Залишити Росію без грошей. Чому мета Заходу — не політичний, а економічний розвал країни-агресора

Про санкції та чому Захід не хоче колапсу Росії. Економічний аспект на прикладі.

Читаємо новину: "Німеччина збільшила імпорт російської нафти у 12 разів: схема працює через Індію, — Der Spiegel".

Ця новина побуджує емоційно сказати три речі:

1. АХ НІМЦІ ***.
2. АХ ІНДІЙЦІ ****.
3. І ЦІ ЛЮДИ НАМ ЩОСЬ ПРО КОРУПЦІЮ РОЗПОВІДАЮТЬ!

І частково це все буде справедливо. Але воно так і не так.

Ця новина дуже ілюстративно демонструє, чому західні санкції проти Росії спрямовані на зменшення Росією обсягів ренти від ресурсів. Але не на виведення російських ресурсів із ринків.

Тобто історії з обмеженням ціни, обмеженнями щодо зручних ринків (заборона експорту в ЄС, наприклад), примус використовувати складні експортні схеми — як для транспортування, так і для отримання грошей — саме про це. Росія має МЕНШЕ ЗАРОБИТИ, а не менше експортувати.

І саме тому наші партнери з певним скепсисом дивляться на блокування морської торгівлі Росії та заплющують очі на флот танкерів, які везуть нафту в Індію та Китай. Те саме стосується й інших складових експорту РФ.

Чому так? Бо обмеження ренти не призводить до цінових шоків чи браку певних критичних ресурсів на ринку. А хаосу на ринках не хоче ніхто. Тому російське зерно розглядається як таке ж потрібне, як українське. Тому російська нафта й газ не мають зникнути з ринку більше, ніж до рівня, коли це не матиме катастрофічних наслідків для регіональних чи глобальних ринків.

Приклад нафти

Поки російська нафта надходить на глобальний ринок і продовжує бути частиною глобального енергетичного балансу, ціни на нафту тримаються в адекватному коридорі. Якщо російська нафта з ринку зовсім зникла б, це посилило б конкуренцію покупців і штовхало б ціни вгору. А ціни на пальне — важливий фактор, наприклад, в американських виборах. І галопне зростання цін на нафту було б сильною картою в руках Трампа. Приблизно та сама ситуація в Європі.

Впливає це й на Китай. Враховуючи, що економіка й так зараз у дупі, то фактор шоків пропозиції її б ще більше прибив. І це все додало б ризиків глобальної економічної кризи. Що вдарило б і по ЄС, і по США. З відповідними електоральними наслідками.

Послаблення Китаю та Росії вигідне США? Так, але бажано без катастрофічних наслідків для США. Звідси — намагання до останнього уникнути прямої політичної, економічної і тим більше військової конфронтації. Або хоча б мати час підготуватися.

Приклад добрив

Росія — топвиробник усіх трьох видів (загальне 3-е місце після Китаю та США) і найбільший у світі експортер. Разом із білорусами ринок калійних добрив — топ 1. Азотні добрива та фосфатні добрива — топ 3.

Цю галузь намагалися утримати від санкцій. Але ціни все одно значно зросли з початком повномасштабного вторгнення. Бо всі країни, залежні від добрив, почали робити запаси готової продукції та сировини. Індія, Південно-Східна Азія та Африка, а також Китай без добрив не збирають врожаї, які їм потрібні для виживання. Там, де без добрив не буде врожаю, буде шалене зростання цін на їжу, буде інфляція, політична нестабільність і, цілком імовірно, фізичний голод.

Це — ще одна хвиля нестабільності. До того ж із непередбачуванішими наслідками, ніж навіть блокування експорту українського зерна. Сотні мільйонів потенційних постраждалих. ТОМУ СПАЙС МАЄ НАДХОДИТИ. Тобто російські добрива мають залишатися на ринку.

А що буде, якщо Росію спіткає колапс? Не як СРСР, а саме перехід від стадії "диктатура" до стадії "хаос і громадянська війна"? Спайс припинить надходити. І тоді обсяги невизначеності у світі можуть зрости галопними темпами. А розгрібати це кому потрібно?

Тому ми й чуємо постійно ці неприємні формули, що Росія не має втратити внутрішню сталість. Що санкції мають бути обережними (і тому обмежено ефективними). Що ескалація має бути максимально керованою. Мотиви і цинічно-політичні, і боягузливі, і раціональні водночас. Та сама складна реальність, із якою доводиться жити.

Джерело

Важливо

Росія перейшла на рупії. Як Путін втратив в Індії 150 мільярдів нафтових доларів