Старий Новий рік 2023. Що можна робити, обряди та прикмети старовинного свята

У 2022 році Старий Новий рік випадає на суботу. Саме час подумати, що поставити на стіл, і слідувати всім традиціям.

Як в Україні святкують унікальне свято, що не можна робити цього дня, а чому точно варто відвести кілька годин, а також які звичаї та прикмети його супроводжують, дізнавався Фокус.

Історія Старого Нового року

Згідно з календарною традицією, Різдво не може передувати Новому року, а перед Різдвом православним зазвичай варто дотримуватися суворого посту. Тож віряни не можуть відзначати Новий рік із традиційним олів'є та іншими м'ясними стравами, доки не відсвяткують 7-го січня Різдво.

До 1918 року Україна жила за юліанським календарем, створеним ще Юлієм Цезарем, але він був не дуже точним, і в 1582 році Папа Римський Григорій XIII заснував новий календар, названий на його честь. В Україні відлік днів за юліанським календарем зазвичай називають "за старим стилем", за григоріанським, відповідно, — "за новим".

А тому Старий Новий рік є симбіозом стародавніх, світських і церковних традицій.

13 січня в Україні відзначають свято Маланки, або Щедрий вечір, 14 – день Василя, або Вечір Василя.

Свято Маланки – це язичницьке свято. За легендою, Маланку, дочку богині Лади, викрав злий змій, звільнив її з ув'язнення богатир. З поширенням православ'я цього дня стали вшановувати преподобну Меланію Римлянку, чий день пам'яті відзначається саме 13 січня.

День Василя – день святого Василя, покровителя свинарів. Втім, раніше це був день богатиря, який звільнив Маланку.

Традиції Старого Нового року

13 січня в народі називають ще "Щедрим вечором" і недарма. Пост скінчився, а тому стіл має бути рясним. Обов'язкові страви зі свинини: холодець, домашні ковбаси, верещаку – тушковані ребра свині в буряковому соусі, лизень у сумці – варений язик. Також готували млинці як символ сонця, вареники та пироги з різноманітними начинками. І, звичайно, щедру кутю, у яку тепер уже можна додавати вершкове масло, або смалець і різноманітні сухофрукти – чим "багатше" вона вийде, тим щасливішим буде рік.

Кутю варили рано-вранці, ще до світанку. Старша жінка в сім'ї приносила крупу з комори, а старший чоловік – воду з криниці. Варили кашу з примовками, а коли ставили в піч, стежили за процесом.

• Трісне горщик із кутею, або вилізе вона з горщика – не на добро;
• Вийде дрібна – до біди;
• Повна і навариста — до успіху. А невдалу кутю викидали в річку, щоб вода забрала її подалі разом з бідами.

За стіл сідали в чистому та ошатному одязі, багато жартували і сміялися. Перед кожним потрібно було просити вибачення за образи минулого року.

Важливий аспект Щедрого вечора, власне – щедрування. Це давній український новорічний звичай, під час якого молодь обходить сусідів та знайомих, співаючи спеціальні пісні, щедрівки. Щедрувати можна лише після заходу сонця, коли з'являється нечиста сила.

Обряди відрізняються від регіону до регіону. Але щедрувальники завжди переодягаються в різних тварин та фольклорних персонажів. У Маланку зазвичай переодягається хлопець, а супроводжують його Дід-поводир, Ведмідь, Коза, Журавель, Чорт, Цар із Царицею та інші персонажі.

Є ще давніший обряд — хлопець перевдягається в Козу-Маланку, і відвідавши будинок у супроводі щедрувальників, намагається ляснути господарів своїми рогами. За традицією, Козу треба вбити, а потім пожвавити веселими щедрівками та жартами.

Вранці щедрувальники очищаються від спілкування з нечистою силою, стрибаючи через багаття. Також на ньому палять Дідуха, символічний сніп, який притягував удачу до будинку з Різдва.

А 14 січня розпочинаються обряди посіву. Це стародавній народний звичай, що прийшов із язичницьких часів. Спочатку посівали у хрещених та родичів, а потім і в сусідів. Посівати можна будь-яким зерном, але не горохом, тому що вважається, що він виник зі сліз Богоматері, а тому успіху він не принесе.

Також у народі вірили, що першим у будинок на Старий Новий рік має зайти саме чоловік. Це до успіху.

Що можна робити на Старий Новий рік

Співати, щедрувати, веселитися та ворожити. Причому ворожіння на нареченого з 13 на 14 січня вважалося найправильнішим і найправдивішим. А ще це чудова розвага для дівочої компанії.

• Щоб дізнатися ім'я нареченого — дівчина виходить на вулицю і запитує ім'я першого чоловіка, якого зустріне;
• Щоб дізнатися, чи пощастить у заміжжі, у горщик з камінчиками викладають хліб, гачок та каблучку. Дівчина, заплющивши очі, повинна дістати один із предметів. Якщо витягне хліб – чоловік буде багатим, гачок – бідним, а якщо каблучку – то гарним;
• Щоб дізнатися, чи чекати заміжжя цього року – треба котити по підлозі каблучку. Якщо покотиться до порога – варто чекати на сватів;
• Щоб дізнатися, хто з дівчат першою вийде заміж, варто випустити шкаралупки волоських горіхів зі свічками, що горять, у миску з водою. Чия свічка згорить швидше — та і вийде заміж першою. А якщо шкаралупка втопиться – заміжжя цього року не чекати.

Чого не можна робити на Старий новий рік

• Не можна позичати гроші, інакше протягом усього року будуть проблеми з грошима;
• Не можна сваритися, інакше так і пройде весь рік: у сварках;
• Не можна подавати до столу рибу і птицю, інакше удача полетить, або спливе з дому;
• Не можна рахувати дрібні монетки – це до бідності;
• Щедрівників варто приймати із частуванням, тоді рік буде щасливим. А якщо замкнути перед ними двері – навпаки;
• А посівальне зерно варто зібрати. Викидати його не можна, краще погодувати птахів, або змішати з власним зерном для посіву.

Прикмети Старого Нового року

• Дитина, народжена на Маланку, бачитиме майбутнє;
• Якщо ніч з 13 на 14 січня тиха та ясна, то рік буде щасливим, а в лісі буде багато ягід;
• Ніч з 13 на 14 — чарівна, тому варто загадати будь-яке бажання, і воно обов'язково здійсниться;
• Якщо на Маланку сонце зійде високо, протягом усього року буде рясний врожай;
• Якщо на Маланку іній рясно покриває всі дерева, варто очікувати на хороший врожай меду і зерна;
• Туман цієї ночі вказує на багатий урожай;
• А завірюха обіцяє гарний урожай горіхів.

Цікавий факт, але веселіше за все Маланку святкують у селищі Красноїльськ, Чернівецької області. Традиційно в обрядах беруть участь усі жителі села, що робить "Червону Маланку" – одним із найбільших фестивалів в Україні, а костюми учасники готують цілий рік.

А в Чернівцях з 2011 року традиційно проводять фольклорний фестиваль "Маланка-фест". Сюди з'їжджаються маланкарі з усієї України та навіть із сусідніх країн та змагаються за звання "Маланка року". Минулого року "Маланка-фест" було скасовано через коронавірус, цього року він відновиться і вже відомо, що в ньому візьмуть участь 30 колективів.