Навальний та Оскар: українці обурені рішенням Голлівуду, але що тут не так?
"Проблема в тому, що українці хочуть, щоб американці так само ненавиділи росіян, як і ми. Але поки російські бомби не падають на американські міста, це неможливо". Думка.
Не Навальний виграв Оскар. Оскар виграв документальний фільм "Навальний", який зняли CNN і HBO про те, що Росія — небезпечна країна, якою править божевільний тиран-терорист, який отруює опонентів хімічною зброєю. Парадокс, але сильніше за українців присудження цього "Оскара" може обурити тільки людей, які живуть у Кремлі.
У чому тоді проблема? Проблема у нас в очікуваннях. Багато українців очікують, що раптом люди з Голлівуду можуть ставитися до Росії як до проклятого місця, де проблема не в царі, диктаторі, генералісимусі, а в тому, що це просто хвора імперія і всі люди — зомбі. Проблема в тому, що ми хочемо від Голлівуду, щоб він ненавидів усіх росіян, як це роблять українці. Проблема в тому, що українці хочуть, щоб Захід безальтернативно вибрав варіант знищення Росії та її розпаду на десятки держав. Проблема в тому, що українці хочуть, щоб американці так само ненавиділи росіян, як і ми. Але поки російські бомби не падають на американські міста, це неможливо. Ми хочемо, щоб Захід прийняв український світогляд на мир. Ми хочемо, щоб вони не шукали світла в темній країні.
Але це неможливо. Ніколи західні інтелектуали не прийняли б цю парадигму. Ніколи. І їхня позиція зрозуміла як з раціонального погляду, так і з емоційного.
Для Заходу найкращим варіантом завершення війни був би переворот у Кремлі, внаслідок якого до влади прийшов би Навальний. Війна завершилася б. Росія стала б союзником США проти Китаю. І Навальний також це розуміє, тому презентував план завершення війни, де говорить про виведення російських військ, зокрема з Криму, і про виплату репарацій Україні. Повністю йдучи у фарватері західного мейнстриму. До речі, з раціональної точки зору, якщо ви не розглядаєте реальний сценарій розпаду Росії, то і для України це було б найкращим варіантом. Звичайно, ймовірність такого варіанту дуже низька. Підтримка Навального в Росії невідома, а вплив зараз близький до нуля. Але ж ми говоримо про найкращий варіант, а не найімовірніший.
Навальний не став хорошим. Навальний — політик. І нам байдуже — хороший він чи поганий. Нам не важливо, що він любить. Нам важливо, що він публічно говорить, яку позицію демонструє. І як поводитиметься.
Втім, Захід не хоче і не захоче розпаду Росії. Це потрібно розуміти. Тому, що занадто багато ризиків несе із собою. І занадто багато невизначеності.
І якщо ми дивимося на це з погляду Заходу, де і вручають "Оскар", то в чому проблема з врученням премії документальному фільму про Навального? Тим більше, що це дуже інерційна історія. Цей фільм почали робити ще до війни. Це довгий процес. І це робили професіонали, тому продукт має бути якісним. Тут страждає російська опозиція. І страждає Навальний. Це дуже кінематографічна історія. І Голлівуд любить позбавляти когось страждань. Любить співчувати. А Навальному і його історії легко співчувати і захоплюватися, якщо тільки ви не українці. Але в Голлівуді переважно не українці.
Так, українці страждають набагато більше, ніж російська опозиція. Але просто ще ніхто не встиг зняти про це якісне кіно з бюджетом, який можуть собі дозволити монстри з Голлівуду. Ось і все. Ще буде церемонія "Оскар", на якій серед документальних фільмів переможе кіно про Україну. Але просто його ще не зняли. Не встигли. Може, воно тільки планується. Може, воно вже знімається. А те, що на "Оскар" не пускають виступ Зеленського, кажучи, що він занадто білий, як і всі українці, то це історія не про Україну, а про протистояння всередині США. Це не наша проблема, а їхня.
Отже, Західний інтелектуал ніколи не прийме історію про те, що всі 140 млн мають просто зникнути. Це не гуманно. А західна інтелектуальна тусовка зараз дуже гуманна. І це не про колективну провину. Оскільки росіяни можуть бути з точки зору голлівудського інтелектуала одночасно і винними, і жертвами. Тут немає парадоксу.
Тому давайте вчитися працювати з власними очікуваннями. Давайте зрозуміємо, що світ нам не винен. І давайте зрозуміємо, що не ми в Україні — аудиторія цього фільму, яка внаслідок отримання Оскара значно зросте.
І давайте порадіємо тому, як обурюється зараз бункерний дід, який боїться Навального, який боїться будь-кого, хто може претендувати на його трон і бункер. Він отримав ще один удар. Удар всередині, де завдяки цьому фільму фігура Навального виросте і Путін почне більше переживати з приводу того, що хтось із його муртадів може подумати зробити ставку на Навального. Удар і по російській пропаганді зокрема, яка дуже ефективна в Індії та Латинській Америці, наприклад. А таке кіно, де показано таку Росію і такого Путіна, є ударом у тому місці, де у Путіна болить. І це в наших інтересах.
Важливо