Нова антитютюнова заборона: як тепер курити кальяни чи е-сигарети в кафе?

З 11 липня набуває чинності закон №1978 "Про внесення змін до деяких законів України про охорону здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну". Заборона торкнеться продажів ароматизованих і вітамінізованих сигарет, рідин для електронних сигарет і тютюну для самокруток. Закон регулює і процес куріння — у всіх громадських місцях заборонені курильні пристрої для нагрівання за аналогією зі звичайними сигаретами.

Експерти Української Асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" у коментарі Фокусу заявили, що згідно із законом під заборону потрапляє виробництво, продаж та імпорт електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин і добавок, унаслідок паління яких у повітря потрапляє кольоровий дим.

"Законом передбачено, що тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини для електронних сигарет, які продаються до набрання чинності положень закону, можуть реалізовуватися терміном не більше 1 року. Введена в обіг до 11 липня 2023 року тютюнова продукція буде на законних підставах перебувати в обігу до 11 липня 2024 року", — вказали фахівці.

Е-сигарети йдуть у чорний ринок

Нардепи пояснили ухвалення документа захистом здоров'я українців. В Україні від куріння на рік помирає близько 130 тисяч осіб, наводиться статистика в пояснювальній записці до закону.

"Тютюнові вироби для нагрівання зі смако-ароматичними добавками набувають найбільшого поширення саме серед молоді 18-29 років. Згідно з дослідженнями у 2022 році, 22% молоді ніколи не куштували такі вироби, а 9% вживали їх упродовж останніх 30 днів", — ідеться в записці.

Керівний партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько в коментарі Фокусу уточнив, що під заборону потрапляє продаж рідин для електронних сигарет з контейнерами об'ємом понад 10 мл і якщо вміст нікотину в них більше 20 мг в 1 мл.

"Виробники зможуть зменшити обсяги контейнерів і вміст нікотину. Доведеться збільшувати кількість продукції, що випускається, яку потрібно буде купувати частіше", — зазначив Ясько.

Заборона все ж стосується торгівлі та імпорту, а не власного використання. Українці зможуть замовляти електронні сигарети, але вже з інших країн, додав юрист.

"Штраф за порушення для суб'єктів господарювання відносно низький з огляду на співвідношення доходу і витрат. Найімовірніше, обіг смако-ароматичних добавок та е-сигарет перейде до чорного сегменту ринку, на якому продавці й надалі зароблятимуть, а в разі виявлення порушення просто заплатять штраф. Що стосується закладів. Заборони діятимуть, щоб кафе чи ресторани не втрачали імідж і репутацію. Громадяни скаржитимуться, якщо побачать, як відвідувачі курять кальяни чи е-сигарети", — зауважив фахівець.

Українцям також загрожують відносно невеликі суми штрафів за порушення антитютюнового закону. Згідно зі ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу від 51 до 170 гривень. За повторне порушення протягом року доведеться заплатити штраф у розмірі від 170 до 340 гривень.

"Такі штрафи не сприяють почуттю невідворотності відповідальності, тому порушникам легше буде заплатити 50 грн до бюджету, ніж припинити порушення", — підсумував Ясько.

Нагадаємо, що Верховна Рада 29 липня цього року ухвалила закон, який передбачає появу в Україні з 2026 року електронної марки акцизного податку. Завдяки такому документу облік алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет переходить в електронний формат.

Фокус раніше писав, що бюджет України за рік втрачає до 22 млрд гривень через те, що близько 20% тютюнового ринку перебуває в тіні. У тіні також перебуває 36-40% ринку алкоголю, тому бюджет недоотримує ще 9-12 млрд гривень.