Танкові війська Росії розбиті. Відновити їх самостійно практично неможливо

Портал Oryx продемонстрував нові рекордні втрати російського озброєння — з 24 лютого по 20 листопада втрати озброєння Росії склали 8 023 одиниці, які встановлені за фото та відео з інтернету. Тобто це мінімально підтверджені втрати, які наразі піддаються перевірці.

І ювілейна цифра на 20 листопада — рівно 1 500 бойових танків втратила Росія. З них ідентифіковано щонайменше 516 танків сучасних модифікацій з тепловізійними прицілами "Сосна-У" та "Есса", які вироблені після 2000 року — Т-72Б3, Т-72Б3М, Т-80БВМ, Т-90А, Т-90М. Майже 200 знищених танків після вибухів не ідентифіковані, ймовірно, серед них також є нові типи.

З іншого боку, за підрахунком російського дослідника Altyn73, який рахував фактичну кількість танків на озброєнні згідно з публічними фото та відеоматеріалами, танків, вироблених після 2000-го року, на озброєнні ЗС РФ на початку 2022 року могло бути приблизно 1 500, враховуючи, що план виробництва 2021 року не був виконаний повністю. У такому разі, вага фактичних втрат значно вища.

Відновити ці втрати РФ зараз не здатна. У 2021 році Росія планувала виробити рекордну для себе кількість танків — 240 одиниць, однак план не був виконаний.

Про неприйнятні втрати говорять і такі факти:

По-перше, російська танкова промисловість змушена кинути свої запаси вузлів і запасних частин на відновлення виведених із ладу пошкоджених танків, а з огляду на масштаб бойових дій, ремонт потребує більша частина російських танків. На передову масово поставляються старі Т-62 та Т-72 ранніх серій. Тобто безповоротні втрати навіть у 40% означають, що порівняна кількість після 9 місяців активних бойових дій потребує заміни двигунів та інших вузлів, тобто реальний бойовий склад супротивника скоротився набагато більше.

По-друге, РФ змушена екстрено задіяти для відновлення штатної чисельності постачання із запасів ЗС Білорусі.

По-третє, війна виявила низьку технічну надійність багатьох вузлів російських танків, особливо електроніки, і Росія не здатна наростити масштаби виробництва через санкційні обмеження. Російські танкові війська через низьку надійність та погану логістику не можуть утримувати навіть наявні в штаті машини в належній готовності. Тобто це ще зменшує реальну боєздатність.

По-четверте, значна кількість танків має задіюватися для відновлення великих втрат танкових екіпажів, для підготовки мобілізованих, тож танки відволікаються на навчальні завдання. Низька кваліфікація та мотивація нових екіпажів не дозволить відновити боєздатність без тривалої та ресурсної практики.

Нездатність відновити танковий парк не дозволяє ЗС РФ знов планувати масштабні наступальні операції. Мобілізована піхота не здатна на глибокі прориви. Тому російські танкові війська зараз значно змінили тактику, по всьому фронту росіяни застосовують танки вкрай обережно, по одній-дві машини, уникаючи концентрації техніки та ураження високоточною зброєю.

Для швидкої евакуації екіпажів підбитих танків використовують спеціальні бронемашини. На деяких ділянках фронту російське командування взагалі відмовилось від застосування бронетехніки, щоб уникнути втрат, і атакує виключно силами піхоти, набраної зі "штрафників". Розгром російських танкових військ на "першому та другому етапах спецоперації" настільки важкий, що оговтатися від нього російська армія не зможе ще дуже довго, якщо взагалі зможе.

Хід бойових дій показує критичну залежність російської армії від здатності концентрувати для наступальних дій великі сили танків і бронетехніки для їх підтримки.

Джерело