Щеплення від нудьги. Топ-5 фільмів з непередбачуваним фіналом

Якщо ви втомилися від кіно, у якому вже з перших кадрів зрозуміло, що буде далі і чим це закінчиться, вас можна зрозуміти. Для вимогливого глядача ні запаморочливі каскадерські трюки, ні талановита операторська робота, ні навіть хороша акторська гра не компенсують передбачуваності та відсутності інтриги. Фокус підготував для своїх читачів добірку фільмів, які порадують любителів несподіваних розвʼязок.

Ребекка

На початку події розвиваються як у романтичній комедії. Після одруження головних героїв фільм перетворюється на драму. Остання третина фільму — класичний англійський детектив. Найцікавіше, що все це — органічно сплетені складові одного і того ж сюжету. Сценаристка Джоан Харрісон працювала з відмінним літературним матеріалом. Роман "Ребекка", опублікований у 1938 році, приніс світову популярність письменниці Дафні Дюморьє, і вважається однією з кращих детективних книг усіх часів. Втім, дивитися фільм Бена Вітлі, що вийшов на екрани в 2020 році, має сенс тільки в тому випадку, якщо роман ви ще не читали. Головна принадність цього кіно полягає в тому, що глядач, не знайомий з романом, до самої розвʼязки не здогадається, що ж насправді сталося з першою дружиною головного героя.

Ідеальні незнайомці

Звана вечеря за участю сімох друзів. Господиня вечора пропонує гостям зіграти в незвичайну психологічну гру. Викласти на стіл свої смартфони, зачитувати вголос всі смс і повідомлення із соціальних мереж, а дзвінки приймати на вільні руки. Те, що жоден з учасників не був готовий до такого екстремального іспиту на відкритість — передбачувано. Однак фінал все-таки виявляється вельми несподіваним і змушує переглянути загальноприйняті уявлення про те, наскільки важлива відвертість для справжньої дружби та любові. "Ідеальні незнайомці" — назва картини, знятої в 2016 році італійським режисером Паоло Дженовезе. Втім, на той же сюжет, з тими ж дійовими особами, але іншою стилістикою й іншими акцентами зняли ще два фільми — "Гра" (2018 рік, Франція і Бельгія) і "Гучний звʼязок" (2019 рік, Росія). До речі, російська версія виявилася настільки успішною, що отримала продовження. У 2020 році на екрани вийшов фільм "Зворотній звʼязок". Той же акторський склад, ті ж образи, знову компанія друзів збирається, щоб добре провести час, і хтось пропонує психологічну гру, правда, уже іншу.

Зникла

У сюжеті жорсткого психологічного трилера Девіда Фінчера, знятого за однойменним романом Гіллана Фліна, досить багато непередбачуваних поворотів. Але, мабуть, фінал все-таки виявиться найбільшою несподіванкою для глядача. У головних ролях зірки Бен Аффлек і Розамунд Пайк, образи в обох досить похмурі. У "Зниклій" узагалі немає позитивних персонажів. Фільм не піднімає настрою, але захоплює — підійде любителям "полоскотати" собі нерви. Один з американських блогерів назвав цей фільм найяскравішою антирекламою шлюбу, і додав, що цю картину спершу варто рекомендувати до перегляду чоловікам, які мають намір одружитися з красивими, багатими та успішними жінками.

Краща пропозиція

Уже після декількох початкових епізодів глядачеві здасться, ніби він уже знає, що буде далі. Початок і справді дуже схожий на історію любові, непросту, драматичну і трохи естетську. Справді, замкнутий, гордовитий, розчарований у людях, але кращий у своїй справі аукціоніст знайомиться з юною спадкоємицею прекрасної колекції предметів мистецтва, яка через давню психологічну травму не виходить з дому і не приймає відвідувачів. Роман у них і справді звужується, але фільм зовсім не про кохання, він, скоріше, про заздрість. Втім, не будемо псувати вам задоволення від перегляду, завчасно розкриваючи секрет розвʼязки. Фільм Джузеппе Торнаторе вийшов на екрани в 2013, знайти його онлайн зовсім нескладно. Це тим більше варто зробити, бо в головних ролях чудові актори — Дональд Сазерленд, Джеффрі Рой Раш, Джим Ентоні Стеджерс і Сільвія Хукс.

Ідентифікація

Класичний трилер режисера Джеймса Менголда. Тут досить багато алюзій на роман Агати Крісті "Десять негренят", але стилістика зовсім інша, а головне: фінал зовсім не такий, як у королеви детектива. Крім того, "Ідентифікація" — не детектив. Незважаючи на те, що рефреном через весь сюжет проходить запитання: "Хто ж все-таки вбивця?", розслідування як такого у фільмі немає. Автори нібито пропонують глядачеві самому про це здогадатися, підкидають різні версії, втім, усі вони виявляються помилковими. Справжня відповідь приходить разом з розвʼязкою. Як і годиться в хорошому гостросюжетному кіно, жорстоким злочинцем, який скоїв серію тяжких убивств, у результаті виявиться той, кого ви в цьому точно не запідозрили.