IPad для якутів. Чим здивують українські політики в чергових передвиборчих перегонах

Скоро вибори. Чергові. Україна перманентно перебуває в цьому стані починаючи з 90-х років минулого століття. І передвиборчі гасла залишилися все ті самі — у парафразах 20-річної давнини в стилі: "Ми зможемо, ми переможемо!"

При цьому всі без винятку кандидати в депутати/президенти декларують європейські цінності, пропагують сучасні технології, які потрібно впроваджувати в Україні ХХІ століття. Але водночас вершиною їхнього креативу в роботі з народом "у полях" залишаються агітаційні намети, що перейшли з тих самих 90-х, з нудьгуючими бабусями/студентами, які роздають календарі, листівки та газети. Ближче до виборів з'являються і пакунки з горезвісною гречкою та іншим нехитрим передвиборчо-продуктовим набором, у який дбайливо буде вкладено листівку зі світлим обличчям кандидата.

У Європі політики теж не гребують підгодувати своїх виборців, але при цьому їхньому креативу нашим "гречкосіям" залишається тільки позаздрити.

Наприклад, на нещодавніх парламентських виборах в Угорщині Партія двохвостого собаки (ця назва, на мій погляд, теж якнайкраще відображає настрої багатьох угорських виборців), придумала приголомшливий слоган: "Не пустимо людей до влади!". А члени партії, вбравшись у костюми тварин, роздавали виборцям туалетний папір і банки з пивом під назвою "Безкоштовне". Багато голосів ця партія не набрала, і при владі все ж залишився Віктор Орбан, але в пам'яті виборців закарбувалася.

А чим нестандартним можуть здивувати наші? Та нічим. Хіба що Гарік Корогодський. Але і він сприймається на рівні стьобу над усім, що відбувається. А даремно. Хто знає, цілком можливо, саме такі, як "двохвості собаки" і Гарік, і будуть задавати тренди.

До речі, про стьоб і тренди. У Росії на недавніх перевиборах Путіна головною проблемою була легітимація його влади самим народом. Він, зрозуміло, здебільшого, звісно, вже стьобався над тим, що відбувається. Але в Кремлі на місця було спущено абсолютно комуністичний наказ — забезпечити максимальну явку людей до урн. Тобто у Путіна мала бути по-справжньому загальна підтримка. Як у КПРС. І завдання партії та уряду було, як відомо, виконано.

Для затягування цього самого народу до виборчих скриньок підтягли ведучих розважальних шоу (наприклад, Івана Урганта), артистів (наприклад, Володимира Машкова), режисерів (наприклад, Карену Шахназарову), ЛОМів у соцмережах (принаймні тих, кого в Кремлі до них зарахували), а відомі спортсмени (наприклад, хокеїст Ілля Ковальчук) створювали "Команду Путіна".

Зрозуміло, що у кожного з учасників цього цікавого спортивно-артистичного передвиборчого процесу були свої цілі. Здебільшого пов'язані з держпідтримкою того чи іншого особистого проєкту. І ця підтримка того варта була. У всякому разі слова про необхідність прийти і зробити правильний вибір 18 березня вони виголошували з надзвичайно проникливо-патріотичним виразом обличчя. Хоча в глибині душі, найімовірніше, сміялися.

Ще один удар по тому, що заведено називати духовними "скріпами", було завдано безпосередньо в соціальних мережах. Їх бувально заполонили відеоролики, де демонструвалися наслідки абсентеїзму. Наприклад, головний герой уві сні виявляє у себе на кухні молодого гея, якого закон зобов'язує брати на "перетримку" після розставання з партнером. Висновок: "Приходь і проголосуй 18 березня! Інакше цей сон може стати дійсністю".

А в "сонячній" Якутії місцевий Центр по роботі з волонтерами організовував конкурс, приурочений до виборів. За фото, зроблене на спеціальній фотозоні і завантажене в соцмережі під хештегом #ЯкутіяВибирає, учасникам конкурсу обіцяли айфони та айпади. У підсумку від спискової чисельності якутських виборців голосувати прийшли майже 71%. А Путін отримав у Якутії 64,38%. Скільки при цьому якутів отримали айфони та айпади, передвиборча історія замовчує, але сам факт такого креативу заслуговує якщо не на повагу, то хоча б на увагу.

Цікаво, що цікавого придумають наші? Боюся, що нічого...