НАК "Нафтогаз України" обрала новим головою правління Сергія Корецького, від якого чекали "надзвичайно ефективного" управління компанією у воєнний і післявоєнний періоди. Але через рік після такого призначення постає питання — що держава фактично отримала від цього управлінського вибору? Таке питання ставить журналістка в аналітичній статті "Після "Мідаса": чи стане Нафтогаз наступною кризою корпоративного управління", опублікованій ресурсом "Українські Новини".
У статті йдеться про те, що Нафтогаз закуповував газ за кордоном за найдорожчими цінами, тоді як в період зниження цін закупівель компанія не проводила. "В 2025 році імпорт газу до України зріс до 6,47 млрд куб. м, а найбільшим імпортером була саме НАК "Нафтогаз України". Середня ціна імпортованого газу у першому півріччі 2025 року зросла до $508 за тис. куб. м, тобто на 66,6% більше, ніж роком раніше.
"Відкритим залишається питання, чому система виявилася настільки вразливою до дорогого екстреного ресурсу. Якщо держава через Нафтогаз бере на себе роль гаранта проходження зими, то управлінська відповідальність полягає не тільки в тому, щоб купити газ будь-якою ціною, а в тому, щоб не доводити до ситуації, коли альтернативи вже немає", — пишуть автори статті.
У матеріалі також аналізується протистояння Нафтогазу із підприємствами теплокомуненерго: на кінець квітня 2026 року суди заблокували рахунки 69 підприємств ТКЕ через борги за газ, що унеможливлює підготовку до опалювального сезону. Тим часом, борги утворилися через відсутність перегляду тарифів і непогашення державою різниці в тарифах.
"Формально Нафтогаз може говорити про боргову дисципліну. Але політично і безпеково це виглядає інакше. Державна компанія під час війни стягує борги способом, який здатен паралізувати роботу критичної інфраструктури громад. Ідеться не про абстрактні комунальні підприємства, а про тепло, воду, персонал, ремонти, бронювання фахівців, закупівлю матеріалів і готовність міст до зими", — пишуть автори матеріалу.
Окремо у статті розглядається непрозора кадрова політика голови Нафтогазу Сергія Корецького.
"У серпні 2025 року директором з безпеки Групи "Нафтогаз" став Віталій Бровко, який раніше працював в Офісі генпрокурора. У листопаді НАБУ підтвердило проведення слідчих дій щодо Бровка, що створює репутаційний ризик і потребує бездоганного пояснення кадрової логіки: чому ця людина очолила безпеку групи. Викликає недовіру і призначення на напрям генерації колишнього заступника міністра енергетики Миколи Колісника, який кілька років до того працював у команді Галущенка, одного з головних фігурантів справи "Мідас"", — йдеться в статті.
Таким чином, кадрова політика Корецького виглядає не як точкове оновлення, а як швидке формування власної вертикалі. При цьому, додають автори матеріалу, після "Мідаса" стратегічна державна компанія не може дозволити собі кадрову політику, яка виглядає як ставка на особисту довіру і ручну керованість замість прозорого конкурсу, перевірки доброчесності й публічного пояснення причин призначень.
"Якщо Нафтогаз входить у конфлікт із ТКЕ, блокує рахунки критичної інфраструктури, показує різке падіння прибутку, закуповує газ у піковий період, не демонструє публічного аудиту благодійних потоків і концентрує дедалі більше ринкових функцій, це вже не лише корпоративна історія. Це ризик для політичного центру, який асоціюється з цим менеджментом", — йдеться в статті видання "Українські Новини".
Нагадаємо, чистий прибуток "Нафтогазу"за 2025 рік склав 1,6 млрд грн, що у 14,5 разів менше, ніж було у 2024 році (23,9 млрд грн). Консолідований прибуток групи "Нафтогаз" у 2025 році склав 5,8 млрд грн, тоді як у 2024 році він був на рівні близько 38 мільярдів гривень.