Великдень далеко від дому. Головні традиції свята в країнах Європи

Цього року мільйони українців, які залишили свої домівки через російське вторгнення та втекли в країни ЄС, відзначатимуть Великдень не лише за християнським календарем, а й стануть свідками святкування цього світлого дня за католицьким календарем, тобто на тиждень раніше, 17 квітня. Фокус зібрав цікаві факти та традиції Великодня в кількох європейських державах.

Німеччина

У 2022 році німці відзначатимуть Великдень із 15 по 18 квітня, а сам він припадає на 17 квітня. Це свято є для громадян одним із найшанованіших і найулюбленіших, збираючи всю сім'ю разом, причому відразу кілька поколінь. Після походу до церкви родичі збираються за великим столом, і діти дарують дорослим подарунки, приготовані власними руками. Натомість вони отримують можливість знаходити всюди шоколад та інші солодощі.

На відміну від України, де на Великдень прикрашають писанки, у Німеччині символом свята є шоколадний заєць, причому той, який носить яйця. Не дивно, що для місцевих дітлахів найкращою розвагою є пошук яєць, теж в основному шоколадних, принесених великоднім зайцем. Вважається, що зайці таким чином нібито вибачаються перед людьми за те, що налітають на їхні городи в пошуках прокорму після зими.

Пофарбованими яйцями німці прикрашають дерева у дворах, а також зрізані гілки в будинку та саме житло, додаючи святкової атмосфери.

Другий символ Великодня у Німеччині – свічки. На них зображені баранчики, голуби, дерево чи просто хрест. У школах діти часто майструють свічки у формі зайців, фарбуючи їх у золотистий чи сріблястий кольори.

Як і в Україні, кілька останніх днів перед Великоднем мають традиції. Так, у великий четвер увечері в церквах є літургія, яка триває до пізньої ночі та є найважливішою традицією.

Страсна п'ятниця в Німеччині – вихідний день, який так необхідний вірянам, які відстояли літургію. Цього дня католики роздумують про вічне, як і в суботу. Галасливі вечірки цього дня в Німеччині не влаштовують, а якщо хтось і ризикне повеселитися, то не уникне засуджувальних поглядів.

Великодня неділя – світле свято Воскресіння Христа, і цього дня дозволяється радіти від душі. На святковому столі обов'язково є солодкий пиріг у формі ягняти, який символізує життя та є головним атрибутом Великодня.

Понеділок після Великодня шанується не менше, адже це день, коли Ісус інкогніто мандрував зі своїми учнями і, вечеряючи, пригощав їх хлібом.

Чехія

У Чехії, як і в Німеччині, Великдень святкують кілька днів, із кожним із яких пов'язані свої традиції та легенди. Наприклад, вважається, що в Страсну п'ятницю земля перестає ховати скарби, і кожен може знайти скарб. Цього дня не брали в борг, вірячи, що річ, взята в борг, зачарована, не прали білизну та не працювали. Люди ходили до сусідів іпригощали їх випічкою, яйцями та сухофруктами.

Субота проходила в приготуванні до Воскресіння: готували святкові страви, пекли традиційні частування, у тому числі пасхальне печиво у формі баранчиків, фарбували яйця.

У Неділю після служби в церкві вся сім'я збиралася за столом і радісно святкувала Воскресіння Ісуса Христа.

Зазначимо, що наступний за Великоднем Червоний понеділок – не менш, якщо не більш важливий для чехів день. Вважалося, що в цей день прийнято шмагати жінок спеціальними батогами з вербових лозин і стрічок, так звана "помлазка", яка розцінювалася не як покарання, а як комплімент. Витоки цього звичаю ставляться ще в XIV столітті. Передбачається, що слово "помлазка" виникло від дієслова "омолоджувати". Хльоснути дівчат цим батогом символізувало передавати їм молодість і свіжість весняних лозин. "Помлазки" продаються на великодніх ярмарках у Чехії і зараз.

У відповідь дівчата дарують хлопцям великодні подарунки, найчастіше яйця, до двох годин дня, а після – обливають їх водою. У деяких регіонах країни для цього відведено вівторок, який отримав назву "вівторок розплати".

Ще один символ Великодня у цій країні – розфарбовані яйця, точніше, їхня шкаралупа без вмісту. Такий сувенір називається "краслицею". Його дарують на свято друзям і рідним, а використати його можна кілька років поспіль.

Головна страва свята, яка має бути на кожному столі, – великодній пиріг мазанець. Ця старовинна чеська страва являє собою круглий пиріг із дріжджового тіста з родзинками та цукатами. Його верх прикрашений розрізом у формі хреста та мигдалем. Ще одна випічка – їдаш. Вона теж готується з дріжджового тіста, але менша за розміром, ніж мазанець. За формою їдаш нагадує спіраль і символізує мотузку, на якій повісився Іуда після зради Христа.

У святкове меню входять страви з м'яса та яєць, салати та багато іншого. Чехи, як і українці, носять у церкву освячувати пасхальні частування.

Польща

У Польщі Великдень – шановне свято, і про його наближення говорять прикрашені вербою вітрини магазинів, фігурки великодніх зайців і курчат у супермаркетах, знижки на продукти, необхідні для приготування великодніх страв.

Під час Страсного тижня поляки роблять генеральне прибирання в будинку, а в селах люди навіть фарбували свої житла в цей період. У костелах виставляють композиції Гробу Господнього.

Великодній піст у поляків теж є, але він менш суворий, ніж православний.

Напередодні Великодня в суботу поляки фарбують варені яйця та готують кошики. У вистелений білою серветкою кошик і прикрашений гілочками самшиту поміщають писанки, ковбасу або шинку, сіль, перець, паску та цукрового великоднього баранця.

У неділю більшість поляків рано-вранці йдуть у костел на святкову службу, після чого вся сім'я збирається за столом. Перед початком трапези всі вживають облатки (це прісний хлібець, який символізує тіло Христове), дарують одне одному крашанки та бажають світлих свят. Першими їдять те, що в кошику з костелу, а потім уже беруться за інші страви.

На столі в поляків на Великдень головне місце посідає баба – високий круглий дріжджовий пиріг із 15 жовтків із діркою посередині. Також готують мазурок — пиріг із товстим шаром глазурі, прикрашений сухофруктами, волоськими горіхами та мигдалем, і сирний пиріг.

Цього дня у меню польських сімей багато м'яса: шинка, ковбаса, буженина, паштети та закуски.

Є в поляків одна цікава традиція, яка називається "похорон оселедця". Оскільки під час посту ця страва дуже набридала людям, після закінчення Великого посту вони закопували символічно рибу, називаючи процес "похороном".

Останній святковий день – це Великодній чи "поливальний" понеділок, у який поливають одне одного водою. Така традиція, до речі, збереглася й у Львові й досі. Існує повір'я, що якщо в цей день дівчина промокне до нитки, значить, незабаром вийде заміж.

Також у понеділок після Великодня дорослі жартома б'ють одне одного вербовими різками, нібито даруючи здоров'я та благополуччя, а діти ходять по будинках, щоб отримати солодкі частування.

Словаччина

Великдень має для словаків велике значення. Його вкрай рідко тут називають "Pascha", та й то лише в греко-католицькому чи православному середовищі. Загальна назва Velká noc – Велика ніч.

Вона святкується чотири дні – з п'ятниці до понеділка. Кожен із цих днів має свої звичаї.

У п'ятницю словаки згадують про смерть Христа. У римсько-католицьких храмах цього дня не проводять служби, вівтарі без хреста та свічників. У деяких місцях навіть не дзвонять у дзвони. Дотримується повна відмова від їжі.

Субота перед Великоднем називається в Словаччині Білою. У храмах уже дзвонять дзвони, люди йдуть святити пасхальну їжу в костел, після чого в родинному колі їдять її. Закінчується піст.

Неділю словаки проводять у родинному колі або ходять у гості до найближчих родичів.

Найвеселішим днем святкових вихідних вважається понеділок. У селах чоловіки одягаються в національний одяг, ходять по хатах і обливають холодною водою дівчат і жінок. При цьому їх ще й б'ють спеціальними різками, як і в Чехії, щоб вони були здоровими та не хворіли. Додамо, що зазвичай застосовують якийсь один метод: у східній Словаччині віддають перевагу воді, а в західній – батогу.

Найцікавіше, що за таку турботу жінки зобов'язані дати чоловікам крашанки, шоколадних зайчиків, курчат і навіть гроші.

Що стосується святкового столу, то однією з головних страв на ньому є не тільки яйця та паски, але й куряча грудка.