Після війни буде пізно: чому бізнес називає нинішній час вікном можливостей для інвестицій
На International Economic Forum у Львові цьогоріч обговорили інвестиції під час війни, штучний інтелект, ветеранів і людський капітал. Окремою подією стала виставка "Контрасти".
Інвестиції під час війни, дефіцит кадрів, штучний інтелект і повернення ветеранів до цивільного життя — теми, які обговорювали у межах International Economic Forum, що відбувся у Львові. Цьогорічна подія зібрала представників українського та міжнародного бізнесу, урядовців, експертів і підприємців. Проте не лише їх. Однією з подій форуму стала виставка "Контрасти" львівської художниці Андріани Матис, яка після експонування у країнах Європи повернулася до України. Фокус відвідав форум та поспілкувався з художницею про те, як мистецтво сьогодні теж стало частиною розмови про майбутнє України.
Що обговорювали на IEF 2026 у Львові
Два дні дискусій сформували головний меседж IEF 2026 — воєнна економіка України минула точку виживання. Тож бізнес інвестує, експортує, впроваджує штучний інтелект і будує енергетичну автономність саме зараз. І робить він це не всупереч стратегії, а як стратегію.
Президент International Investment Office, організатор International Economic Forum Роман Матис зазначив, що цьогоріч головним завданням форуму було створити майданчик не для декларацій, а для пошуку практичних рішень.
Ми свідомо будували програму так, щоб на одній сцені зустрілися ті, хто інвестує, ті, хто створює правила, і ті, хто щодня тримає економіку в робочому стані. Форум показав, що український бізнес уже живе в майбутньому — завдання держави і партнерів наздогнати його
"Мені здається, що різниця цього року — у глибині дискусії. Ми говорили про речі, які не завжди прямо монетизуються, але визначають майбутнє країни. Форум став майданчиком пошуку відповідей і вирішення важливих суспільних проблем", — сказав він у коментарі Фокусу.
Програму форуму побудували навколо тем, які сьогодні безпосередньо впливають на конкурентоспроможність України: людський капітал, штучний інтелект, реінтеграція ветеранів, верховенство права, інвестиційний клімат, енергетична безпека, розвиток експорту та відбудова.
Серед спікерів були представники великого бізнесу, міжнародних компаній, ІТ-сектору, виробництва, державних установ та експертного середовища. Вони ділилися не стільки оцінками проблем, скільки вже реалізованими рішеннями.
Як наголосив Роман Матис, важливо було запросити компанії, які вже мають практичний досвід роботи з ветеранами, використання AI чи розвитку людського капіталу.
Лейтмотивом форуму стала теза про те, що війна — не привід відкладати капітальні рішення
"Ми хотіли, щоб компанії говорили не про те, що держава повинна зробити для них, а про те, що вони вже зробили самі. Такі практики можуть використовувати інші, і саме це створює додану цінність форуму", — зазначив організатор.
Окремий акцент під час дискусій зробили на тому, що війна не зупинила інвестиційну активність.
"Правда така, що і українські, і міжнародні компанії інвестують в Україну вже зараз. Вони користуються моментом, бо сьогодні є можливість заходити в проєкти, які в інших умовах коштували б значно дорожче. Ми справді країна можливостей. Особливо під час війни", — підкреслив Матис.
Учасники панелей погодилися, що головна проблема України полягає не в законодавстві, а в його застосуванні. Так, керівний партнер ЮК "Матвіїв та Партнери" Сергій Матвіїв назвав ключовими ризиками для інвесторів корупцію та непередбачуване правозастосування.
Водночас перший віцепрезидент ТПП України Михайло Непран звернув увагу на слабкий розвиток фондового ринку, а генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов закликав спростити доступ бізнесу до міжнародного фінансування та активніше просувати Україну як країну для інвестицій.
Окрему увагу учасники приділили впливу штучного інтелекту на бізнес-процеси та ринок праці. Представники ІТ-компаній говорили про перехід AI від експериментальних рішень до повсякденного використання, а також про зміну запитів клієнтів, які дедалі частіше очікують не окремих послуг, а готових технологічних рішень.
CEO ZONE3000 Сергій Скуріхін навів приклад, як чат-бот компанії за рік перебрав майже 30% роботи служби підтримки без скорочення персоналу, натомість збільшивши кількість обслуговуваних клієнтів. CEO "Прозорих Рішень" Олексій Радченко розповів, що AI зробив економічно доцільним персоналізоване навчання, давши змогу масштабувати проєкт завдяки автоматичній генерації контенту.
Ще однією наскрізною темою став людський капітал. Дискусії стосувалися дефіциту кадрів, взаємодії бізнесу з освітніми закладами, програм перекваліфікації та реінтеграції ветеранів.
Засновниця Alltogether.jobs Ольга Новикова навела дані дослідження, за якими 73% ветеранів стикаються з труднощами під час пошуку роботи, і назвала найефективнішу практику для компаній — ветеранські офіси та посади фахівців з реінтеграції, а головне, сприйняття ветерана насамперед як професіонала.
Окремі панелі були присвячені енергетичній стійкості підприємств, розвитку розподіленої генерації, правовим гарантіям для інвесторів, а також українсько-польському економічному партнерству як одному з напрямів інтеграції України до європейського ринку.
Дискусії про ринок праці об'єднав спільний вихідний сценарій: війна може тривати довго, і кадрові стратегії потрібно перебудовувати вже зараз
Мистецтво як частина економіки стійкості
Саме тему стійкості людини й суспільства продовжила виставка "Контрасти".
Особливою подією форуму став концептуальний проєкт "За мить", створений у співпраці Андріани Матис та Аукціонного дому Меркурій — першого аукціонного дому мистецтв на заході України. Основою проєкту стала авторська серія Андріани Матис "Контрасти"
Серія складається з п'яти диптихів, у кожному з яких одне полотно символізує гармонію, а друге — свідомо пошкоджене: розстріляне, спалене, розірване чи зламане.
Художниця пояснює, що серія народилася як особиста рефлексія на події 2022 року та покликана показати дуальність людського життя.
"Життя не побудоване тільки на добрі. Ми завжди прагнемо оточити себе світлом, але коли приходить зло, не будучи до нього готовими, переживаємо це набагато болючіше. Саме про цю дуальність і є "Контрасти", — розповіла Андріана Матис Фокусу.
Кожна робота має власний сюжет — "Доля", "Тиха ніч", "Щастя", "Дім", "Вільна земля". Водночас усі вони об'єднані спільною ідеєю: після найтемнішого періоду завжди приходить відновлення.
Особливістю експозиції є те, що частина полотен пошкоджена не імітацією, а реальними механічними ударами, зокрема, з пневматики.
"Можна було просто намалювати сліди пострілів. Але картина теж мала це відчути. Вона пережила удар і звук. Лише так можна було чесно передати емоцію війни", — пояснює авторка.
Авторська серія Андріани Матис "Контрасти" — цикл робіт, побудований на зіткненні протилежностей, у якому живе сьогоднішня Україна: світла й темряви, крихкості й сили, тиші й вибуху, миті й вічності
За словами художниці, вона свідомо використовує яскраві кольори, хоча говорить про війну.
"Люди йдуть до кольору. Якщо зробити все чорним, вони вже знають, що там біль. А коли бачать яскраву гаму кольорів, підходять ближче. І вже тоді відкривають для себе справжній зміст роботи", — говорить Матис.
Між минулим і майбутнім — лише крок
До повернення в Україну серія "Контрасти" була представлена у десяти країнах Європи, зокрема в Європейському парламенті та Музеї дизайну Барселони.
За словами художниці, головною аудиторією виставок за кордоном були українці, які через війну були змушені залишити свої домівки.
"Однією з головних місій було зібрати українські громади. Ми хотіли сказати людям: ми тут, ми чекаємо, повертайтеся. Усім зараз непросто — і в Україні, і за кордоном. Але все обов'язково буде добре", — каже вона.
Саме з цієї серії виросла концепція проєкту — ідея миті як найціннішого активу воєнного часу: коли завтра не гарантоване нікому, саме мить — зустрічі, рішення, творчого жесту — стає точкою, в якій твориться майбутнє
Саме тому повернення серії до Львова в межах International Economic Forum стало символічним.
Поки на дискусійних панелях учасники говорили про неможливість очікування належних умов для відбудови, а створення нової економіки України вже сьогодні, виставка поруч нагадувала, що між минулим та майбутнім — лише крок. І жодне відновлення неможливе без людей, їхнього досвіду та здатності переживати втрати.
Музична кульмінація — Lviv Summer Jazz Fest
Яскравою музичною подією форуму став Lviv Summer Jazz Fest 2026, що цього разу об'єднав 47 музикантів — українських та міжнародних виконавців, від визнаних зірок джазу до яскравих молодих імен.
Дні ділових дискусій перетворилися на свято живої музики, а роль фестивалю давно вийшла за межі розваги: Lviv Summer Jazz Fest демонструє світові, що Львів навіть у часи війни залишається містом культури, свободи та європейського духу. Поєднання економічного форуму з джазовим фестивалем стало фірмовою формулою IEF — там, де вдень говорять про інвестиції, ввечері звучить джаз.
Зазначимо, що International Economic Forum (IEF) — це щорічна екоомічна платформа у Львові, що об'єднує бізнес, владу, дипломатію та експертне середовище довкола питань інвестицій, економічної стійкості та європейської інтеграції України. Організатор та ідейний натхненник форуму — Роман Матис, президент International Investment Office (IIO). Дискусії IEF 2026 висвітлювали провідні ділові медіа, зокрема Mind.ua.
Наступний International Economic Forum відбудеться у Львові 11-12 червня 2027 року.