Не більш ніж 2000 штук за день: чому ЗСУ економлять снаряди і як допомагають дрони, — Дикий (відео)

Зараз український фронт працює в режимі тотальної економії через нестачу снарядів. За день можна використовувати не більш ніж 2000 артилерійських боєприпасів, і це не провина України. Таку інформацію в інтерв'ю Фокусу повідомив ветеран АТО й військовий експерт Євген Дикий.

На думку експерта, уся відповідальність лежить на трампістах у Сенаті США, які блокують черговий пакет допомоги Україні. Ще влітку ЗСУ відстрілювала по ворогові 7-8 тисяч снарядів щодня. Це дозволяло, виявивши будь-яку ціль, повністю її накрити й не дати сховатися, змінивши дислокацію.

"Наразі доводиться, отримавши інформацію від розвідки щодо цілей, обирати удари артилерії відповідно до пріоритизації: яку ціль украй важливо знищити, а яка ще може погуляти, — акцентує Євген Дикий. — І саме такий снарядний голод є результатом затягування допомоги від США".

Така ситуація дозволяє росіянам у межах лінії фронту тиснути й наступати на ту саму Слобожанщину, наприклад, каже ветеран АТО. Окупанти розуміють, що у випадку постачання Україні боєприпасів хоча б із березня про жодні навіть локальні наступи не буде й мови, тому користуються вікном можливостей.

"Але пріоритизація грає ще не тільки на кількість снарядів по цілях, але й на напрямки їх постачання, — зазначає експерт. — Зараз під Кринками ЗСУ намагаються розширити плацдарм по всій береговій лінії Лівобережжя, й утримання та розширення цієї ділянки фронту забезпечують якраз гармати, що прикривають бійців, немов артилерійська парасолька".

Проте, окрім артилерії, під Кринками дуже вдало працює й прикриття дронами, каже ветеран АТО. Можна сказати, що під Кринками відкрився найпотужніший випробувальний полігон усіх типів БПЛА, яка розробляють українці чи постачають союзники.

Звичайно, було б непогано, якби ЗСУ вдалося прорватисядо Північно-Кримського каналу, бо це відсунуло б ворожу артилерію настільки далеко, що тоді б спокійно можна було перекинути українську артилерію на лівий берег. У такому разі плацдарм розширювався б і в бік окупантів.

Євген Дикий розповів про дуже цікаву новацію в невеликих FPV-дронах, яку стали випробувати й окупанти й ЗСУ — машинний зір. Він дозволяє оператору навестися на ціль, і дрон немов запам'ятовує саме цей об'єкт і продовжує летіти до нього навіть без зв'язку з оператором. Саме цим небезпечні російські "Ланцети", що оснащені такою функцією, бо засоби радіоелектронної боротьби можуть хіба що перервати зв'язок, а таким БПЛА це не заважає — вони бачать ціль і продовжують її переслідувати.

"Це системи першого покоління зі штучним інтелектом, що оснащені машинним зором, — каже Дикий. — Але вже є приклади оснащення дронів саме системами розпізнавання об'єктів, що дозволяє дрону патрулювати ділянку та в разі наближення ворожого об'єкта, який є в його базі даних зображень, самостійно атакувати, наприклад, танк".

Про такі розробки заявляють як у РФ, так і на Заході, але подібних просунутих дронів на фронті ще не бачили, каже військовий експерт. В Україні вже низка команд розробників, які працюють над подібними системами й доволі сильно просунулися в цьому питанні, зазначає Євген Дикий.

Раніше розповідалося, що армія України отримає 5000 потужних ударних дронів. У зону бойових дій відправлять БПЛА, здатні працювати не тільки при світлі дня, а й уночі завдяки тепловізорам.