"Сьогодні — уточнити дані, завтра — на фронт": чому українці не йдуть у ТЦК

У Міноборони вважають, що настав час підвищити рівень довіри між військовозобов'язаними та ТЦК. З цієї нагоди у відомстві анонсували інформаційну кампанію, мета якої — переконати громадян оновлювати свої дані у військкоматах. Експерти вважають, що українці бояться йти "добровільно" до ТЦК, бо наступного ж дня можуть опинитися на фронті.

Українців переконують приходити до військкоматів для оновлення даних, адже ЗСУ потребують хоробрих воїнів. Таку інформаційну кампанію анонсували в Міноборони спільно з креативною агенцією I AM IDEA. За інформацією Hromadske з посиланням на агенцію, більше половини українців не звертаються добровільно до ТЦК, навіть для уточнення даних, бо відчувають страх, сумнів або недовіру. Більшість таких людей у вікових групах 25-34 роки (72%) і 35-44 роки (66%).

У відеороликах, які покликані підвищити довіру до територіальних центрів комплектування, військовозобов'язаним пропонують "бути мужніми, визнати свій страх і прийти в ТЦК і СП".

Фокус попросив експерта пояснити, чому українці добровільно не йдуть у ТЦК для поновлення особистих даних і що говорить про це закон.

"Я думаю, дані занижені, і 98% українців бояться добровільно звертатися в ТЦК для поновлення даних, тому що вважають, що їх більше не випустять. Вони прийдуть уточнити дані, а наступного дня опиняться в навчальній частині, а ще через день — у зоні бойових дій", — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

За словами експерта, законом передбачена адміністративна відповідальність за ухилення від військового обліку. Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (зокрема, за те, що не став своєчасно, протягом 7 днів, на облік). Штраф — від 510 до 850 грн. За повторне порушення протягом року штраф зростає до 1 700 грн. Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Наприклад, неявка за повісткою про первісний виклик до військкомату. За вчинення правопорушення вперше штраф від 1 700 грн до 3 400 грн. За повторне порушення протягом року — від 3 400 грн до 5 100 грн.

За словами Кравеца, адміністративний протокол у такому разі складають співробітники ТЦК, протягом 10 днів з того моменту, як людина дізналася про протокол, його можна оскаржити в суді.

Є судова практика

"Формально, якщо військовозобов'язаний з'явився в ТЦК [для поновлення даних — прим.] і його направили на проходження ВЛК і у військову частину — це законно. Але якщо людину утримують у ТЦК без відповідного мобілізаційного розпорядження і направлення до частини понад три години, ці дії не законні. Іноді таке відбувається, тому що співробітники ТЦК чекають запиту з частини, куди доставити військовозобов'язаного, вирішують, яким транспортом це зробити, водночас не виписують мобілізаційного розпорядження", — продовжує експерт.

За словами адвоката, існує позитивна судова практика в цьому напрямі, але кількість випадків невелика, оскільки суди "паралізовані" з різних причин, зокрема й через недостатнє фінансування апарату суду, що призводить до порушення строків розгляду справ.

"Є практика, коли людину утримують незаконно [у ТЦК]. У кримінально-процесуальному кодексі є стаття 206, яка передбачає, що слідчий суддя [якщо отримує з будь-яких джерел відомості про те, що в межах територіальної юрисдикції суду перебуває особа, яка позбавлена волі за відсутності судового рішення, що набрало законної сили, — прим.] зобов'язаний постановити ухвалу про доставлення такої особи до суду для з'ясування підстав для знаходженні під вартою та обмеження права на пересування. Уже така практика є, коли суди вимагали доставити людину до суду, і ТЦК відпускала їх", — резюмує експерт.

Фокус раніше писав про те, коли чекати на "четверту хвилю мобілізації", коли на фронт призиватимуть фактично всіх українців.