Військовозобов'язані "штурмують" ТЦК. Хто стоїть у чергах і чи потрібно боятися штрафів до 18 травня

черги до військкоматів України, черги ТЦК, ухилення від мобілізації, мобілізація, україна мобілізація
Фото: Телеграф | Черги з раннього ранку можна було побачити під районними центрами комплектування в Києві

Кадри черг під будівлями ТЦК не завжди відображають реальність: частина чоловіків прийшли за бронею або відстрочкою від служби, інші хочуть потрапити в базу через страх перед штрафами за ухилення від мобілізації. Але навіть оновивши дані зараз, після набуття чинності закону про мобілізацію військкоми вимагатимуть пройти процедуру ще раз, кажуть Фокусу військові адвокати.

Через кілька днів після ухвалення закону про мобілізацію чоловіки почали "штурмувати" ТЦК. Черги з раннього ранку під військкоматами можна було побачити в різних містах, включно з районними центрами комплектування в Києві.

Раніше першим етапом було оновлення актуальних даних військовозобов'язаного, після чого слідувало направлення на ВЛК. Тепер нібито оновлення даних починається з проходження військово-лікарської комісії. Стояти в чергах доводиться, щоб отримати направлення, а далі з висновком лікарів і пакетом документів треба витрачати час на оновлення даних, розповідали представники Солом'янського ТЦК.

Очевидці говорили, що під військкомати зганяли бюджетників для створення картинки, іншим платили для масовки. У реальності значна частина людей у чергах — це чоловіки, у яких закінчується бронь від мобілізації. Найчастіше це залізничники, енергетики, працівники метро та навіть танцюристи балету. Постановка на військовий облік потрібна студентам і для виїзду за кордон.

У Полтавській області одні приходять оновити дані, інші — по відстрочку від служби в армії та отримання броні. У чергах стоять і звільнені військовослужбовці строкової служби, але ті, хто не бажає служити в ЗСУ, говорив спікер Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін.

Ухилянти бояться штрафів?

Опитані Фокусом військові адвокати впевнені, що частина людей злякалася майбутніх санкцій за ухилення від мобілізації та ігнорування оновлення особистих даних у ТЦК. Поки що діють штрафи в розмірі від 1700 до 5200 гривень, але після набрання чинності закону про мобілізацію 18 травня суми збільшаться в 10 разів — від 17 000 до 25 000 гривень за перше правопорушення. Посадовим і юридичним особам доведеться заплатити від 34 000 до 59 500 гривень.

Однак паніка передчасна. У кожного військовозобов'язаного з 18 травня є 60 днів у запасі, щоб розв'язати питання з військкоматами, — незалежно від наявності відстрочки та броні подати дані.

Багато людей думають, що якщо закон набуває чинності з 18 травня, їм одразу випишуть штрафи за порушення правил військового обліку. Вочевидь, вони забули про 60 днів, тому й стоять у чергах, щоб встигнути, пояснює Фокусу адвокат юридичної компанії Riyako & Partners Микола Максимов, який спеціалізується на військовому праві.

Юрист наголошує на тому, що 60 днів логічно вираховувати після того, як президент України та Верховна Рада вкотре продовжать термін дії воєнного стану й мобілізації після 13 травня 2024 року.

Нові штрафи для ухилянтів описано в окремому законопроєкті №10379, який нардепи ухвалили за основу 10 квітня. Документ передбачає низку окремих статей для ухилянтів:

  • за порушення військового обліку;
  • порушення правил мобілізації та оборони країни;
  • ухилення від призову на військову службу.

Санкції застосовуються по-різному, але якщо їх підсумувати, може вийти максимальна сума штрафу 25 тисяч гривень, зазначає Максимов.

Статтю 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнили дозволом затримувати порушників військового обліку та мобілізації під час воєнного стану до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках — для встановлення особи або з'ясування обставин правопорушення до трьох діб.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв у розмові з Фокусом висловлює впевненість, що після 18 травня особисті дані доведеться оновити повторно, і в чергах стояти безглуздо.

"Закон починає діяти з 18 травня, а якщо прийшли 17-го й оновилися, вас можна притягнути до адмінвідповідальності на наступний день за несвоєчасне оновлення даних", — каже фахівець.

Усі — на медкомісію: навіщо створюють електронний кабінет військовозобов'язаного

Щоб не стояти в чергах, Міноборони України полегшило долю військовозобов'язаних: 18 травня запускається функція створення електронного кабінету. Щоб оновити дані в е-кабінеті, потрібно завантажити мобільний застосунок в App Store або Google Play, заявила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Чорногоренко.

Чиновниця зазначає, що з 18 травня військовозобов'язані зобов'язані зареєструвати номер телефону, електронну пошту й фактичну адресу проживання в трьох доступних форматах: у ТЦК, через ЦНАП або в електронному кабінеті військовозобов'язаного.

"Буде можливість робити це дистанційно, без візиту до ТЦК. Надалі для уточнення інших даних, якщо це буде потрібно, ТЦК зв'яжеться з військовозобов'язаним, і потім буде робота між військовозобов'язаним і безпосередньо працівником ТЦК. Розраховуємо, що кількість військовозобов'язаних, які скористаються цим функціоналом, сягне 70-80%, тому що це буде дуже зручно", — сказала заступниця міністра.

Опитані Фокусом військові адвокати впевнені, що викладені в законі про мобілізацію заходи спрацюють частково, і лише десятки тисяч точно оновлять дані та в підсумку поповнять лави ЗСУ. Головна мета — направити людей на медкомісію під час звірки даних.

"Якщо людина добровільно приходить, їй дають документи на медкомісію. Вона виходить із військкомату, іде в іншу будівлю, проходить ВЛК, повертається в ТЦК, і її відпускають. А якщо людину привезли в бусі примусово, шанс виходу з ТЦК близький до нуля. Відразу в навчальний центр направлять", — описав перспективи Микола Максимов.

Нагадаємо, деякі військові вважають, що штрафи за порушення правил військового обліку в умовах великої війни з РФ треба посилити. Також треба працювати з цивільним населенням і пояснювати, який вигляд має служба в армії, говорив заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін.

Фокус раніше писав про процедуру бронювання українських фахівців. Кадрові працівники підприємств самі вирішують усі питання, а заброньованим не потрібно робити додаткових дій.