Росіяни все роблять не просто так: Ігнат розповів про цілі масованих атак РФ та роботу ППО (відео)

Ігнат, ППО, РЕТ, атака, удар
Фото: РИА | Ігнат розповів про мету атак росіян та роботу ППО і РЕБ

Основною метою окупантів при ударах по Україні не є виснаження системи протиповітряної оборони, а нанесення удару по конкретній "мітці", наприклад об’єкту критичної інфраструктури чи оборонному підприємству, наголошує спікер Повітряних сил ЗСУ.

Кожна ракета та безпілотник російських окупантів мають свою "мітку" та летять по відповідних цілях. Масовані атаки ворога розосереджують увагу всієї протиповітряної оборони, аби якомога більше засобів ураження "потрапили до своєї мети". Більше про удари противника й роботу українських систем ППО та РЕБ розповів спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ексклюзивному інтерв'ю для Фокусу.

Ігнат зазначив, що основною метою росіян при атаках по території України не є виснаження української системи протиповітряної оборони, а нанесення удару ракетою чи дроном по конкретній "мітці", наприклад об’єкту критичної інфраструктури чи оборонному підприємству.

"Не можна сказати, що завдається удар для того, щоб виснажити ППО, щоб ми витратили ракети, це не правильно. Кожна ракета, кожен дрон летить по своїй цілі. У кожної ракети є мітка, куди вона має попасти. Чи це об’єкт критичної інфраструктури, чи це оборонне якесь підприємство, чи це військовий об’єкт, склади якісь і так далі. Вони все роблять не просто так. Кожна ракета має свою мету, і дрон у тому числі", — наголошує речник.

Водночас спікер Повітряних сил ЗСУ зауважив, що масовані атаки ЗС РФ "розосереджують" увагу Сил оборони.

"Безумовно, атака великою кількістю засобів повітряного нападу, ракет та дронів, розосереджують увагу всієї протиповітряної оборони, усіх Сил оборони", — каже він.

Ігнат розповів, з чого складається українська система ППО

За словами Ігната, українська система протиповітряної оборони складається із багатьох частин та елементів, таких як:

  • винищувальна авіація;
  • зенітні ракетні підрозділи;
  • радіотехнічні війська, які виявляють цілі;
  • мале ППО у складі Сухопутних військ та інших Сил оборони;
  • мобільні вогневі групи.

"Це все отримає от таку величезну нагрузку одночасну. Спочатку дрони летять, розвідка боєм, як то кажуть. Потім після дронів летять ракети на різних напрямках", — зазначає експерт.

ППО зосереджена на локальному захисті міст та обʼєктів

Як додає спікер Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона зосереджена на "локальному захисті міст" та відповідних обʼєктів.

"Тому, на жаль, і дрони, і ракети можуть летіти далеко, аж до західних кордонів, і вже там, на підступах до своїх потенційних цілей, вони знищується протиповітряною обороною", — розповів речник.

Крім того, як підкреслив Ігнат, під час масованої атаки російські окупанти намагаються перевантажити систему ППО, щоб ракета чи дрон долетіли до запланованої цілі.

"Безумовно, ворог під час атаки такої великої кількості ракет та дронів намагається перевантажити нашу протиповітряну оборону, для того, щоб якомога більше цих засобів, якими він б’є, потрапило до своєї мети", — запевняє експерт.

Нагадаємо, 17 січня Україна вперше застосувала гібридну систему ППО проєкту FrankenSAM проти ворожих дронів, збивши іранський "шахед" за 9 кілометрів.

Також Фокус писав, що український виробник безпілотних літальних апаратів провів успішні випробування БПЛА на реактивній тязі. Судячи з опублікованого відео тестового польоту, дрон вирізняється високою маневровістю, що може стати викликом для ППО Росії.