"Я вдячна долі": Злата Огнєвіч про батька на фронті, "Холостячку" та артистів за кордоном

Українська співачка ZLATA OGNEVICH в ексклюзивному інтерв'ю Фокусу розповіла про роботу батька, який з перших днів війни рятує життя українських захисників, що думає про колег-артистів, які виїхали за кордон та що відбувається в її особистому житті після проєкту "Холостячка".

Зауважимо, що Злата Огнєвіч стала виконавицею саундтреку "Пташка" до фільму-помсти "Конотопська відьма" прем'єра якого відбулася 20 серпня в Українському домі.

Ваш тато, Леонід Григорович, хірург. Він один із тих, хто рятує життя наших воїнів. Розкажіть про його роботу зараз у період війни. Як часто він буває вдома? Чи ділиться тато історіями людей, які потрапляють на його операційний стіл?

Я пишаюся своїм батьком. Мій тато, як справжній лікар, як справжній чоловік, людина честі і слова, не зміг залишатися осторонь. Тому з самого початку повномасштабного вторгнення вирішив допомагати постраждалим. Історії, які він мені розповідав, зокрема, коли працював безпосередньо в Харкові, в шпиталі, розривали серце. До них привозили як цивільних, які постраждали від ракетних обстрілів, так і військових. Ви, напевно, можете собі уявити, як виглядає людина, яка пронизана уламками від ракети. Це просто шматок м’яса. І це такий розповсюджений помилковий шаблон, що лікарі – це циніки. Так, за фахом, вони мають підходити холоднокровно до процесу. Але повірте, у мого тата, як і в інших лікарів, так само розривається серце від болю, від співчуття, від несправедливості, що це відбувається з нами.

Він провів дуже багато ампутацій серед військових. Каже, що багато з них — молоді хлопці. І його болить. Дома він буває не надто часто, тому що його допомога потрібна там. Ділиться історіями теж рідко, адже це закрита інформація. Він навіть ніколи не повідомляє, де знаходиться. Батько практично нічого не розповідає.

Наші хірурги зараз отримують колосальний досвід як фахівці, але кожен із них волів би цього досвіду не мати. Не в таких умовах, не тоді, коли гинуть люди.

Як ставитесь до мобілізації артистів та їхнього бронювання?

Це дуже складне і чутливе питання. Я законослухняна, тому розумію, що кожен громадянин, незалежно від своєї професії, має обов’язки перед державою. Мобілізація артистів та їхнє бронювання повинні розглядатися з урахуванням обставин і потреб країни. Важливо пам’ятати, що артисти можуть робити великий внесок у підтримку морального духу нації через свою творчість, виступи на благодійних концертах, організацію зборів коштів та інші заходи. Можливо, необхідно знаходити баланс між потребами фронту та культурними потребами суспільства. Вірю, що кожен з нас робить свій внесок у перемогу і справедливий мир на своєму місці, дотримуючись законів – ось, що найважливіше.

Що думаєте про українських артистів, які виїхали за кордон. Наприклад, про Потапа, Олега Винника, Віру Брежнєву?

Буду відвертою, з названих артистів несподіванкою для мене став Олег Винник, бо його творчість і позиціонування кардинально відрізняються від його теперішньої позиції. А щодо інших артистів, мені не цікава їхня доля від слова "взагалі".

Артисти, які залишили Україну, можуть мати свої причини і обставини, які їм відомі. Я переконана, що кожен має право на власний вибір, але цей вибір завжди відображає його справжню суть і позицію. Тому я поважаю тих, хто залишився і продовжує працювати на благо нашої країни, підтримує моральний дух людей і допомагає наблизити нашу перемогу. Я переконана, що справжні патріоти залишаються зі своєю країною в найскладніші часи і роблять усе можливе, щоб допомогти їй відновитися та процвітати.

Мій вибір – залишатися в Україні. Мій вибір – бути вдома. Мій вибір – підтримувати людей і бути для них мотиватором, бути для них тим світлом і підтримкою, яких українці зараз так сильно потребують. Я щодня молюся про мир для України, щодня оплакую загиблих і щодня кажу собі: "Це закінчиться, прийде перемога і такий довгоочікуваний мир".

На що зараз живете? Скільки заробляєте на місяць? Скільки потрібно на життя?

Звичайно, що сума залежить від концертної, блогерської і рекламної діяльностей. Також я заробляю на монетизації власного контенту, зокрема, це і соцмережі, і перегляди музичних відео в YouTube, і прослуховування на цифрових майданчиках. Мені вистачає на життя і для того, щоб донатити і допомагати Україні пришвидшувати нашу перемогу. Можу сказати, що я заробляю точно понад дві тисячі доларів на місяць.

Щодо особистого життя. Чи змінилося життя після реаліті "Холостячка"? Чи вільне ваше серце?

Я вдячна долі за шанс познайомитися із собою дорослою, із собою справжньою. Це сталося саме завдяки реаліті Холостячка. Досвід був як позитивний, так і болісний, але рана – це те місце, через яке в нас заходить світло. І я відчуваю це світло.

Звичайно, життя змінилося, стало більш усвідомленим. Після болючого досвіду я звернулася до психотерапевта і багато травм, навіть ті, що не стосуються стосунків на реаліті, пропрацювала. До речі, психотерапевт – це дуже важлива людина, яку треба мати в своєму житті. Це як дослідження себе. І я дуже радію, що в мене є крута психотерапевтка, яка вміє підібрати ключі до потаємних дверей моєї душі.

З ким з чоловіків підтримуєте зв’язок після шоу "Холостяк", як склалися ваші стосунки?

Я підтримую спілкування, щоправда, не з усіма. Зокрема, це Дмитро Шевченко, Рома Свечкоренко, звичайно, Максим Тарапата. Із Сашком Борзенком ми теж якось списувалися, він зараз захищає нашу країну і бере участь в дуже складних операціях. Про те, чи вільне моє серце, а чи ні, я скажу тоді, коли настане час. Я вірю, що щастя любить тишу. Коли настане час, обов'язково поділюся з вами.

Ви маєте досвід в політиці. Чи хотіли б знову потрапити до ВР. Ви балотувалися від партії Олега Ляшка. Які у вас стосунки зараз з політиком? Чи знаєте, де він зараз?

Все, що я хотіла сказати щодо свого знаходження в політиці, зокрема у Верховній Раді, я сказала під час свого звернення з трибуни, коли складала депутатські повноваження. Я це зробила з власної волі і вважаю це дуже правильним вчинком.

З Олегом Валерійовичем я не підтримую стосунки. Бачила його востаннє в той день, коли складала депутатські повноваження. Наразі мені не відомо, як склалася його доля, але я бажаю йому і його близьким миру і всього найкращого.

Щодо вашої творчості. Скільки доводиться витрачати на особистий бренд ZLATA OGNEVICH?

Я люблю створювати якісний продукт. Роблю це з поваги до свого слухача і з великої любові до музики. Тому практично все, що заробляю, я вкладаю в творчість, в пісні, в підготовку турів, відео, створення нового контенту тощо. Якби я цього не робила, то давно могла би вже купити заміський будинок, напевно, не один. Але наразі ось така моя філософія. Я не можу собі дозволити поганого контенту, це було б неповагою до своїх. І я буду дуже вдячна вам, якщо ви підтримаєте мою музику, послухаєте пісні, залишите коментарі, поділитеся з друзями і прийдете на мій концерт. Для мене це буде найкращою підтримкою.

Ким ви себе бачите через 2 роки?

Крізь всі роки, що б не відбувалося, чи то карантин, чи то повномасштабне вторгнення, я бачу себе співачкою. Мені подобається сама філософія єднання людей за допомогою музики. Це дуже світла енергія, за допомогою якої можна збирати величезну кількість людей і лікувати їхні серця. Ось такою я бачу свою місію.

Так, можливо, все це буде дещо трансформуватися, бо мені б дуже хотілося відкрити центр мистецтв, де будуть навчати сучасним мистецтвам, сучасній музиці з актуальними методиками, куди будуть приїжджати викладачі з усього світу та давати майстер-класи. Я мрію про це.

Ну і, звичайно, нові пісні. Хочеться масштабувати творчість, працювати в кіно, робити музику для кіно. І наразі я працюю над англомовними піснями в дуже цікавому жанрі. Сподіваюся, що ви їх дуже скоро почуєте.

Нагадаємо, раніше ми писали, що TAYANNA розповіла, як проживає вимкнення світла, про своє кохання та захоплення нумерологією.