Десант на Козачу Лопань чи розвантаження авіації. Навіщо в Бєлгородській області РФ будують новий аеродром, і як його уразити
Повітряну гавань за 75 кілометрів від кордону з Україною активно добудовують на тлі чуток про російський наступ на початку літа. За задумом окупантів, штурмова авіація має підтримати підрозділи під час атаки півночі Харківської області. Фокус з'ясував, чим дадуть відповідь українські Сили оборони та чи варто очікувати на прильоти ракет по об'єкту.
У Бєлгородській області, за 75 кілометрів від кордону з Україною, будують новий військовий аеродром. Станом на 27 квітня укладено базовий шар злітно-посадкової смуги завдовжки близько 1,8 кілометра. Із аеромайданчика можуть злітати транспортні літаки Ан-26, Ан-72, Іл-76, а також штурмовики Су-25, повідомив OSINT-дослідник RedIntelPanda.
Фахівець зазначає, що аеродром розташовується за 9 кілометрів від міста Олексіївка, важливого логістичного центру російської армійської групи "Захід". За час великої війни в Україні населений пункт став хабом для зберігання та транспортування пального.
Будувати аеродром у Бєлгородській області почали в липні 2023 року. Спочатку повітряна гавань була призначена для бізнес-літаків, але з часом плани російської влади змінилися, каже Фокусу ексспікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов.
Командування ЗС РФ переробило аеродром під військові потреби для розосередження авіації, щоб ЗСУ не знищили ракетним ударом скупчення винищувачів.
Із урахуванням географії нового аеродрому та заяв про можливий наступ Росії на початку літа, поява аеродрому здається логічною. Бойові літаки підтримають окупаційні підрозділи та чинитимуть масштабний тиск на північ Харківської області.
"Зауважу, що до цього часу ЗСУ отримають американські ракети ATACMS. Подивимося, чи будуть прильоти по російському об'єкту найближчим часом", — підкреслює аналітик.
Крім авіаційної підтримки, аеродром потрібен для перекидання штурмових підрозділів, які прибувають із Далекого Сходу й Півночі Росії. Можливий і інший варіант: перекидання авіаційної ескадрильї з Приморсько-Ахтарська, міста в Краснодарському краї, для роботи під Харковом, пояснює Фокусу авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.
Новий об'єкт не стане постійною авіабазою для військової частини через уразливість перед західним озброєнням. Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) "Вільха" та HIMARS дістануть до нього, якщо їх прикрити від дронів і поставити ближче до лінії фронту.
"У разі повітряних загроз можна вдарити по злітно-посадковій смузі аеродрому та вивести його з ладу на кілька днів", — вважає Романенко.
Вхід у Козачу Лопань або Гоптівку. Імовірні загрози для Харківської області
Російські окупанти регулярно обстрілюють Харків і область артилерією, РСЗВ та ракетами С-300. Останнім часом почастішали пуски керованих авіабомб.
Повітряні атаки на східний регіон посилилися на тлі чуток про новий великий російський наступ наприкінці травня — на початку літа. Високопоставлені чиновники української розвідки повідомили газеті Financial Times, що напередодні нової операції армія Росії завдає ракетних ударів по Харкову й інших стратегічно важливих містах.
Джерело німецького таблоїда BILD у ЗСУ висловило побоювання щодо нападу на Харків військового угруповання кількістю від 20 000 до 40 000 осіб.
Після двох років бойових дій росіяни зрозуміли, як ефективно використовувати сили для наступальних операцій, і зараз на фронт летить незліченна кількість бомб, додає співрозмовник.
"Не як раніше, тільки в кілька ангарів, а в кожну будівлю, яку ми утримуємо", — прокоментував ситуацію офіцер.
За даними військового оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, військове угруповання РФ "Північ", яке перебуває поза зоною бойових дій, збільшилося з 35,5 тисячі до майже 50 тисяч осіб.
Однак приріст такого рівня недостатній для повноцінного вторгнення, захоплення Харкова, Сум чи Чернігова. Існує ймовірність проникнення окупантів у прикордонні населені пункти Харківської області, наприклад, у Козачу Лопань або Гоптівку.
"Вхід диверсійних груп ротного рівня теж вважається вторгненням, але це терористична діяльність, а не загальновійськова операція", — пояснив Фокусу експерт.
Військово-транспортні літаки, що злітають із аеродрому в Бєлгородській області, не забезпечать ЗС Росії термінове перекидання особового складу або техніки. Авіаексперт Валерій Романенко вважає, що перекидання десанту шляхом підльоту до українських прикордонних територій — не найкраща ідея, адже вони залежать від регулярних постачань зброї, палива, боєприпасів і продуктів.
"Якщо навіть винищувачі ВКС РФ не залітають до нас, то Іл-76 точно не зайде. Російський десант приречений на знищення, протримаються вони доти, доки патрони не відстріляють", — підсумував аналітик.
Нагадаємо, із 30 квітня російські війська активізувалися на Куп'янському напрямку. Артилерійські та мінометні удари наносяться по населених пунктах поруч із лінією зіткнення.
Фокус раніше писав про удар ракетою С-300 в ніч із 26 на 27 квітня по території психіатричної лікарні. Під час удару в різних корпусах медкомплексу перебувала понад тисяча осіб.