Фантазії Лі Хуея. Чому для України неприйнятна китайська миротворча метушня

Дві новини, які наприкінці тижня викликали певний інформаційний ажіотаж: 26 травня видання The Wall Street Journal повідомило, що китайський спецпредставник із мирних перемовин з Росією та Україною нібито наполягав у переговорах із європейськими дипломатами, що "у володінні Росії мають лишитися ті частини її "меншого сусіда", які вона зараз окупує"; 27 травня заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін в інтерв’ю ТАРС сформулював російські умови миру з Україною, які мають вигляд ультиматуму.

Обидві новини пов’язує не лише тема мирних перемовин щодо завершення війни між Росією та Україною, а й "миротворче турне" китайського спецпредставника Лі Хуея. Якраз 26 травня він побував у Москві, де провів переговори з головою МЗС РФ С. Лавровим. Із високою вірогідністю заява М. Галузіна є російським ходом відразу після візиту в Москву китайського спецпредставника.

Ця заява по суті є скоріше пропагандистською, але зроблена в контексті переговорного процесу. З цієї точки зору її можна сприймати як майже максимальне підвищення Росією своєї переговорної планки. Нагадаю, які вимоги (саме вимоги, а не пропозиції) висунув російський заступник міністра: "Для досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру Україна повинна повернутися до нейтрального позаблокового статусу, зафіксованого в Декларації про її державний суверенітет 1990 року, відмовитися від вступу в НАТО і ЄС. Мають бути визнані нові територіальні реалії, що склалися в результаті реалізації права народів на самовизначення" (в цьому випадку явно йдеться про те, щоб Україна визнала російську анексію окупованих українських територій — В.Ф.). Заступник голови МЗС РФ також заявив про "денацифікацію і демілітаризацію" України, а ще зазначив, що "врегулювання можливе тільки за умови припинення бойових дій ЗСУ".

Взагалі-то нічого нового. Ми все це вже неодноразово чули ще минулого року. Але зараз Росія вже не мріє про взяття Києва, скоріше намагається утримати те, що "хапнула" минулого року і у 2014 році. Щодо денацифікації і демілітаризації, то провал цих завдань так званої СВО визнав навіть Євген Пригожин, керівник російської ПВК "Вагнер", яка воює проти України в складі російських військ. Тому зараз росіянам "не до жиру, быть бы живу". Проте Кремль усе ще хоче торгуватися, забувши про те, що зараз не кінець лютого 2022 р., а травень 2023 р., і треба думати не про ультиматуми Україні, а скоріше про те, як стримати український наступ і про захист своїх прикордонних регіонів від антипутінських партизанів.

На вимоги російського МЗС відразу відреагували українські офіційні представники. Очільник офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що сьогодні ніякі переговори з росіянами не можливі. Радник А. Єрмака Михайло Подоляк викотив росіянам зустрічні умови України, як вимагають, щоб Росія:

• вивела свої війська із суверенної території України;
• визнала, що СРСР розпався, а пострадянські країни мають увесь обсяг суверенітету;
• видала воєнних злочинців і авторів війни;
• закріпила зону демілітаризації на своїй території;
• скоротила наступальне озброєння;
• погодилася на проведення Міжнародної конференції з організації контролю над ядерним арсеналом Росії;
• погодилася на юридичну фіксацію програми репараційних виплат із боку Росії;
• відмовилася від арештованих в інших країнах російських активів на користь України.

Можна сказати, обмінялися "люб’язностями". Але і виведення російських військ із території України, і покарання російських воєнних злочинців, і відшкодування Росією всіх збитків, завданих Україні російським вторгненням, — це наші офіційні вимоги, які зафіксовані у "формулі миру" президента Зеленського. Про демілітаризацію прикордонних територій як одну з умов мирної угоди говорять усі серйозні експерти. І українські умови миру неминуче доведеться розглядати на майбутніх мирних переговорах.

Українську позицію донесли й до китайського спецпредставника, коли він відвідав Київ. Можливо, це й викликало таку реакцію російського МЗС.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба спростував інформацію The Wall Street Journal щодо позиції китайського спецпредставника. За його словами, він зв’язався з європейськими партнерами та не отримав підтвердження цієї інформації. Міністр додав, що Україна продовжить вести діалог із Китаєм з дотриманням трьох базових принципів: "Перше — виключна взаємна повага до територіальної цілісності. Друге — жодні ініціативи, які передбачають будь-які юридичні або фактичні територіальні поступки України, ми, у принципі, розглядати не будемо. І третє — ніякого замороження конфлікту".

Як тоді пояснити публікацію у виданні The Wall Street Journal?

Найвірогідніше пояснення полягає в тому, що на зустрічах китайського спецпредставника з європейськими колегами могло йтися про обговорення різних варіантів мирного врегулювання нинішньої великої війни між Росією та Україною, в тому числі й сценарію "заморожування конфлікту". Тобто спецпредставник КНР не стільки наполягав на цій позиції, а скоріше запитував європейських колег про їхнє ставлення до цієї ідеї.

Є і конспірологічне пояснення цієї ситуації, що нібито і американці, і деякі європейські дипломати хотіли так дискредитувати посередницьку місію китайського спецпредставника. Але зверніть увагу, що розглядається як предмет "дискредитації", — ідея погодження європейців на збереження окупації Росією частини української території. Саме це і є неприйнятним. Між іншим, на це звернули увагу і в Росії, судячи з деяких публікацій у їхніх телеграм-каналах.

Тому головним наслідком ажіотажу навколо публікації у виданні The Wall Street Journal про переговори китайського спецпредставника можна вважати саме негативну оцінку та категоричне несприйняття Україною і нашими європейськими партнерами ідеї про збереження окупації Росією частини української території як умови завершення війни між Росією та Україною.

І ще один важливий висновок — наразі не має жодних справжніх мирних переговорів щодо завершення війни між Росією та Україною, є лише інформаційна та політична метушня навколо цієї теми, яка викликана човниковою дипломатичною місією китайського спецпредставника. Але Китай поки лише починає зондаж політичної ситуації навколо такої складної проблеми як мирне врегулювання війни між Росією та Україною. Реальні мирні переговори розпочнуться лише тоді, коли стануть зрозумілими наслідки активних бойових дій влітку.

Джерело

Важливо

Дипломатичний сувенір. Чому Китай вперше підтримав резолюцію ООН, в якій Росію названо агресором