Багатші за Маска, але не такі знамениті: що відомо про династію мільярдерів Валленберг

Валленберги — найвпливовіша сім'я у Швеції та одна з найвпливовіших у світі. Сьогодні компанією в п'ятому поколінні керують брати Джейкоб і Пітер-молодший та їхній двоюрідний брат Маркус. Успіх родини має вирішальне значення для шведської економіки. Вони "занадто великі, щоб зазнати невдачі". І хоча сім'я Валленбергів чи не багатша за Ілона Маска, чути про них значно менше, ніж про протеже Дональда Трампа. Хто ж керує економікою Швеції та світу, пише NZZ.

29 травня на Юргордені, острові багатих і впливових у Стокгольмі, жвавий рух. Одна машина за іншою зникає на під'їзній доріжці до будинку № 250. Ділянка називається Täcka udden — німецькою: "накрий плащ". Щороку в один і той самий день тут збирається одна з наймогутніших сімей світу, щоб вирішити долю династії.

Крім меню — копчений лосось із яйцем-пашот, злегка приготований на пару шпинат, свіжа спаржа з копченим маслом, курячий паштет — про тусовку Валленбергів мало що відомо. Але цього року все було інакше. Гряде зміна поколінь. Від цього залежить не тільки майбутнє сім'ї. Це також має вирішальне значення для шведської та європейської економіки.

Що відомо про сім'ю Валленбергів

ABB, AstraZeneca, Atlas Copco, Ericsson, Electrolux, Nasdaq, Saab, SEB: це лише невелика частина їхнього портфоліо. Сім'я вважає себе активним інвестором і обіймає важливі посади в радах директорів компаній. За даними Financial Times, її корпоративна імперія коштує 250 мільярдів євро. Це ставить Валленбергів у одну лігу з Ілоном Маском. Проте, на відміну від Маска, її навряд чи хто-небудь знає за межами Швеції.

Валленберги не фігурують у списку найбагатших людей світу, і на це є причина: більша частина багатства імперії перебуває у фондах. Це означало, що вони могли передавати його з покоління в покоління без необхідності платити податок на спадщину. І жоден член сім'ї не може збагатитися особисто, оскільки Валленберги не мають прямого доступу до коштів фонду.

Історія династії починається 1856 року. Індустріалізація повільно дійшла до крайньої півночі, але виникла проблема: шведам не вистачало капіталу для реалізації своїх ідей. Молодий лейтенант ВМФ Андре Оскар Валленберг щойно повернувся зі США і прочитав книгу "Як відкрити банк". У Стокгольмі він вирішив реалізувати свою бізнес-ідею і заснував перший у Швеції приватний банк — Stockholms Enskilda Banken, який пізніше став Skandinaviska Enskilda Banken (SEB). Донині це один із провідних банків Північної Європи, раду директорів якого очолює Маркус Валленберг.

Однак після смерті Андре Оскара Валленберга імперії загрожував ранній кінець. У банкіра було п'ятеро синів — і вони сварилися через спадщину. Старший, Кнут, успадкував посаду президента банку після смерті батька 1886 року. Він очолював SEB до 1911 року і за цей час зумів побудувати міжнародну мережу, що забезпечує рух грошей через національні кордони.

Банк зробив Кнута багатим і, оскільки в нього і його дружини Аліси не було дітей, він регулярно жертвував гроші на різні будівельні проєкти в Стокгольмі. Але коли 1914 року Кнут став міністром закордонних справ Швеції, управління банком узяв на себе його зведений брат Маркус-старший.

Маркус відрізнявся від Кнута — скупого трудоголіка, у куртках якого не було кишень, тож він міг вивернути їх навиворіт, коли один бік зношувався. Гроші він витрачав на бізнес-проєкти — споживання та одяг він вважав непотрібними. За словами історика Веттерберга, він зробив усе, щоб витіснити брата. Коли Кнут повернувся з політики після Першої світової війни, Маркус вивів його з сімейного бізнесу.

Марк очікував, що його сини успадкують статки скупого бездітного дядечка. Але все обернулося інакше. Перед смертю Кнут заснував фонд, у який перетекли всі його статки. "Маркус почувався зрадженим, але цей крок виявився найбільшим благословенням для сім'ї Валленбергів", — каже історик Веттерберг. Бо без фонду активи розтеклися б по поколіннях і були б розсіяні серед численних спадкоємців.

Сьогодні Валленбергам належать 16 фондів з активами на загальну суму понад 300 мільярдів шведських крон. Вони є найважливішим приватним донором у Швеції для фінансування досліджень. Фондами Валленберга тепер керує п'яте покоління Пітера-молодшого на прізвисько "Покер". Його завдання — стежити за тим, щоб гроші потрапляли в потрібне місце.

Чим володіють Валленберги

Принцип простий: компанії Валленберга заробляють гроші. Ці гроші підуть у фонди. Фонди фінансують дослідження в галузі медицини, технологій і природничих наук. Швеція також отримує вигоду — принаймні опосередковано — як місце для ведення бізнесу від цього дослідження. Але не тільки фонди робили Валленбергів дедалі могутнішими.

Кнут Валленберг заснував не тільки фонд, а й холдингову компанію Investor AB. Сьогодні вона є найпопулярнішою акцією Швеції та має вищу ринкову вартість, ніж Стокгольмська фондова біржа. Три найбільші фонди Валленберга володіють 23,3 відсотка капіталу і 50 відсотками прав голосу Investor AB. Інвестор покладається на довгострокові інвестиції в переважно шведські компанії. Валленберги вибирають обережно: AstraZeneca, ABB і Atlas Copco належать до переліку найбільших компаній Європи за ринковою вартістю.

Але вплив династії виходить за межі її фінансових ресурсів: завдяки привілейованим акціям Валленберги, володіючи відносно невеликим капіталом, контролюють значну частку всіх компаній, що котируються на шведській фондовій біржі, — за оцінками, 40 відсотків.

Концентрація влади, безпрецедентна порівняно з Європою, зробила Валленбергів важливим гравцем у шведській економіці. Історик Гуннар Веттерберг говорить про це так: "Кожен уряд — чи то лівий, чи то буржуазний — знає, що він має працювати з Валленбергами, тому що це краще для Швеції".

Джейкоб Валленберг — найвпливовіший із впливових: він, серед іншого, очолює раду директорів Investor і входить до ради директорів Ericsson. Він також очолює Шведську асоціацію роботодавців і бізнесу. Його річна зарплата, еквівалентна 1,5 мільйонам франків, є скромною з огляду на його владу. Для порівняння: генеральний директор UBS Серджіо Ермотті заробляє вдесятеро більше. Але саме тут криється ще один фактор, що пояснює, чому імперія Валленбергів змогла вирости з роками.

Так, Джейкоб, або Якоб, має хороші контакти у світовій політиці. У травні 2023 року він зустрівся з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Таємниці сім'ї Валленбергів

Esse non videri — бути, а не здаватися: ось девіз династії. Тоді як багато багатих людей, як-от Ілон Маск, прагнуть бути в центрі уваги, Валленберги навмисно тримаються в тіні. Вони рідко дають інтерв'ю, а коли дають, то говорять про бізнес, пожертви і сім'ю як інститут. Ніколи про особисті справи і навряд чи про політику — якщо тільки це не приносить користі бізнесу.

Суперечки і чвари не піддаються розголосу. Коли цієї осені Пітер "Покер" Валленберг розлучився зі своєю дружиною Кларою Сідхофф Валленберг, вони разом організували вечірку в родинному Гранд-готелі в Стокгольмі, щоб продемонструвати єдність. Кажуть, що дідусь дав Пітеру прізвисько "Покер", тому що ще в дитинстві він завжди зберігав незворушний вираз обличчя. Він був холоднокровний, навіть коли на цю вечірку прибула королева Швеції Сільвія.

Рідкісний сімейний портрет Валленбергів був зроблений 1988 року, коли Сюзанна Флемінг (задній ряд, у центрі) відкрила магазин яхтового і спортивного одягу. Флемінг — мати Пітера-молодшого (задній ряд зліва) і Якоба Валленберга (задній ряд праворуч), які сьогодні керують імперією. На стійці сидять двоє дітей Петера і сестри Якоба Андреа Ганде — Стефані Ганде (ліворуч), Філіп Ганде (у центрі) — і дочка Якоба Ловіса Валленберг (праворуч). Усі вони належать до шостого покоління клану.

Щоб знайти скандал, потрібно повернутися вглиб історії. У 1878 році Андре Оскар Валленберг незаконно сховав частину своїх активів, щоб уникнути відповідальності в разі банкрутства його банку. Під час Другої світової війни, коли Валленберги вели справи з німецькою компанією Bosch, хоча ця компанія виконувала контракти на постачання зброї та використовувала примусову працю. Або 1971 року, коли Марк Валленберг наклав на себе руки, бо відчув, що не може впоратися з тиском із боку свого батька Маркуса-старшого. Але ніщо з цього не принесло Валленбергам довготривалої шкоди.

У пам'яті залишилися не темні справи з нацистським режимом, а історія Рауля Валленберга, який врятував близько 20 000 угорських євреїв, видавши їм шведські охоронні паспорти і розмістивши їх у "шведських будинках". Він зник і вважається, що помер у московській в'язниці в 1950-х.

Економісти говорять про прокляття третього покоління, про неспроможність онуків. Кажуть, що перше покоління створює багатство, друге управляє ним, а третє вивчає історію мистецтв. Імперією Валленбергів уже керує п'яте покоління: Джейкоб, 68 років, Маркус, 68 років, і Пітер, 65 років. Валленберги готувалися до наступної зміни поколінь понад десять років.

Імперія не передається у спадок. Оскільки активи перебувають у фондах, зміна визначається їхніми статутами та радами директорів. Це означає, що спадкоємців — і, можливо, вперше спадкоємців-жінок — призначатимуть старші. Досі жінки відігравали лише незначну роль в історії Валленбергів; важливі керівні посади завжди обіймали чоловіки; Маркус Валленберг розповів Financial Times, що він і його двоюрідні брати "дуже, дуже вітали б" жінку-наступницю.

Із 30 представників шостого покоління 20 висловили зацікавленість у продовженні сімейної імперії. Зміна поколінь відбувається за принципами таємної сімейної конституції, яку підписують усі дорослі члени шостого покоління. Під керівництвом Джейкоба, Маркуса та Пітера зацікавлені сторони вже знайомляться з різними напрямами діяльності групи. Зрештою, деякі з них просуваються на більш впливові посади. Валленберги, як і раніше, приховують інформацію про те, хто має на це право. І не дарма: від зміни поколінь залежить багато чого — не тільки для сім'ї Валленбергів, а й для Швеції.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про найбагатших жінок світу. На першому місці опинилася Франсуаза Бетанкур Мейєрс, онука засновника L'Oreal, статки якої становлять приголомшливі 99,5 мільярдів доларів. Вона посідає 15-те місце в списку всіх мільярдерів.