Криза "Слуги народу" чи бунт опозиції: Чи міг законопроєкт про мобілізацію обвалити роботу Ради

Верховна Рада України перенесла пленарні засідання, заплановані цього тижня. Голосів для продовження роботи парламенту не знайшлося, усі висунуті на друге читання законопроєкти зняли з порядку денного. Розглядати ініціативи для військових, включно із законопроєктом №11012 про доплати й пільги для ЗСУ, ніхто не збирається, поскаржився нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк.

Учора, 4 березня, на погоджувальній раді з фракціями були присутні четверо міністрів. Вони просили не відкладати і швидко проголосувати їхні законопроєкти. А сьогодні з'ясовується, що Рада не засідатиме фактично місяць, додав представник "Голосу".

Порядок денний із 6 до 7 березня передбачав розгляд 48 законопроєктів, а на 8 березня в черзі було 55 документів. Ініціативи були соціального, освітнього та військового змісту, а також щонайменше 10 ратифікацій.

Причина перерви в засіданнях, за даними голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, пов'язана з роботою нардепів у місцях дислокації військових за аналогією з роботою в округах.

"Наразі в цьому напрямі для наших депутатів є термінове та важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане, вони повернуться до роботи в сесійній залі. Такі речі не можуть і не повинні анонсуватися з безпекових питань", — роз'яснив він ситуацію.

У коментарі Фокусу Ярослав Железняк зазначив, що звіт перед Сенатом — лише відмазка, яку вигадали сьогодні вранці, щоб не пояснювати справжні причини.

"Немає ніякого звіту, для якого потрібні депутати. Просто голосів у них немає, і все. Із законопроєктом про мобілізацію це не пов'язано, документ навіть комітет не пройшов", — пояснив він.

Однак нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський каже Фокусу, що теза про брак голосів — недостовірна. Проблема роботи парламенту, за його словами, полягає в "поправочному спамі", і частина депутатів використовують його для вирішення особистих проблем.

"Розгляд кожного законопроєкту затягують на тижні, щоб заблокувати роботу Ради. А під час війни це неприпустимо. Сотні правок від опозиції до будь-якого документа. Зазвичай на порядку денному стоїть десяток проєктів на друге читання, а вони починають ставити правки, які нічого не значать", — пояснює від проблему.

Раду "розігнав" законопроєкт про мобілізацію?

Політичні розбіжності в Раді відбуваються під час роботи над новим законопроєктом про мобілізацію. Верховна Рада готується в другому читанні розглядати понад 4 тисячі поправок. У зв'язку з цим представник опозиції Олексій Гончаренко прямо говорить про "кризу та безлад" у парламенті.

"Знаєте, хто найбільше подав правок до урядового законопроєкту про мобілізацію? "Слуги народу". Тобто "Слуги народу", які обирали цей уряд, не погоджуються з підготовленим урядом законопроєктом. Ви розумієте, що це означає?" — акцентує він увагу.

"Українська правда" пише, що напередодні рішення про перенесення засідання Ради було проведено засідання погоджувальної ради, на якому депутати "Європейської солідарності" й "Голосу" протестували, що їх не відпускають у закордонні відрядження. У результаті 5 березня вирішили взагалі скасувати всі засідання цього тижня.

Криза монобільшості в розпалі

Відхід Верховної Ради на довгу перерву можна вважати проявом колосальної безвідповідальності з елементами саботажу. Показово, що за цією історією насамперед стоїть монобільшість, вказує політолог Ігор Рейтерович.

"Експертиза будівництва укріплень і перевірка військових — досить слабка причина. Можливо, це належить до повноважень нардепів, але робити це треба не за рахунок основної роботи. Сенс їздити на перевірки цілим натовпом? Схоже на спеціально підготовлену акцію. Може, тому, що немає голосів під законопроєкт про мобілізацію? — каже він Фокусу.

Законопроєкт про мобілізацію обріс масою правок, і вже ніхто не розуміє, що залишати, а що прибирати з документа. Інший момент, як зазначає експерт, пов'язаний із фінальним проявом кризи провладної партії. Після зустрічі з президентом 21 лютого більшість нардепів перебували в стані апатії, у багатьох відпало бажання працювати.

Про наближення великої кризи в парламенті попереджав і Арахамія наприкінці січня 2024 року. Тільки у фракції на той момент було 17 заяв на складання мандата.

"У нас уже 401 людина в парламенті, ще одну ми точно відпустимо за медичними обставинами — буде 400 осіб. 226 (мінімальна кількість для ухвалення рішень, — ред.) із 400 дуже важко збирати, чесно кажучи. В інших фракціях і партіях, я теж знаю, є люди, які бажають піти", — говорив нардеп.

У "Слузі народу" вирішили, що не даватимуть голоси за складання мандатів. Винятки становлять реальні медичні проблеми.

"Багато хто хотів зрозуміти, куди ми взагалі рухаємося? На зустрічі майже не було комунікації, просто роздавали завдання голосувати. Деякі нардепи кажуть, що охочих скласти мандати в "Слузі народу" — близько 50 осіб. Велика частина мажоритарники, їх не заміниш. Але нардепів не відпускають, у відповідь вони йдуть шляхом найменшого опору — відмовляються працювати", — пояснює Рейтерович.

Депутати розуміють, що їм доведеться голосувати за непопулярні рішення, і хочуть уникнути політичної відповідальності, підсумовує політолог.

Нагадаємо, українські нардепи працюють над законопроєктом про мобілізацію. Парламент дискутує щодо способів надання даних у ТЦК та покарань для ухилянтів.

Фокус раніше писав про причини проведення загальних зборів фракції "Слуга народу" 21 лютого. Президент України Володимир Зеленський хотів донести до депутатів важливість ухвалення важких і жорстких рішень.