Залишиться тільки один. Путін, Пригожин і Лукашенко затіяли гру зі смертельними наслідками

НА АРЕНІ — ТРІЙКА "ЗАКЛЯТИХ ДРУЗІВ" СВІТУ.

Путін, Лукашенко і Пригожин використовують один одного у спільних і своїх цілях. Поки ці цілі не суперечать одна одній, але вже явно не збігаються. Зрештою, Путіну не потрібен ні живий Лукашенко, ні живий командир ПВК "Вагнер" Пригожин. Але смерть будь-якого з них завчасно послабить самого Путіна. Повалення Лукашенка Кремлем призведе до втрати Білорусі. Знищення завчасно Пригожина призведе до втрати "африканських завоювань" Путіна-Пригожина і залишить його наодинці з російською армією, яка програла війну в Україні і якій він не довіряє і вже боїться.

У кожного з цієї трійки свої мотиви для співпраці і способи використання партнера. Але в будь-якому разі, всі троє — Путін, Пригожин, Лукашенко — прекрасно усвідомлюють, що в майбутньому може залишитися тільки один із них.

Поєднання російської тактичної ядерної зброї (ТЯЗ), перекинутої Путіним до Білорусі, з присутністю там ПВК Пригожина різко загострює воєнно-політичну ситуацію не тільки на південному сході України, а й у центральній Європі. З іншого боку, сам факт виведення Пригожина на міжнародний рівень і переміщення його з українських фронтів на білоруські напрямки свідчить про те, що Путін обмежений у своїх ресурсах і планах продовження війни. Ба більше, використання нелегітимних, іррегулярних, парамілітарних проксі-сил, які мають великий досвід війни і підпорядковуються виключно Путіну, робить міжнародний статус Путіна вкрай двозначним. Тепер ніхто з міжнародних політиків не знає, з ким він має справу — з підлим господарем приватної армії "Вагнер", здатним на все, чи легітимним президентом Росії, який грає за правилами. Путін намагається розірвати зв'язок між своєю величезною владою і відповідальністю за свої вчинки. Але те, що може пройти в Росії, не пройде на міжнародній арені.

Путіну здається, що "з'єднуючи" ВЯО з ПВК "Вагнер" і розширюючи зону військово-політичної напруженості, він розширює свободу маневру своїх дії з України на Прибалтику і Білорусь, Польщу і на півдні — на все Чорне море. І що гіршим буде становище російської армії в Україні, то активніше Путін розширюватиме зону своєї агресивної активності на інші регіони світу та сфери життя (море, космос, кіберпростір, продовольство, вибори в інших країнах, Трамп тощо).

Путіну, як чекісту, який намагається будь-якими засобами утримати свою владу, хочеться вірити, що таким чином він уміло шантажує США, НАТО і примушує їх до перемир'я за рахунок України. Але використання Путіним Лукашенка і Пригожина в цьому плані ядерного шантажу Заходу лише погіршують його становище, а не допомагають йому вибратися з війни Україні.

Джерело

Важливо

Лукашенко як хлопчик на побігеньках. Як глава Білорусі у потрібний момент обслужив Кремль