Путіну вигідна світова економічна нестабільність. Чому його план не спрацював?

Поки Україна розпочинає цикл зниження облікової ставки, наші ключові партнери зробили ще по одному кроку у напряму посилення грошово-кредитної політики.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) прийняв рішення про підвищення:

• ставки за основними операціями рефінансування на 25 б.п. — до 4,25% (найвищого рівня з жовтня 2008 року);
• депозитної ставки також на 25 б.п. — до 3,75% (найвищого рівня з 2001 року).

Це 9-те поспіль підвищення ставок ЕЦБз липня 2022 року.

Напередодні Федеральна резервна система (ФРС) США після невеликої перерви також продовжила серію з підвищення процентної ставки, в 11-й раз з березня 2022 року. Вона збільшилась на 25 б.п. і досягла рівня 5,25-5,50%. Це — максимум за 22 роки.

Як голова ЄЦБ, Крістін Лагард, так і очільник ФРС, Джером Пауелл, заявили про те, що питання подальшого підвищення ставок восени залишається відкритим і буде залежати від подальшого прогресу у зниженні споживчих цін найближчим часом. У червні річна інфляція в Єврозоні сповільнилась до 5,5% (з максимуму 10,6% у жовтні 2022 року), у США – до 3% (з 9,1% у червні 2022 року).

Утім викликом все ще залишається базова інфляція, що свідчить про наявність інфляційних очікувань, нормалізація яких потребуватиме більшого часу. Відносно висока базова інфляція в Єврозоні і США відображає вторинні ефекти від енергетичної інфляції минулого року і пост-ковідну ситуацію на ринках праці із низькими рівнями безробіття (в Єврозоні воно є рекордно низьким – 6,5%), що підштовхує зростання реальних зарплат і споживання.

Власне, контрольована ситуація із зайнятістю багато в чому дозволяє ЄЦБ та ФРС продовжувати швидкий цикл підвищення ставок, балансуючи між охолодженням економіки (зі всіма супутніми наслідками скорочення кредитування) та зниженням інфляції. Але все ж таке балансування — на додаток до інших негативних факторів (від глобальної дефрагментації до геополітичних ризиків, головним з яких залишається агресія РФ проти України) — має свою ціну.

Згідно з оновленим нещодавно оглядом світової економіки від МВФ, реальне зростання економіки США у 2023 році уповільниться до 1,8% (з 2,1% у 2022 році), Єврозони до 0,9% (з 3,5% у 2022 році), зокрема, найбільша економіка — Німеччини — зафіксує рецесію ("мінус" 0,3%) за підсумками поточного року.

Наразі ринки сходяться в думці, що вересень для ФРС і жовтень для ЄЦБ, ймовірно, стануть місяцями для заключного підняття ставок або початку тривалої паузи у їх підвищенні, за яким настане скорочення ставок у 2024 році. Хороша новина полягає в тому, що такі оцінки відображають згортання ризиків рецесії і очікування "м’якої посадки" для розвинених економік у 2023-2024 роках.

Що це означає для України? Ми зараз відірвані від глобальних фінансових ринків, і реально помічаємо турбулентність на них хіба що по збільшенню ставки запозичень МВФ, яка прив’язана до облікових ставок центральних банків — емітентів світових резервних валют.

Утім очевидно, що за інших рівних умов рецесія в країнах — основних торгівельних партнерах (зокрема, на країни ЄС приходиться 62% всього експорту у першому півріччі 2023 року, з яких майже половина це країни Єврозони) і фінансова дестабілізація в них могли негативно вплинути як на обсяги торгівлі, так і підтримки України.

Дестабілізація на світових енергетичних і продовольчих ринках, що серед інших причин призвела до сплеску глобальної інфляції, була і залишається частиною плану Путіна. І хоча основні економічні виклики залишаються на порядку денному, очікуване проходження країнами-партнерами гострого періоду турбулентності і пристосування економік до нових умов, що загрожував стагфляцією, для нас є також хорошою звісткою.