"Дадуть гроші лише за реформи": експерт про умови допомоги Україні з боку ЄС (відео)

Україна скоріше за все отримає фінансову допомогу від Європи та США вже наприкінці січня чи початку лютого 2024 року. Проте ситуація з 2025 роком в цьому аспекті жодним чином не проглядається, особливо на ймовірність обрання Трампа наступним президентом США. Про це в інтерв'ю Фокусу заявив експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Він зазначає, що треба якнайшвидше намагатись знаходити власні можливості для фінансування, адже в демократичних країнах так чи інакше влада змінюється і не факт, що з приходом чергового уряду в тій чи іншій країні, погляди на допомогу Україні будуть такими самими.

"Україна зараз знаходиться в становищі пацієнта, що знаходиться в палаті інтенсивної терапії, але так чи інакше треба перебиратись до звичайної палати, де вам будуть допомогати ліками, щоб організм працював самостійно, — зазначає економіст. — Захід дійсно допомагає реанімувати українську економіку, проте треба спромогтись найближчим часом якось самостійно забезпечувати хоча б потреби на оборону".

Олег Пендзин звертає увагу на різницю між отриманими Україною коштами від ЄС у 2023 році й тими, що ми будемо отримувати протягом наступних трьох років. За його словами, 50 млрд євро напряму прив'язані до виконання Україною пунктів реформування власної політичної системи та інших реформ і кожна з цих реформ має свою монетизацію.

"Тобто як тільки Україна виконує ту чи іншу реформу вона відразу отримує наступну частину грошей, — акцентує експерт. — А якщо вдасться перевиконати реформи, то, звичайно, відразу поступить ще більше грошей. Але важливо розуміти, що при невиконанні реформи й грошей не буде".

Економіст зазначає, що Європа робить все можливе для допомоги України й звинувачувати її у слабких санкціях не варто. Тому що з їх введенням ЄС і так втратила багато прибутку і кожен пакет тепер приймає з оглядом на власну економіку та й ще на військову допомогу Україні.

"Як приклад можна згадати Бельгію, яка відмовилась від російських алмазів на своїй біржі в Антверпені, а це щорічно $3,5 млрд, — відзначає Олег Пендзин. — А для цього бельгійцям навіть довелось умовляти індусів, адже на в обробці російських алмазів там задіяно понад мільйона людей".

На думку економіста, треба розуміти, що кожна країна має свій прагматичний підхід і навіть в умовах, коли країни Балтії та Польща б'ють на спалах щодо можливої атаки росіян на НАТО. Проте страх перед РФ в ЄС зростає і тому Україну сьогодні найактивніше підтримують в політичному аспекті скандинавські країни, Польща та країни Балтії, бо у них є "історична пам'ять" про події минулого. У них позиція щодо підготовки до війни з РФ значно радикальніша, ніж у тих самих Італії чи Іспанії.

Раніше Фокус розповідав, що РФ може вдарити по Півночі України перед переобранням Путіна. Ворог найближчим часом може почати активні бойові дії на Чернігівщині та Сумщині.