І вашим і нашим: експерт про подвійну гру Туреччини і небезпеку її торгівлі з РФ для України (відео)

Туреччина експортувала до РФ за 9 місяців цього року товарів подвійного призначення на $108 млн, і це не задовольняє не тільки Україну, але й США, які погрожує країні санкціями. Як зазначив в інтерв'ю Фокусу політолог Олег Саакян, до стосунків із нашим південним сусідом треба підходити обережно.

Рівень довіри — це міжособистісні відносини, і Туреччина — не та країна, якій слід повністю довіряти, бо навіть із найкращими партнерами йдеться про інтереси одне одного, каже політолог. І саме з механізмів інтересів вибудовується та чи інша довіра.

Туреччина займає бівалентну позицію у співпраці з Росією та Україною. На руку Туреччині грає географічне положення, бо країна має ключі від Босфору. Вигідним у цьому питанні є й те, що Туреччина — країна НАТО, але не входить до складу ЄС, а також має свою політичну специфіку.

Як зазначає Олег Саакян, Туреччина включена відразу в декілька точок напруження: Близький Схід, Південний Кавказ і Чорноморський басейн, де ця держава має вплив на події. Тому Туреччина може балансувати своєю позицією, підтримуючи Азербайджан із питань Карабаху та зайнявши миротворчу позицію в Чорному морі.

"Зерновий коридор" був для Туреччини важливим успіхом і потому за інерцією, і підстраховуючись таким вигідним посередником, Україна та Росія готові закривати очі на позицію "сидіти на двох стільцях". Водночас кожна з двох країн намагається співпрацювати з Туреччиною у важливих для кожної з них питаннях, стверджує експерт.

"Для нас Туреччина — це безпека Чорноморського басейну та важлива співпраця у військово-промисловому комплексі, — зазначає політолог Олег Саакян. — Для Росії Туреччина вигідна у сфері торгівлі".

Політолог зауважує, що ми не отримували від Туреччини масштабних безплатних постачань зброї, хоча допомога й була. Але в основному в плані військової техніки в нас надійна кооперація: ми купуємо в них зброю та продаємо Туреччині ті комплектуючі, які вже потрібні для їхнього військового обладнання.

Але тривожним сигналом, вважає політолог, є дійсно збільшення продажу продукції подвійного призначення, яку російські окупанти можуть використовувати проти України. Проте США вже в ультимативній формі щодо цього питання ведуть переговори з Анкарою про припинення подібної практики, якщо ВМС Туреччини хоче отримати американські літаки. Бо США продає літаки тільки "своїм", тобто надійним партнерам, каже політолог.

Якщо Анкара не відмовиться від продажу подібних товарів, то не тільки не отримає сучасні винищувачі від США, але й наживе проблем для турецького бізнесу в Америці. Там, за словами Олега Саакяна, вже чимало турецьких компаній, що потрапили в санкційний список.

Раніше Фокус розповідав, що Туреччина може придбати 40 винищувачів Eurofighter. Сполучені Штати не хочуть продавати Анкарі винищувачі F-16, а вітчизняний KAAN надійде на озброєння у 2030-х роках. Тому треба заповнювати чимось прогалини.