"Диму без вогню не буває". Чому військові побоюються повторного наступу РФ на Київ та південь України

Російська армія у 2024 році може спробувати відрізати Україну від Чорного моря та піти у наступ на Київ. Україні потрібно серйозно готуватися до оборони, вважає генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко.

Військове керівництво РФ не відмовилося від півдня України. Тому вже зараз потрібно вибудовувати три лінії оборони, щоб просування ЗС РФ не відбулося навіть на кілька кілометрів.

Марченко також вважає, що окупанти можуть напасти на Київ. Для цього у РФ вистачить засобів та кількості військових. Командирів у РФ не хвилює втрата 30–40 тисяч людей, тож російські пропагандисти часто говорять про захоплення української столиці.

"Ми розуміємо, що це можуть бути так звані інформаційні вкидання, роспропаганда зазвичай працює на повну. Однак диму без вогню, як кажуть, не буває", — підкреслив військовий.

Розслаблятися не можна, адже ніхто не йде просто так під час війни. Росіяни переоцінять військову обстановку, зроблять висновки, перегрупують війська і знову підуть, упевнений Марченко.

Прорив оборони ЗСУ обійдеться тисячами загиблих

Масштабний наступ росіян на зазначених Марченком ділянках найближчим часом не реальний з кількох причин. Основний момент полягає у прориві української оборони, каже Фокусу військовий експерт Павло Нарожний.

"Візьмемо південну ділянку. У Роботиному стоїть близько 70 тисяч наших бійців. Так, вони втомлені, їм не вистачає снарядів, але все ж таки це потужна сила. У ЗСУ є запаси і на інших напрямках, їх можна перекинути. Фронт насичений FPV-дронами, вони використовуються в атаці та розвідці. Бронетехніка противника буде легкою ціллю для них. Прорвати оборону можна великою кількістю піхоти, але доведеться проходити мінні поля", — пояснює фахівець.

Також ЗСУ завдають ударів по Криму, що ускладнює процеси постачання та логістики. Якщо взяти за приклад Авдіївку, вона набагато зручніша для ЗС РФ у плані наступу. Близько кордон із Росією і можна легко перекидати боєприпаси та техніку. Вже кілька місяців вони б'ються об місто та втрачають колони бронетехніки та особового складу, продовжує Нарожний.

"У ворога також нестача в людському ресурсі. Так, їх більше, але для прориву оборони потрібно зібрати в 5-6 разів більше людей і всі вони мають бути готовими вмирати на мінних полях", — зауважує аналітик.

Марченко стимулює процес мобілізації?

Військові оцінки генерала Марченка можуть бути пов'язані з підтримкою плану влади посилити мобілізацію, вважає політолог Володимир Фесенко.

"Я не можу оцінювати мотиви генерала Марченка і чому він каже, що є небезпека повторного наступу. Можливо, це його аналіз, фантазії, чи є підтекст, пов'язаний із необхідністю посилити мобілізацію. Але навіть якщо пряма загроза для Києва буде, для багатьох це не стане стимулом для мобілізації, скоріше навпаки — стимулом для втечі", — пояснює він Фокусу.

Як правило, люди по-різному реагують на небезпеку: хтось бере до рук зброю, а хтось біжить. Ефект від подібних заяв військових може бути прямо протилежним очікуванням.

"Усвідомити глобально небезпеку для нашої країни мають усі. І про це треба говорити всім — від [головнокомандувача ЗСУ Валерія] Залужного до [президента України Володимира] Зеленського. Якщо ми не зупинимо ворога, війна може затягтися, ми можемо втратити всю країну. Але як стимул для мобілізації саме цей підхід не спрацює", — додав політолог.

Фесенко звертає увагу на заяви Головного управління розвідки Міноборони України щодо відсутності небезпеки російського наступу на Київ у найближчій перспективі.

"Ознакою небезпеки для Києва буде очевидна концентрація військ у Білорусі чи Брянській області. Наразі таких прямих загроз немає", — підсумував він.

Нагадаємо, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 січня заявив, що ЗС РФ відновила інтенсивний наступ у напрямку Синьківки та Табаївки. Військова та місцева влада має бути готова до будь-якого розвитку подій, попередив він.

Аналітики DeepState раніше підбивали підсумки настання ЗСУ та окупантів. РФ захопила найбільшу кількість території під час битви за Бахмут.