За підтримки Путіна: чому ультраправі в Румунії та Угорщині претендують на території України

Ультраправий політик Клаудіу Тарзіу
Фото: Facebook | Ультраправий політик Клаудіу Тарзіу вважає, що Бессарабія має повернутися до Румунії

Ультраправі політики Угорщини та Румунії заявляють права своїх країн на прикордонні території України. Експерти вважають, що виною всьому Путін. Фокус розбирався, навіщо угорцям і румунам українські землі.

Related video

Румунський політик правого спрямування Клаудіу Тарзіу заявив, що території України, які належали "румунській нації", мають повернутися в "кордони однієї держави".

"Ми, як завжди, перебуваємо на роздоріжжі, і нам доведеться мати справу з цими великими імперіями, щоб отримати наш суверенітет і зробити його цілісним. Ми не будемо по-справжньому суверенними, поки не реінтегруємо румунську державу в її природних кордонах. Бессарабію не можна забути, вона має повернутися додому!" — сказав політик.

Це не перші подібні заяви Тарзіу. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він закликав Румунію возз'єднатися з Молдовою, анексованою СРСР у 1940 році, а також з українськими прикордонними регіонами — Бессарабією, Північною Буковиною і Закарпаттям.

Одночасно з румунським політиком лідер угорської ультраправої партії "Наша Батьківщина" (Mi Hazánk Mozgalom) Ласло Тороцкаї заявив, що якщо Україна програє війну, його партія вимагатиме Закарпаття.

"Якщо державність України припинить своє існування внаслідок війни, Mi Hazank претендуватиме на Закарпаття як єдина парламентська партія", — сказав Тороцкаї.

Уся справа в Путіні

Європейські політики ультраправих поглядів і до повномасштабного вторгнення РФ заявляли права на прикордонні території України, проте їхні слова не сприймалися так гостро, як сьогодні, каже Фокусу політолог Володимир Фесенко.

"Нічого нового ці політики не сказали. Але зараз ці заяви небезпечні, тому що вони — наслідок конкретних дій Путіна. У 30-ті роки минулого століття агресивна хвиля в Європі почалася після заяв і дій Гітлера і Муссоліні і посилилася, коли Німеччина почала захоплювати інші країни. Сьогоднішня активізація ультраправих політиків — наслідок загарбницької політики Путіна. Нацизм, фашизм, імперська політика — це епідемія. У цьому випадку носієм вірусу є Путін. Поки його не зупинять, політики виступатимуть із подібними заявами", — каже Фесенко.

Політичний експерт Олег Постернак зазначає, що Росія багато років співпрацює з ультраправими партіями Європи. Москві важливо підкреслити на міжнародній арені, що Україна нібито не спроможна як держава. Радикальні заяви політиків не мають нічого спільного з офіційною позицією обох країн, які підтримують Київ у боротьбі проти РФ.

"Ці заяви — 100% провокація з боку РФ, які давно працюють з ультраправими по всьому європейському континенту. Вони експлуатують тему поділу України, щоб поставити під сумнів нашу суб'єктність. Інформаційна кампанія не має нічого спільного з реальністю. Угорщина і Румунія — члени ЄС і НАТО. У цих наднаціональних організаціях достатньо важелів впливу, щоб запобігти будь-яким порушенням, навіть якщо уявити, що ультраправі прийдуть до влади", — каже Фокусу Постернак.

Спекулюють на травмах минулого

Природа правої політики — це спекуляція на травмах минулого, пояснюють Фокусу експерти. Так іде боротьба за виборця, який стикається з економічними та соціальними проблемами в сьогоденні. Ультраправі, зі свого боку, намагаються компенсувати невдоволення нинішнім станом справ гучними заявами про необхідність відродити колишню велич їхніх держав.

За словами експертів, підтримка ультраправих політиків в Угорщині та Румунії невисока. Хоча в угорської партії "Наша Батьківщина" (Mi Hazánk Mozgalom), лідером якої є Ласло Тороцкаї, який заявив про Закарпаття, є кілька місць у Державних зборах [однопалатному парламенті Угорщини — Ред.].

Однак інтерес до ультраправих у Європі справді спостерігається. Один із яскравих прикладів — "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Ультраправу партію, що з'явилася 2013 року, за словами експертів, стабільно підтримують 20% німців.

"На жаль, у Німеччині різко посилилася популярність АдН, у зв'язку з міграційною проблемою. Партія вийшла на другу позицію, її рейтинг стабільно 20%. У АдН є свої мери і бургомістри вперше за всю історію її існування. Тренд, який задає німецька політика помітний в Італії, Іспанії та інших країнах Європи. Тому те, що здається зараз неможливим, може повторитися знову — а саме 30-ті роки минулого століття", — резюмує Постернак.

Фокус раніше розбирався, чому європейські політики заграють із Путіним.

Також Фокус писав, чому Угорщина заважає Україні виграти війну.