Україна втратить мільярди без портів: що показали нові дані ЄС після ударів РФ

У липні 2026 року близько 90% імпорту в Україну та 95% експорту неаграрної продукції пройшли через європейські "коридори солідарності". Водночас близько 80% зерна, олійних культур та супутньої продукції Україна вивозила морем. Про це йдеться у новому звіті Генерального директорату Європейської комісії з мобільності та транспорту (DG MOVE).

За даними Єврокомісії, у липні коридори солідарності залишалися основним каналом для імпорту в Україну. Через наземні та річкові маршрути надходило близько 90% вантажів, зокрема пального, автомобілів, добрив, військової та гуманітарної допомоги. А на морські перевезення припадало близько 10%.

Ще більшою була роль Solidarity Lanes для експорту неаграрної продукції. Близько 95% руди, сталі та інших промислових товарів у липні вивозилися через європейські сухопутні та річкові маршрути. Чорне море забезпечило приблизно 5%.

Однак ситуація із зерном та олійними культурами кардинально відрізняється. Близько 80% таких вантажів у липні експортували через український морський коридор, тоді як на коридори солідарності припадало близько 20%. Загалом морем за місяць пройшло приблизно 2,4 млн тонн зерна, олійних та супутньої продукції.

Скільки вантажів пройшло через коридори ЄС

Від моменту запуску Solidarity Lanes у травні 2022 року через них було перевезено близько 230 млн тонн українського експорту. Приблизно 103 млн тонн припало на аграрну продукцію, зокрема близько 95 млн тонн зерна, олійних та супутніх товарів. Ще близько 127 млн тонн становили неаграрні вантажі — передусім руда, сталь та інша промислова продукція.

"Коридори солідарності" також відіграють вирішальну роль для українського імпорту. З травня 2022 року вони дозволили Україні імпортувати близько 111 млн тонн товарів, таких як паливо, транспортні засоби, добрива, а також військова та гуманітарна допомога", — йдеться у звіті.

Загальна вартість торгівлі, здійсненої через Solidarity Lanes із травня 2022 року, оцінюється приблизно у 304 млрд євро, з яких близько 78 млрд євро припало на український експорт, а 226 млрд євро — на імпорт.

За весь період із травня 2022 року Україна експортувала близько 255 млн тонн зерна, олійних та супутньої продукції. Приблизно 40% цього обсягу пройшло через коридори солідарності, ще 60% — через чорноморські порти.

Чому Україні недостатньо сухопутних маршрутів

Попри масштабне розширення європейських маршрутів, повністю замінити ними морський експорт складно. Глибоководні порти Великої Одеси — Одеса, Чорноморськ та Південний — забезпечують перевезення великих партій вантажів із нижчою логістичною собівартістю.

За оцінкою Світового банку, відновлення повноцінної роботи цих портів 2024 року забезпечило економіці України близько 8 млрд доларів додаткового ефекту завдяки збільшенню експорту та зниженню вартості логістики.

Дунайські порти, залізниця та автомобільні маршрути залишаються критично важливими, але не мають достатнього резерву, щоб у разі тривалої блокади Чорного моря повністю перебрати на себе морські обсяги.

Особливо це важливо для аграрного експорту. За вартості продукції близько 180–250 доларів за тонну різниця у вартості транспортування на кілька десятків доларів може істотно впливати на рентабельність поставок.

Водночас український морський коридор залишається одним із головних експортних каналів. Від вересня 2023 року до кінця липня 2026-го ним було перевезено близько 209,3 млн тонн вантажів, з яких 124,1 млн тонн становило зерно.

Удари по портах створюють ризики для експорту

Значення морського маршруту особливо помітне на тлі ударів РФ по портовій інфраструктурі Великої Одеси у липні-серпні 2026 року.

За оцінками експертів, тривале обмеження роботи портів може призводити до 1,5–2 млрд доларів недоотриманої експортної виручки щомісяця. НБУ оцінює можливе недоотримання експортних надходжень приблизно у 2,5 млрд доларів у другому півріччі 2026 року.

Для аграрного сектору три місяці блокади можуть означати близько 9 млн тонн невивезеної продукції. Металургійна галузь також ризикує зіткнутися зі скороченням видобутку на окремих ГЗК приблизно на 30% та зменшенням залізничних перевезень на близько 1,3 млн тонн.

На цьому тлі Україна вже переглядає очікування щодо аграрного експорту.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у серпні в коментарі агентству Reuters повідомив про коригування прогнозу експорту зерна у 2026/27 маркетинговому році — до 38–40 млн тонн проти попереднього орієнтиру до 43 млн тонн. Однією з причин стало фактичне припинення заходу суден до портів Одеси з початку серпня.

Для України це означає, що європейські "коридори солідарності" залишатимуться ключовою страховкою для зовнішньої торгівлі. Водночас для великих обсягів аграрної та промислової продукції безпечна робота чорноморських портів залишається критично важливою.

Нагадаємо, раніше Фокус аналізував, що сталося із зерном і чому пшениця дорожчає у світі, але дешевшає в Україні.