Не дають гроші "на дрони" не тому що не хочуть, а тому що не можуть: Гладких про цільову допомогу ЄС (відео)

КМДА, протест, гроші на ЗСУ
Фото: скриншот Youtube | Витрачені гроші на ті ж дороги потім приносять прибуток у бюджет, який уже можна виділяти на ЗСУ, каже Гладких

Фінанси, які отримує Україна від західних партнерів, — це допомога, чітко розписана за витратами на кожну окрему галузь. Це цільове виділення коштів, каже аналітик Валентин Гладких.

Related video

Виділення Кабміном грошей на ремонт доріг чи іншу інфраструктуру з мотивацією, що це залишки невикористаних фінансів, не є таким однозначним. Під час війни підтримка макроекономічної стабільності є таким самим важливим завданням, як і оснащення армії. Про це в інтерв'ю Фокусу заявив кандидат філософських наук і експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Валентин Гладких.

До того ж кошти, які отримує Україна від західних партнерів, — це не просто валіза з доларами чи євро, які можна витрачати на власний розсуд, а чітко розписані за витратами на кожну окрему галузь. Це цільове виділення коштів, каже аналітик.

"Тобто ці гроші ми не можемо витрачати на щось, окрім розписаного, але фінанси з власного бюджету можна витрачати на все що завгодно, — зазначає Гладких. — Наприклад, будуючи дороги за західні кошти, державний бюджет отримує податки, із яких уже й можна купувати дрони чи щось інше на потребу ЗСУ".

Проте, на думку аналітика, зараз треба будь-які витрати розглядати тільки під одним кутом зору — чи сприяють вони перемозі України над російськими окупантами. Але не треба сприймати будь-які витрати на нормальне життя українського соціуму різко негативно, адже це може бути опосередкованим інструментом для отримання надходжень до бюджету.

"Не треба думати, що влада щось собі вигадала та не хоче виділяти гроші на дрони, — зазначає Гладких. — Із цільовими фінансами від інших держав так не виходить. Інше питання, якщо таку фінансову допомогу можна було використати, а вона зависла, то це вже інша справа".

Треба ще пам'ятати, що Україна перебувала в тридцятирічній стагнації, тому моментально переробити організаційний апарат і структуру розподілу фінансів не завжди швидко виходить. На жаль, неможливо навіть у таких критичних умовах війни відразу демонструвати дива ефективності, каже Гладких, але, звичайно, треба цього прагнути.

Раніше Фокус писав про те, що в Україні пропонують відстрочити реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ).