Помер Іссей Міяке, знаменитий японський дизайнер і модельєр

У 84 роки помер Іссей Міяке — один із найвідоміших японських дизайнерів на європейських і американських подіумах. Агентство NHK повідомляє, що дизайнер помер після боротьби з раком ще 5 серпня в себе вдома, в оточенні родини.

За бажанням дизайнера не буде ні пишного похорону, ні поминок. Дизайнера поховають за буддійським обрядом, як це заведено в Японії.

"Щоб створити щось нове, потрібно починати, навіть не думаючи про дизайн одягу", — це було гаслом Міяке, хоч і сказав це інший відомий японський дизайнер Рей Кавакубо. Вони, а також Кензо Такада, Йоджі Ямамото, а також Ханаї Морі перевернули уявлення про моду в 1970-х.

Іссей Міяке народився 1938 року в Хіросімі. Він був одним із "хибакуся", так називають жертв атомного бомбардування Хіросіми та Нагасакі. У момент вибуху йому було 7 років, він втратив батьків і всіх родичів. Моду він обрав як ту галузь, у якій найбільше позитиву, адже вона змушує думати про завтрашній день. Він порушив японські традиції, ставши дизайнером, адже пошиттям одягу там зазвичай займалися жінки.

Ісей любив малювати й вступив на графічний факультет Токійського університету образотворчих мистецтв. У дипломній колекції він продемонстрував свої основні принципи: простоту, позитив, монохромність.

Тоді Японія представлялася країною дешевої електроніки, а самі японці активно перевдягалися в західне. Тож уявлення Міяке про моду стало революційним. Він працював і навчався в Парижі та Нью-Йорку. Був асистентом у Юбера Живанші та Гі Лароша, стилістом у нью-йоркського модельєра Джеффрі Біна.

Він не надихався європейською модою, а лише японською та японськими традиціями.

"Вдалині від дому, працюючи в Парижі, я важко уявляв своє місце на модній сцені та ставив запитання: "Що я можу зробити, як європейський дизайнер?". Тоді я зрозумів, що мій недолік — відсутність європейської традиції — це ж і моя головна гідність. Я вільний від європейських уявлень про одяг і можу пробувати нове. Назад я не міг і пішов уперед", — казав Міяке.

Міяке почав із випуску майок із зображенням Дженіс Джоплін і Джиммі Гендрікса, виконаних у стилі татуювань японської якудзи. Надихався японськими парасольками, самурайськими обладунками, традиційними ліхтариками, орігамі та, звичайно, кімоно.

Дизайн-бюро Miyake було засноване в 1970 році, бренд заснували наступного року, а в 1973 році він уперше взяв участь у Тижні моди в Парижі.

Його перший показ 1971 року в Нью-Йорку був революційним: він відбувся в гаражі, моделі ходили естакадами, словом, те, що зараз робить Демна Гвасалія для Balensiaga, — це явний омаж Міяке.

Також він проводив покази в басейні, гімнастичній залі, на спортивному стадіоні.

1976 року на подіум вийшли моделі-афроамериканки. Колекцію осінь/зима 1995-96 років демонстрували моделі від 60 до 93 років, доводячи, що одяг Міяке може носити будь-яка людина в будь-якому віці.

Він створював одяг із гуми, пластику та паперу.

Він розробив кілька сотень нових тканин. Так, у 1984 році він створив дощовик із просоченого олією паперу ручної роботи, а в колекції Plastic Body 1980-го випустив на подіум моделей у пластикових скульптурних корсетах, потім були ротангові вбрання, моделі з дроту, одяг, що імітує татуювання, та нібито мокрий одяг, що обліпляв тіло.

Повністю алюмінієвий бутик Pleats Please у Токіо був побудований із перероблених деталей старих автомобілів.

Міяке заявляв, що одяг — це не уніформа, а насамперед предмет, який приносить задоволення.

Також він зробив революцію і в парфумерії. Його туалетна вода L'eau d'Issey Issey Miyake, випущена в 1992 році, була не солодкою, квітковою та пряною, як було тоді прийнято, а пронизливо-свіжою. У своєму ароматі він хотів відбити запах свіжого лісу після дощу. Із Іссея Міяке почалася мода на легкі, свіжі, трав'янисті композиції.