Мертві землі України: які регіони війна з РФ може зробити непридатними на десятиліття

Щороку 5 червня світ відзначає Всесвітній день охорони довкілля — глобальну ініціативу ООН, що привертає увагу до проблем екології та впливу людини на планету. Для України ця дата в умовах повномасштабної війни набуває особливої ваги, адже йдеться не лише про забруднення чи зміну клімату, а про фізичне знищення екосистем і появу територій, які можуть залишатися небезпечними десятиліттями.

"Війна залишає після себе не лише зруйновані міста, а й території, які можуть бути небезпечними для життя ще десятиліттями. Ми вже сьогодні бачимо, як великі площі земель перетворюються на зони екологічного ризику, і відновлення цих територій потребуватиме системної міжнародної роботи", — зазначила у розмові з Фокусом Юлія Мархель, лідерка всеукраїнського молодіжного руху Let's Do It Ukraine. 

Масштаби екологічної шкоди: цифри, які зростають

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на 2025 рік:

• понад 30% території України зазнали різного ступеня забруднення або пошкодження внаслідок бойових дій;
• понад 2,5 мільйона гектарів земель можуть бути потенційно замінованими;
• зафіксовано тисячі випадків забруднення ґрунтів нафтопродуктами, важкими металами та залишками вибухових речовин.

Експерти ООН з навколишнього середовища наголошують, що екологічні наслідки війни є довготривалими та накопичувальними: забруднення не зникає після завершення бойових дій, а мігрує у ґрунти, воду та харчові ланцюги.

"Мертві зони" війни: що це означає на практиці

За словами екологині Владислави Бандури, поняття "умовно мертві території" використовується для опису зон, де:

• неможливо безпечно проживати через мінну небезпеку;
• ґрунти втратили родючість або хімічно забруднені;
• зруйновані природні екосистеми (ліси, водно-болотні угіддя, поля);
• відсутній доступ для господарської діяльності.

Такі території можуть залишатися обмежено придатними для використання від 5-10 років до кількох десятиліть, залежно від рівня забруднення та швидкості розмінування.

Що відбувається із землею після бойових дій

"Вплив бойових дій на довкілля має комплексний характер. Унаслідок вибухів та руйнувань у ґрунти потрапляють нафтопродукти, залишки вибухових речовин і важкі метали, які змінюють їхній хімічний склад і знижують природну родючість. Вибухові хвилі руйнують структуру ґрунту, через що він гірше утримує вологу та поживні речовини, а це уповільнює або повністю зупиняє природне відновлення рослинності", — каже Фокусу Бандура.

Додатково значної шкоди завдають масштабні пожежі, які знищують лісові масиви та природні екосистеми, а також забруднення водних ресурсів, що впливає як на довкілля, так і на безпеку водопостачання в окремих регіонах.

За даними Програми ООН з довкілля (UNEP), відновлення екосистем після воєнних конфліктів може тривати від 20 до 50 років, а в окремих випадках ще довше.

Заміновані землі як екологічна проблема

Україна сьогодні залишається однією з найбільш замінованих країн світу. Міни створюють не лише безпосередню загрозу життю людей, а й довготривалий екологічний бар'єр, який блокує доступ до сільськогосподарських угідь, лісів і природних територій.

У результаті великі площі земель фактично "випадають" із природного та господарського циклу, що призводить до поступової деградації екосистем і сповільнює процес природного відновлення навіть у тих районах, де немає прямого хімічного забруднення.

Де в Україні можуть з'явитися "мертві зони"

Хоча екологи поки не використовують офіційного переліку "мертвих територій", уже сьогодні можна назвати регіони, де ризик довготривалої деградації довкілля є найвищим. Йдеться насамперед про південні та східні області України, які найбільше постраждали від бойових дій, мінування, пожеж та техногенних катастроф.

Найбільше занепокоєння фахівців викликає Херсонщина та територія колишнього Каховського водосховища. Після руйнування греблі Каховської ГЕС екосистема Нижнього Дніпра зазнала масштабних змін: сотні квадратних кілометрів були затоплені нижче за течією, тоді як тисячі квадратних кілометрів водно-болотних угідь вище греблі фактично висохли. У звіті UNEP зазначається, що частина екологічних наслідків може виявитися незворотною.

Окремою проблемою стали донні відкладення колишнього водосховища. Дослідження, опубліковане у 2025 році, показало, що після зникнення водойми на поверхні опинилися осади, які містять понад 90 тисяч тонн важких металів. Під час ерозії ґрунтів або паводків ці забруднювачі можуть потрапляти до Дніпра та Чорного моря ще багато років.

До зони підвищеного ризику також належать Донецька та Луганська області. Тут екологічні проблеми накопичуються ще з 2014 року. Крім наслідків бойових дій, регіон стикається з ризиками, пов'язаними із затопленням шахт, пошкодженням промислових підприємств та забрудненням ґрунтів і підземних вод. Експерти Let's Do It Ukraine наголошують, що поєднання воєнного та промислового забруднення робить Донбас одним із найскладніших регіонів для майбутнього відновлення.

Серйозних втрат зазнала й Харківська область. Науковці відзначають масштабне руйнування ґрунтового покриву, численні вирви від вибухів, пожежі та пошкодження природних екосистем. Бойові дії призвели до змін структури ґрунтів та втрати частини їхньої природної родючості.

Серед територій, які можуть потребувати десятиліть для відновлення, екологи також називають природоохоронні зони півдня України. За даними Міністерства захисту довкілля, від війни постраждали близько 20% усіх природоохоронних територій країни. Значної шкоди зазнали Кінбурнська коса, Олешківські піски, Нижній Дніпро, Чорноморський біосферний заповідник та заповідник "Асканія-Нова". Частина цих територій залишається окупованою або недоступною для повноцінного екологічного моніторингу.

Фахівці наголошують, що навіть після завершення бойових дій багато з цих територій спочатку доведеться розмінувати, потім провести екологічний аудит і лише після цього розпочинати рекультивацію земель та відновлення природних екосистем.

"У деяких країнах після воєн екосистеми починали частково відновлюватися вже через 10-15 років, однак повне повернення до довоєнного стану не завжди можливе", — зазначають екологині.

Україна після війни: екологічний виклик поколінь

Україна сьогодні стикається з унікальним викликом — одночасною відбудовою інфраструктури та відновленням довкілля. Найбільшим завданням стане повернення до життя мільйонів гектарів земель, очищення водних ресурсів та відновлення лісів.

Водночас природа має значний потенціал до самовідновлення, але лише за умови усунення всіх штучних бар'єрів — насамперед мінної небезпеки та токсичного забруднення.

"Всесвітній день охорони довкілля у 2026 році для України — це нагадування, що екологія є частиною національної безпеки. Території, зруйновані війною, потребують не лише розмінування, а й довготривалої екологічної реабілітації, яка може тривати десятиліттями", — резюмує Владислава Бандура.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що війна вже завдала Чорному морю масштабних екологічних збитків. Серед основних загроз — мінування акваторії, забруднення нафтопродуктами, загибель морських ссавців та руйнування природоохоронних територій. Екологи попереджають, що відновлення окремих морських екосистем може тривати десятиліттями.

Також Фокус з'ясовував, як глобальне потепління вже змінює Україну. Експерти попереджали про зростання температури, частіші посухи, дефіцит водних ресурсів та деградацію природних екосистем.