У Росії закінчуються снаряди. У чому справжня причина відчайдушної поїздки Шойгу до Північної Кореї

До Північної Кореї прибула делегація міністерства оборони Росії

Офіційно — братимуть участь у святкуванні Перемоги корейського народу у Вітчизняній визвольній війні 1950–1953.

Не офіційно — обговорюватимуть питання списання старих артилерійських снарядів.

Цей візит лише підтверджує, що РОВ критично не вистачає боєприпасів, а за рахунок своїх ресурсів вона цю проблему не може вирішувати своєчасно та в повному обсязі. Тому залучення третьої сторони для неї є архіважливим завданням. І КНДР видається цілком доречним кандидатом.

КНДР має досить широку номенклатуру техніки та боєприпасів, які підходять російській армії. Це зумовлено тим, що більшість із цих екземплярів — це радянсько-китайська техніка та відповідна уніфікована специфікація.

Наприклад, у КНДР на озброєнні стоїть лінійка танків Т-62 у місцевому варіанті Чхонма-хо. У КНДР цих танків приблизно 2 тис. у різній модифікації, зокрема зі стволами 115-мм 2А20 та 125-мм 2А46 (модифікація Согнун-915). Тобто пострілів 115-мм та 125-мм у них достатньо.

Також у КНДР досить велика лінійка стовбурової артилерії калібрів 152-мм і 122-мм, яких зараз гостро потребують РОВ. Крім ствольної артилерії, є і значний потенціал 122-мм РСЗВ, які є місцевими аналогами БМ-21 "Град".

Тільки за найскромнішими оцінками, у північнокорейської армії на озброєнні є до 10 тис. мінометів калібрів 120-мм, 82-мм і т.д. Тобто є потенціал як передавання відповідних боєприпасів, у яких РОВ так само відчуває необхідність.

Так, у КНДР досить велика номенклатура та запаси боєприпасів до танків та артилерії. Але проблематика їх доставки полягає в тому, що єдиним залізничним сполученням між КНДР і Росією є міст "Дружба", тобто — лише одна логістична артерія.

Крім того, КНДР переживає техногенний колапс. Техногенний колапс, що став наслідком технічної та технологічної деградації, призвів до того, що, наприклад, транспортна галузь там зараз не в кращому стані й забезпечувати потік 24/7 ешелонів, що курсують, з БК вони не зможуть.

Крім того, КНДР навіть не має необхідної кількості ешелонів, щоб забезпечувати повною мірою перевезення боєприпасів і техніки до Росії. Не заперечую, що в цьому процесі можуть взяти участь РЖД, але чи вирішить це низку інших проблем?

Справа в тому, що нинішній дефіцит БК у зоні бойових дій в Україні у РОВ виникав не коли боєприпаси почали закінчуватися, цього остаточно ніколи не станеться, а коли почало збільшуватися плече підвезення БК. Це був перший фактор, що сигналізує про проблему, що наростає.

Зараз основний потік БК йде вже навіть не з Центрального військового округу, а переважно зі Східного ВО… Улан-Уде, 6 тис км до кордону з Україною, це вам не Уссурійськ — 10 тис км до кордону України? Виснаження ж складів і логістика подвійно негативно впливають.

Власне, північнокорейські боєприпаси долатимуть саме цей шлях — понад 10 тис. км до України. Тобто проблематику з плечем підвезення ці поставки не вирішать. Хоча, можливо, сама по собі загальна кількість БК стане вирішальним і превалювальним фактором?

Наведу винятково ситуативний приклад. Уявімо собі ешелон із 10 вагонів, хоча востаннє в Росії з КНДР фіксувався ешелон у складі всього 3 вагонів. Але все ж. Такий ешелон може перевезти загалом 500 тонн БК чистої ваги. Я не враховую обсяг снарядів у ящиках.

Якщо враховувати обсяг в ящиках, то вантаж, що перевозиться, буде набагато менше, але давайте чисту вагу — по максимуму. Візьмемо для прикладу снаряд калібру 152 мм, вагою 43-46 кг. Але для простоти розуміння та розрахунку округлим до 50 кг. Так, один такий ешелон — це приблизно 10 тис. пострілів. На сьогодні РОВ на добу здійснюють у середньому 15-20 тис пострілів. Тобто ешелон гнатимуть за понад 10 тис кілометрів, щоб його потенціал витатити за півдня?

Холодний оптимізм, без емоцій, а заснований виключно на сухому розрахунку, говорить про те, що російське командування перебуває в настільки відчайдушному становищі, що готове гнати з Північної Кореї боєприпаси, аби хоч якось підтримувати вогневий потенціал своїх військ.

Зі свого боку, ці поставки критично не вплинуть на ситуацію у зоні бойових дій. Вони лише ситуативно, а не цілком і повністю, вирішуватимуть проблеми в Росії з дефіцитом БК, що зростає. І важливо те, якої якості буде цей БК, якщо він взагалі буде.

Джерело

Важливо

ПВК "Вагнер" перемогла: Як Пригожин обіграв Шойгу й допоміг Україні