Битва за Авдіївку продовжиться. Як складаєьтся ситуація на фронті під Донецьком

Південніше м. Бахмут, схоже, противнику таки доведеться відійти до автодороги Бахмут-Горлівка. Принаймні, на 3-х ділянках він вже був вимушений відійти від залізниці, яка їде паралельно і розташована західніше неї.

Десь приблизно 2 доби тому, на ділянці 1428-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ) противника по напрямку Кліщіївка – південно-західна околиця м.Бахмут підрозділи противника були вимушені відходити від полотна залізниці у бік міста вздовж автодороги, яка веде з Кліщіївки у місто.

Ця ситуація була цілком обумовлена й передбачена. Саме прагнення противника утримати позиції північніше с.Кліщіївки, в низині, після того, як йому не вдалося відбити опорні пункти північно-західніше села на висотах з відміткою 220, взагалі, видається, м’яко кажучи, трохи дивним. Адже, очевидно, передові підрозділи ЗСУ, які закріпилися на цих висотах, отримали можливість прострілювати бойові порядки 1428-го мсп ТрВ та 102-го мсп противника майже на всю тактичну глибину. Вперте бажання командування противника таки утримати позиції по північній околиці села могло привести лише до збільшення його втрат й ні до чого більше.

Зі свого боку, східніше Кліщіївки, ймовірно, підрозділи 4-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 2-го армійського корпусу (АК), були вимушені відійти від залізниці ще глибше у бік с. Одрадівка. Аж за ставки, які розташовані східніше залізниці. Так само, як й південно-східніше с. Андріївка майже до кар’єру.

Більше того, за окремими даними, передові підрозділи ЗСУ, діючи вже ЗА залізницею, зуміли підійти впритул до північної околиці с. Зеленопілля та с. Курдюмівка, що, в свою чергу, досить суттєво ускладнює противнику утримання цих двох н.п. Особливо, зважаючи на те, що передові підрозділи ЗСУ знаходяться й на західній околиці с. Курдумівка, в районі насосної станції.

Звісно, що протягом найближчого часу противник спробує "відновити втрачене положення". У цьому сенсі, варто очікувати контратак підрозділів 57-ї омсбр та 51-го парашютно-десантного полку (пдп) противника.

Ймовірніше, по двом напрямкам — від кар’єру у бік Андріївки та від Зеленопілля вздовж залізниці також на Андріївку. Окрім цього, у цьому контексті варто зазначити, що цілком ймовірно, у цій спробі візьмуть участь окремі підрозділи 68-го танкового полку (тп), які ще зберігають більш-менш прийнятний рівень боєздатності.

Загалом, ситуація південніше м. Бахмут явно розвивається не на користь противника. Тепер, після того, як він вимушений зразу на декількох ділянках відходити у бік дороги Бахмут — Горлівка, вихід передових підрозділів ЗСУ до дороги Т-05-13 на ділянці с. Одрадівка — с. Миколаївка Друга та, скоріш за все, південніше с. Опитне, стає ну-у дуже ймовірним.

Але, у сенсі ситуації в самому м. Бахмут, варто зазначити, що навіть ця гіпотетична подія навряд чи примусить противника полишити саме місто (в нього вистачає альтернативних комунікацій для всебічного матеріально-технічного забезпечення своїх військ у ньому). Тим більше, що північніше м. Бахмут (по напрямку на м. Соледар) противнику вдалося "розрядити" ситуацію.

Тому, я би не переоцінював значення та наслідки дій ЗСУ південніше м. Бахмут. Особливо, зважаючи на те, що противник утримує тут досить значне власне угрупування військ.

На Донецькому напрямку, в Авдіївському районi оборони ЗСУ противник зараз "озабочен" проблемою закріплення на тих позиціях, де йому вдалося просунутись. Це, головним чином напрямок с. Красногорівка — с. Степове, трохи південніше — напрямок на Авдіївський коксохім (позиція "Терикон", яку вони не втримали, але по цьому напрямку мають певне просування) та напрямок на с. Водяне — с. Сєверне.

Також, очевидно, що на північному фасі, судячи зі всього, противник таки почав вводити у бій окремі підрозділи 21-ї омсбр у смузі наступу 114-ї омсбр, намагаючись "розвинути успіх". Поки достеменних відомостей про результати цих дій противника у мене немає, але й без цього було очевидно, що командування противника буде намагатися наростити свої зусилля там, де йому вдалося досягнути бодай якого успіху.

На південному фасі, очевидно, з всіх троьх ділянок, де противник спромігся просунутись, лише у смузі своєї 1-ї омсбр йому вдалося утримати одну позицію по напрямку Спартак-Авдіївка (південніше розбитої ресторації "Царська охота"), на двох інших (по напрямку на Первомайське та Сєверне) передові підрозділи ЗСУ його відтіснили у зворотньому напрямку.

На даний момент, очевидно, командування противника перегруповує свої ударні тактичні групи 1-го АК. І на мою думку, спробує ще раз, ймовірніше в районі с.Опитне, або спробує перенести свої зусилля на ділянку вздовж дороги Водяне-Тоненьке.

Ймовірно, участь в цих спробах візьмуть підрозділи 1-ї та 9-ї омсбр, 111-й та 119-й мсп, цілком можливо у якості "ешелону розвитку успіху" 242-й мсп зі складу 20-ї мотострілецької дивізії (мсд), ну й "батальйонний комплект 1-го АК" у вигляді — 10-го танкового батальйону (тб), 13-й окремого штурмового батальйону "Сомалі" та 80-го окремого розвідувального батальйону (орвб) "Спарта".

Також, варто підкреслити, що численні "мсп ТрВ", стрілецькі полки (сп) та батальйони (сб) мобілізаційного резерву (МР) також звідси нікуди не поділися. Перших тут, принаймні, не меньше 4-х, а других – 5-и.

Тому, я не думаю, що після першої невдачі командування противника, "просто так" відмовиться від "продовження банкету". Адже, головне завдання — відтіснити ЗСУ від околиць м. Донецьк — поки не вирішено.

Джерело.

Важливо

Росіяни атакують, але не просуваються. Як справи на найважливіших ділянках фронту