Девіду Суше — 75: як британцеві вдалося створювати образ кращого Пуаро протягом 24 років

Девід Суше народився в 1946 році, у родині лікаря і театральної актриси. Його предки по батьківській лінії були литовськими євреями, які емігрували з Російської імперії ще в кінці XIX століття і, перш ніж осісти в Лондоні, встигли побувати в Південній Америці.

Любов до акторства Суше прищепила його мати, він ще в п'ять років дебютував на сцені в спектаклі "Аліса в Задзеркаллі". А його першою роллю у великому кіно стала екранізація Діккенса "Повість про два міста" в 1970 році. У 1976 році Девід Суше одружився з театральною актрисою Шейлою Ферріс. У пари двоє дітей.

У фільмографії актора понад 60 серіалів і фільмів, проте він настільки добре виконав роль детектива Еркюля Пуаро, що тепер цей герой найчастіше асоціюється саме із Суше. Стартував масштабний проект завдовжки у 24 роки в 1989 році за ініціативою дочки Агати Крісті, Розалінди Хікс і витримав 13 сезонів. Причому, після 10-го сезону його планували завершувати, але глядачі проявили наполегливість, засипавши творців серіалу і самого Девіда Суше листами з проханнями знімати ще.

Паралельно із серіалом Суше продовжував зніматися і у великому кіно, а також грати в театрі. Крім цього, він встиг озвучити Пуаро в комп'ютерній грі у 2006 році і Кайсу, деймона відьми Серафіни у фентезійному серіалі "Темні початки" у 2019 році.

Сам актор зізнавався, що не дивився нові екранізації романів про маленького детектива, скоріше за все, не зробить цього ніколи. "Я все ще сумую за Пуаро. Я грав цього персонажа понад 20 років з величезним успіхом і помер у ролі Пуаро, тому не мені судити про інтерпретації іншого актора", — говорить Суше. І зізнається, що втратив кращого друга, говорячи про детектива. "Я втратив людину, яку, напевно, знав так само добре, як свого кращого друга в реальному житті", — зазначає актор.

Говорячи про свою акторську кар'єру, актор зізнається, що все життя відмовлявся зніматися в еротичних сценах. У фільмах про Пуаро його цього робити і не просили, але в 1984 році, в екранізації шпигунського роману Джона ле Карре "Маленька барабанщиця", Суше довелося зобразити пристрасть в одній сцені. І це, за його твердженням, було жахливо. "Джордж (Джордж Рой Хілл, режисер фільму, — ред.) — прекрасний режисер, але він поняття не мав, що я відчуваю. Коли моя фантастично прекрасна партнерка зняла одяг і лягла в ліжко, я не знав, куди подітися. Це було жахливо! Уявіть, ви схилилися над нею і говорите: "Привіт, мене звуть Девід Суше". О Боже!", — розповів актор. І повідомив, що він часто відмовлявся від проектів, коли виявлялося, що там є еротичні сцени.

Також він стурбований нинішньою політкоректністю і тим, як це впливає на кіноіндустрію. "Я читав про голлівудського актора, який кілька тижнів виконував у фільмі персонажа-єврея, а потім його звільнили, бо він виявився не євреєм. Це мене засмутило. Чи означає це, що ти повинен бути євреєм, щоб грати Шейлока? Як далеко це зайде? Я стурбований, чи буде зрештою дозволено грати Пуаро тільки бельгійцю?", — запитує актор.

Свого часу в Суше була можливість продовжити свою кар'єру в Голлівуді, проте він не шкодує про те, що залишився у Великобританії. "У той час англійські актори були відомі в Америці тим, що грали лиходіїв. Я подумав: може, це все, що мене попросять зіграти? Я не хочу цього все своє життя", — вирішив актор після того, як порадився з дружиною. Його кар'єра прекрасно склалася, він ніколи не був обділений цікавими ролями.

Але Пуаро став його "візитною карткою". Актор так серйозно поставився до цієї ролі, що написав книгу під назвою "Пуаро і я" у 2013 році, а також є віце-президентом "Товариства шанувальників творчості Агати Крісті". А його улюбленою серією з 13 сезонів серіалу є епізод під назвою "Вбивство Роджера Екройда".

Але хоч серіал і популярний, через роки варто пригадати всі ті деталі, які зробили його таким особливим і зібрали мільйонну армію шанувальників по всьому світу.

Увага до деталей

Спочатку перспектива втілити на екрані Пуаро Суше не вразила, він грав інспектора Джеппа в екранізації "Тринадцять за обідом" у 1985 році, де роль бельгійського детектива виконав Пітер Устинов, і не зовсім уявляв, як у нього вийде зіграти немолодого Пуаро, проте погодився, порадившись зі старшим братом Джоном Суше, відомим журналістом. Однак, коли його затвердили на роль, підійшов до неї дуже серйозно.

Девід Суше в численних інтерв'ю зізнавався, що прочитав майже всі романи й оповідання про Пуаро. "Я робив так день за днем, тиждень за тижнем — ретельно вивчав романи Агати Крісті про Еркюля Пуаро і записував усі характеристики. Я повинен був стати ним перш, ніж ми почали знімати", — розповідав актор.

Суші багато займався з учителем французької, щоб привнести у свою промову характерний бельгійський акцент, а також вивчав історію Бельгії, особливості менталітету і багатовікові традиції, притаманні жителям цієї країни. Актор багато працював над ходою і голосом. І слухав французьке і бельгійське радіо у своїй машині.

"Я завжди ношу із собою на зйомках список з дев'яноста трьох речей, щоб пам'ятати про звички Пуаро: скільки шматочків цукру він кладе в чай, а скільки в каву, й інші подібні дрібниці. Знаєте, глядач відразу помічає, якщо ви помиляєтеся", — говорив Суше в інтерв'ю.

Також автентичності сприяв той факт, що всі серії знімалися саме в тих країнах, де відбувалася дія романів, написаних Агатою Крісті. Це були Великобританія, Франція, Німеччина, Бельгія, Сербія, США, Канада, Греція, Туреччина, Аргентина, Бразилія, Алжир, Єгипет, Сирія, Ірак і Чилі. Мабуть, такою великою географією не може похвалитися навіть "Гра престолів".

Знамениті вуса

Пуаро в книзі і серіалі обов'язково повинен був бути вусанем. По-перше, тому що він колишній бельгійський поліцейський. В армії і поліції Європи в кінці XIX — початку ХХ ст. військові зобов'язані були носити вуса.

По-друге, для Пуаро, схильного до театральних ефектів був важливий його зовнішній вигляд. І вуса — частина його іміджу. Як говорила про детектива Крісті, "усім своїм виглядом він нагадував коміка з мюзик-холу", тому, краватка-метелик і кумедні вуса тут були дуже доречні. Суше з гримерами перебрали безліч вусів, поки не підібрали ідеальні.

Втім, вони іноді змінювали форму, що було даниною моді того часу. Так, на початку вусики Пуаро були зігнуті в стилі ар-деко, потім набули більш суворої форми.

Костюми та аксесуари

У той час, коли відбувається дія романів Агати Крісті, чоловіча мода підпорядковувалася суворим правилам. І бельгієць Пуаро повинен був відрізнятися від своїх британських колег підкресленою елегантністю і франтівством.

Тому Суше доводилося носити костюми-трійки, крохмальні комірці і під усім цим ще й спеціальні накладки, які робили його більш гладким. Під час зйомок у Тунісі актор страждав від нестерпної спеки і худнув ще більше. Але на екрані цього, звичайно, не помітно.

Також образ детектива доповнювала бутоньєрка з букетиком квітів і обов'язковий кишеньковий годинник. Вони, до речі, були антикварними і дуже дорогими. В інтерв'ю якось згадувалося, що цей "реквізит" коштував понад 15 тисяч фунтів.

Також обов'язковою деталлю була підвіска на часовому ланцюжку з аметистом. Точно така, як носили джентльмени того часу.

І елегантна тростина з набалдашником у формі лебедя — ще один аксесуар, без якого чоловіки не виходили з дому, якщо хотіли справити правильне враження.

Ще однією деталлю, яка створила образ Пуаро — стали гамаші, які детектив носив поверх лакованих туфель. Коли відбувалася дія романів про Пуаро, цей аксесуар уже трохи застарів, але художники по костюмах і сам Суше порахували, що це додасть образу детектива правильної старомодності.

Сам Суше зазначав, що виходив з образу, тільки коли знімав грим і вуса, хоча в студії, коли доводилося озвучувати репліки свого персонажа, він клеїв шматочок клейкої стрічки на верхню губу, щоб отримати правильне відчуття. Коли він повертався додому, то також залишався в образі і вставав, коли в кімнату входила його дружина, згідно з правилами етикету того часу. Втім, він розповідав в інтерв'ю, що його діти і дружина "спускали його з небес на землю", коли він занадто довго перебував в образі свого героя. "Вони мені говорили, щоб я перестав поводити себе нерозумно. І це працювало", — зазначає актор. Але він визнає, що з вигаданим детективом у них є дещо спільне: любов до порядку і педантизм.

"Усі речі в моєму домі повинні бути на своїх місцях, більше того, усі вони повинні становити закінчену композицію. Якщо звичний порядок порушений, я відчуваю роздратування. Я розумію, що це нестерпно для інших людей, але нічого не можу із собою вдіяти. Якщо на столі є дві книги, то вони повинні лежати симетрично. Але ви знаєте, я все-таки не такий вибагливий, як Пуаро. Коли в мене на сніданок варені яйця, я не вимагаю, щоб вони були однакового розміру", — заявляв Суше.