Розповіла про роботу та бодішеймінг: очільниця музею Голодомору Леся Гасиджак дала інтерв'ю Vogue

Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, музей голодомору, скандал, гасиджак скандал
Фото: Instagram Vogue UA | Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, після призначення на посаду, довелось пережити цькування та шквал критики.

Леся Гасиджак, яка нині є очільницею Національного музею Голодомору-геноциду і через це опинилась у центрі скандалу, стала героїнею нового номеру українського Vogue.

Гасиджак розповіла про свою роботу, про бодішеймінг, уроки гуманізму та як вдалось впоратись зі шквалом ненависті у соцмережах. Вона вже прокоментувала свою появу на сторінках авторитетного видання про моду, сказавши, що розмова з кореспонденткою Альоною Пономаренко стала "найкомфортнішим інтерв'ю у моєму житті".

"Ця розмова — моя відповідь і підтвердження, що моя спина рівна і міцна. Моя підтримка іншим жінкам, адже багато хто написав мені у приват. І це мій спосіб розповісти про музей зовсім новій аудиторії", — написала Леся Гасиджак у Facebook.

З чого почався скандал із Лесею Гасиджак

27 липня в українському суспільстві спалахнув скандал. По-перше, Верховна Рада підтримала фінансування будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, по-друге, Леся Гасиджак, в.о. директора Музею Голодомору, опинилась у центрі скандалу, коли очолила музей.

Адвокат Клим Братківський, народна депутатка Мар'яна Безугла ті інші користувачі соцмереж написали, що Гасиджак не може обіймати посаду через зовнішність та вагу.

"Публікації стали вірусними; коментарі під ними відкрили прірву — неприйняття, дискримінації та хейту", — зазначають у Vogue.

Леся Гасиджак для Vogue UA

Сама Леся Гасиджак дізналась про скандал тільки тоді, коли їй почали писати слова підтримки, а у друзі на Facebook попросилися десятки людей. Сама вона зізнається, що послухала чоловіка та кілька днів не заходила до соцмереж та обходилась без заспокійливого. "Проте і без сну також. На четвертий день лікарка виписала їй транквілізатори", — зазначає журналістка.

Чим закінчився скандал із Лесею Гасиджак

Після Леся Гасиджак оголосила, що позиватиметься на кривдників до суду. Нині вона каже, що це було імпульсивне рішення. Але їй почали писати правозахисники. Тож нині правову підтримку Лесі Гасиджак здійснюють адвокатки лінії правової допомоги "ЮрФем: підтримка" — Христина Кіт, Марина Саєнко та Оксана Гузь.

Треба зазначити, що це перший прецедент, коли жертва ненависті та булінгу, професійні якості якої поставили під сумнів через зовнішність, переводить онлайн-скандал у правове поле.

"Проти першого хейтера вже готується судовий позов…Одразу скажу, що навіть публічне вибачення, якщо колись таке буде, нічого не змінить. Нові погрози, якщо раптом — тим більше. Щоправда, є ще натовп, який ніхто й ніколи не покарає, але про це треба говорити окремо. Як і про розвиток Музею, його роботу — що я робила, роблю і багато роботи ще попереду", — писала Гасиджак на своїй сторінці.

Вона зазначає, що нині отримує багато підтримки від навіть незнайомих людей. Але визнає, що не звикла до такої уваги.

Що відомо про Лесю Гасиджак

Вона закінчила історичний факультет Університету Шевченка та, за її власним зізнанням, мріяла про педагогічну діяльність: "Я люблю викладати та вмію тримати увагу аудиторії".

Проте свою кар’єру вона почала у видавництві "Родовід", де видавали книжки з етнографії, українського мистецтва, вишивки тощо.

У 2008 Леся доєдналася до ГО "Український центр розвитку музейної справи". Працювала в Музеї-квартирі Павла Тичини, співпрацювала з Міжнародним благодійним фондом "Україна 3000" та багатьма музеями Києва.

У 2015 Олеся Стасюк, тодішня очільниця Музею Голодомору-геноциду, запросила її на посаду заступниці. Коли Стасюк пішла з посади, то Гасиджак призначили виконувачкою обов'язків директора. Адже в умовах війни провести відкритий конкурс на посаду директора Музею неможливо.

Про родину та стосунки з тілом

В інтерв’ю Гасиджак зазначає, що в її родині вміли готувати, проте все це було "про гедонізм та любов до життя, а не про заїдання проблем".

Вона згадує, що за своє життя випробувала безліч систем харчування, а в один прекрасний день вирішила, що відпускає ситуацію, оскільки впливати на неї неможливо.

Вона додає, що чоловіки, які були поруч, завжди "допомагали їй відрощувати крила та ніколи не хейтили. Образи вона чула лише від жінок".

Розповідаючи про свою родину, вона згадує, що ніхто не помер від голоду в 1932-1933 роках, проте майже всі сімейні цінності довелось виміняти на продукти.

Але коли вона збирала свідчення про Голодомор у селі своїх пращурів, то ледь стримувала сльози.

Леся Гасиджак вважає, увічнення пам'яті про злочини проти українців це одна з причин, з яких Музей Голодомору має працювати навіть під час війни.

Леся Гасиджак про Музей Голодомору

"Для росіян Музей Голодомору — це як червона ганчірка для бика. А для всіх без винятку українців — це спільний біль", — зазначає очільниця музею.

Але президент наклав вето на Закон про фінансування завершення будівництва другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору. Наразі роботи на будівельному майданчику тривають, бо були авансовані.

"Ми не можемо просто закрити двері Музею та почекати закінчення війни. Хоча б тому, що жодних дверей там немає" — каже музейниця.

За словами Гасиджак, просто припинити будівництво неможливо. Адже потім будівництво доведеться консервувати та кошти вже знадобляться на розконсервування.

"Звісно, що як громадянка я теж вважаю, що питання перемоги та дронів — першочергове", — зазначає Леся, але підкреслює, що паузи в роботі Музею Голодомору — це "ще один крок до забуття злочинів, які вчиняла Росія щодо України століттями".

Нагадаємо, нещодавно у соцмережах виник скандал через висловлювання шоумена Володимира Остапчука на його шоу "Мекнув — питайте". Він із гостями обговорював стосунки між жінками та чоловіками, але обурення викликав епізод про епіляцію у жінок.