Війна, якої не видно: хто і як нищить Карпати в тилу
Війна, яка точиться за сотні кілометрів від Карпат, уже змінила й цей гірський регіон. Під прикриттям "тилової безпеки" тут активізувалися рубки лісу, інфраструктурні та енергетичні проєкти, що створюють нові екологічні ризики. Фокус з'ясовує, чому Карпати більше не є "заповідним тилом" і які загрози для гірських екосистем загострилися під час воєнного стану.
Повномасштабна війна вплинула на всі сфери життя в Україні — і довкілля не стало винятком. Навіть регіони, віддалені від лінії фронту, стикаються з наслідками воєнного часу. Карпати, які традиційно вважалися найбільш захищеним гірським регіоном, сьогодні дедалі частіше опиняються у центрі екологічних конфліктів. Про те, які загрози постали перед гірськими екосистемами та чому війна стала каталізатором цих процесів, Фокусу розповів Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистем ГО "Екодія".
"Повномасштабна війна, яка триває вже майже чотири роки, вплинула на всі сфери життя в Україні. Зокрема, сильно постраждали природні території — не лише ті, що були окуповані чи охоплені бойовими діями, але й тилові", — пояснює експерт.
За його словами, Карпати часто сприймають як регіон, убезпечений від воєнних наслідків саме через віддаленість від фронту. Втім, ця логіка не спрацювала.
"Здавалося б, Карпати, як найбільш віддалений від фронту регіон України, мали б бути убезпеченими від наслідків війни. Але, на жаль, це не так. Саме через цю "віддаленість від війни" в регіон релокувалися низка підприємств, сукупний вплив яких на довкілля може погубити природну та культурну унікальність цього регіону", — продовжує експерт.
Цей тиск, додає Кученко, накладається на вже традиційні для Карпат екологічні проблеми, які в умовах воєнного стану лише загострилися.
Рубки лісу без належної публічності та контролю
Одним зі звичних для регіону видів діяльності, який регулярно опиняється у полі зору природоохоронців, залишаються рубки лісу.
"Очевидно, що саме ця сфера найчастіше супроводжується порушеннями та зловживаннями", — зазначає експерт.
В умовах війни, за його словами, низка реєстрів щодо стану лісового господарства була закрита з міркувань безпеки.
"Зокрема, стали недоступними для громадськості плани лісонасаджень — лісові карти, за якими можна було досить легко орієнтуватися в лісі та швидко перевірити, де саме плануються ті чи інші рубки".
У прифронтових регіонах така практика може мати логічне пояснення, однак у випадку Карпат ситуація виглядає інакше.
"Якщо у фронтових областях ці дані дійсно можуть допомогти загарбникам у плануванні воєнних дій, то доцільність закриття лісових карт у Львівській чи Закарпатській областях складно зрозуміти", — каже Фокусу фахівець.
Ослаблена роль екоінспекції та спроби скасувати ОВД
Ще одним серйозним викликом Богдан Кученко називає обмеження повноважень Державної екологічної інспекції під час воєнного стану.
"Планові перевірки зупинені повністю, а будь-яка позапланована перевірка на підставі скарги громадян може відбуватися лише за погодженням із профільним міністерством — нині це об'єднане Мінекономіки", — наголошує експерт.
На практиці, пояснює він, це суттєво знижує оперативність екологічного контролю та робить його залежним від політичної позиції керівництва міністерства.
На цьому тлі лісівники, за його словами, регулярно просувають ідею скасування оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок.
"У 2024 році вони підтримали відповідний законопроєкт №9516. Через важливу роль гірських лісів, які запобігають зсувам і розмиванню берегів річок, низка рубок у цих лісах була заборонена. Саме суцільні санітарні рубки залишилися єдиним дозволеним способом масштабної вирубки Карпат".
Попри те, що громадськості вдалося зупинити цей законопроєкт, спроби скасувати останній запобіжник тривають.
Інфраструктурні проєкти як загроза гірським ландшафтам
Окрему небезпеку для Карпат експерт бачить у масштабних інфраструктурних проєктах, які плануються та реалізуються без належної оцінки природоохоронного впливу.
"Такі проєкти можуть назавжди змінити краєвиди цілих гірських хребтів, які щорічно приваблюють тисячі туристів", — каже Кученко.
Серед найбільш резонансних прикладів — проєкт величезного курорту на Свидовці, одному з найкраще збережених масивів Карпат.
"Свидовець славиться післяльодовиковими озерами, пралісами та є домівкою для сотень видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Саме ця збереженість зробила його популярним серед любителів хайкінгу та зимового фрирайду", — продовжує експерт.
За планами забудовників, замість диких лісів і полонин значну частину території мають зайняти готелі, витяги та лижні траси.
Навіть нинішні проблеми, зокрема безконтрольний джипінг, експерт вважає меншою загрозою, ніж масштабна забудова.
"Джипінг залишає глибокі "шрами" на схилах, але цю проблему можна вирішити посиленням контролю та покараннями. Натомість наслідки забудови сотень гектарів дикої природи асфальтом і бетоном залишаться назавжди".
Вітрові електростанції на полонинах
У 2025 році, додає Кученко, природоохоронці заговорили про ще одну серйозну загрозу — будівництво вітрових електростанцій на гірських полонинах.
"Першим прикладом стала ВЕС на полонині Руна. Будівництво доріг і фундаментів стартувало навесні 2025 року попри відсутність позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля".
Станом на кінець вересня, за його словами, на висоті 1300–1400 метрів над рівнем моря вже було розчищено 11 майданчиків і залито щонайменше вісім фундаментів.
Подібні плани становлять загрозу ще щонайменше для шести гірських хребтів Закарпаття, зокрема для Свидовця, де цього року вже встановили дві вітровимірювальні щогли.
Дороги як ключ до всіх загроз
Спільним елементом для рубок лісу та масштабних інфраструктурних проєктів експерт називає дороги.
"І ті, й інші потребують зручних лісових доріг, якими лісовози можуть вивозити деревину, а будівельна техніка — діставатися до локацій забудови", — каже Кученко.
Як приклад він наводить будівництво дороги до полонини Руна зі сторони села Збини Жденіївської громади, частину якої проклали через пралісову ділянку, де будь-яка господарська діяльність заборонена законом.
Аналогічна ситуація, за його словами, і зі Свидовцем — реалізація мегакурорту потребує прокладання нових доріг, у тому числі через праліси та старовікові ліси.
Яке рішення бачать екологи
Вихід із ситуації Богдан Кученко та інші природоохоронці бачать у створенні нових заповідних територій.
"Йдеться про національні парки, заказники та пралісові пам'ятки природи. Такий статус зробить незаконними рубки лісу та будь-яке будівництво, але водночас дозволить зберегти ділянки дикої природи доступними для любителів активного відпочинку та екологічно сталого бізнесу", — підкреслює фахівець.
За словами експерта, це може стимулювати розвиток сталого туризму в регіоні та наповнення бюджетів місцевих громад без знищення Карпат.