Політична комаха. Чому "багатоходівки Путіна" – це міф

Трошки про Путіна, бо міфи ще живі.

"Не міг Путін не знати про заколот Пригожина".

"Не міг Путін не знати, що азовців відпустять".

"Не міг Путін не знати…".

Коротше. Путіна все ще часто сприймають як якщо не суперзлодія рівня Таноса, але хоча б як компетентного злодія, який вправно веде політику. І який контролює все і чиї накази виконує уся російська вертикаль.

Ні. Цього нема.

Путін — політична комаха, якому пощастило в силу обставин очолити країну з величезним потенціалом, яким він розпорядився як довбо…б. Нема жодного сенсу ліпити з нього талановитого політика чи компетентно інформовану людину.

Якби він був компетентно інформованим, він би ніколи не почав таку війну, яку почав.

Відмінність Путіна від більшості диктаторів — він не виграв жодних конкурентних виборів чи не прийшов до влади шляхом військового заколоту чи революції. Він прийшов до влади як зручна і зрозуміла усім фігура. Як крутий (з професійної точки зору) політтехнологічний проєкт.

Скористатися продуктом реформ 90-х і початку 00-х (автором яких був не він), а також шаленим зростанням цін на ресурси було дуже не складно. І Путін скористався. На нього працювали дійсно талановиті люди, які уклали угоду з власною совістю. Будували йому медіа, політичну систему і збочену економіку. Які самі стали бенефіціарами режиму і подарували доволі посередній людині можливості Росії.

Крім того, Путіну відверто щастило. Так, таке буває.

1. В контексті світової політики. З впевненістю американців та європейців, що після розвалу СРСР світ заспокоївся і демократії перемогли остаточно.
2. З росіянами, які дуже просто обміняли політичні права на посередній комфорт, можливість будувати європейську країну на імперський ресентимент до Заходу (і згодом до України).
3. З російськими елітами, яких влаштував соціальний договір про царя, який виступає арбітром, і систему, яка дозволяє заробляти.
4. Радянська спадщина в багатьох аспектах величезна. На нього працювала де-факто радянська система дипломатії, економічних зв'язків, військова школа і спецслужби. І ресурсні гроші це живили. Хоча "талановиті" люди на кшталт Лаврова чи Шойгу ці інститути потихеньку вбивали.

Так, "багатоходівки Путіна" — це міф. І ми маємо справу з авантюристом, а не з геніальним політиком. А фарт у авантюристів з часом проходить.

Так, у Росії були можливості побудувати щось грандіозне. Але Володимир Путін як маленьке і жалюгідне створіння обрав шовінізм, ресентимент, унікальну за масштабами корупцію та диктатуру. І таку Росію він побудував. Росію, яка правда перевершила гірші зразки самої себе.

Подібним диктатурам властивий негативний відбір — і зрештою навколо нього залишились переважно ті, хто доводив вірність йому особисто. Але ж проблема в тому, що влада такого царя (а Росія ніякої іншої форми правління не знає) є тінню на стіні. Вона є, доки всі вірять в її силу. Для країни і для світу також.

Так, я щиро переконаний, що Путін — це найбільш вдалий політтехнологічний проєкт в новітній історії. Настільки справжня посередність полковника КДБ не відповідає образу глобального лідера, який ним і йому був створений. І наскільки цей образ довго тримався — показник сприятливості обставин і якості проєкту.

А останні 16 місяців від нього спочатку відвалилася шпаклівка. Потім почали фрагменти стіни крошитися. А після заколоту Пригожина — процес став незворотнім. Так, єдиним шансом Путіна зберегти обличчя було втопити заколот у крові. Все інше — туфта.

І коли зараз наші союзники кажуть, що дадуть касетні боєприпаси, коли Ердоган відпускає азовців (тобто завдає Путіну сильного репутаційного удару в контексті перемовин по зерновій угоді), підписує угоду про виробництво БПЛА в Україні, коли Росія сама постійно починає марення перемовинами — це про те, що тінь стала короткою.

Ілюзія, яку Путін створював для світу, стрімко падає. Король вже майже голий. Звісно, це не робить нашу справу легкою. Росія все ще залишається країною з потенціалом. Хоча набагато меншим, ніж до Путіна (така от іронія), і набагато меншим, ніж 16 місяців тому. Це робить нашу перемогу ближчою.

Джерело

Важливо

ПВК "Вагнер" перемогла: Як Пригожин обіграв Шойгу й допоміг Україні