"Дійшли до межі": у Мінфіні попередили про можливу затримку соцвиплат та девальвацію гривні

Про це на засіданні парламентського фінансового комітету заявив міністр фінансів Сергій Марченко, пише у своєму Telegram-каналі народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

"Ми зараз дійшли до межі, і немає жодних пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати за ці законопроекти, розуміючи, яка ціна цього питання", — цитує вона Марченко.

На засіданні міністр пояснив, як саме зараз відбувається скорочення видатків. По-перше, усі менш актуальні видатки перенесені на кінець року. По-друге, на засідання уряду винесено регламент щодо того, що планується робити в період, коли ліквідність бюджету обмежена.

"Тобто йдеться про те, що, коли надходитимуть доходи, ми в першу чергу фінансуватимемо сектор безпеки та оборони. Далі, щойно з’являються кошти, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не лише державного бюджету, а й усіх видів бюджетів, зокрема місцевих".

Марченко додав, що будь-які програми підтримки, капітального виробництва та інші фактично будуть призупинені доти, доки не з’явиться достатньо коштів для їхнього фінансування.

Василевська-Смаглюк також пише, що міністр фінансів не виключає затримок із соціальними виплатами через недостатні надходження на єдиний казначейський рахунок. Він висловив сподівання, що до затримок із виплатою зарплат не дійде, оскільки це означатиме фінансову катастрофу.

Голова Мінфіну припустив, що можуть виникнути затримки і з виплатою зарплат у бюджетному секторі:

"Затримка викличе суспільне обурення. У результаті суспільного обурення будуть вжиті інші заходи та дії. Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. З відповідною девальвацією гривні, інфляцією та іншими негативними наслідками. Треба розуміти, що сидіти й чекати, поки прийдуть гроші, ми не можемо".

Усі ці похмурі перспективи можуть стати реальністю, якщо депутати знову не підтримають необхідні законопроекти. Окрім перелічених вище наслідків, це може поставити під загрозу співпрацю з міжнародними кредиторами.

Україна ризикує не отримати наступний транш Міжнародного валютного фонду (МВФ) у розмірі $1,66 млрд до кінця року через недостатній прогрес у виконанні умов програми та відхилення парламентом необхідних законопроектів.

Як відомо, Верховна Рада мала ще до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів, що складається з чотирьох ключових пунктів:

1. продовження дії військового збору у розмірі 5 %;
2. оподаткування цифрових платформ ("податок на OLX");
3. ПДВ для ФОП;
4. оподаткування посилок з-за кордону.

Однак депутати відмовилися підтримати суперечливі ініціативи, зокрема запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Кабінет міністрів змушений знову подавати відхилені законопроекти на розгляд парламенту.

Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа за підсумками зустрічі з місією МВФ у Києві на початку вересня написала, що отримання чергового траншу — під загрозою, а мова йде не лише про $1,66 млрд, а й про набагато більшу допомогу.

Нещодавно повідомлялося, що резерви України у серпні скоротилися на 2,53 млрд доларів. Водночас обсяг цінних паперів зменшився на 31,8% — до 18,59 млрд доларів. Це найнижчий показник з квітня 2023 року.

Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків, прогнозує, що ситуація із зовнішнім фінансуванням може погіршитися. Зокрема, він очікує, що Міжнародний валютний фонд може призупинити подальше фінансування України, а Європейський Союз — скоротити обсяги виділення коштів.

Нагадаємо, народний депутат Данило Гетманцев заявив, що в державному бюджеті вже не вистачає власних доходів навіть на повне фінансування оборони, а затяжна війна може потребувати ще сотень мільярдів гривень.