Думки
Майдан – це марафон, а не спринт. 10 важливих висновків до десятиліття Революції Гідності
На Майдані 10 років тому народилася нова Україна. З висоти нинішнього досвіду аналітик Валерій Пекар підбиває підсумок цієї грандiозної події в історії не лише України, а й усього світу
183
10 років Революції Гідності.
Ось вам мої 10 тез.
- Майдан був народженням політичної нації — по суті, новим народженням тисячолітньої України, цього разу як сталої сучасної держави. Євген Глібовицький каже, що 1991 сталося лише зачаття Української держави, всі роки з 1991 до Революції Гідності вона виношувалася й на Майдані народилася.
- Революція Гідності — це величезний геополітичний розворот, і перемога європейського вектору не була гарантована. Якби ми тоді програли, все би дуже швидко закінчилося — і в культурі, і в державі, і в економіці, в усіх сферах панували би росіяни.
- Ми недооцінюємо величезні зміни, що сталися в суспільстві й державі. Такі грандіозні зсуви невидимі для людини, яка живе в повсякденному плині особистого часу, бо їхній масштаб завеликий для людського сприйняття.
- Завершення змін потребує покоління. Згадаймо біблійну історію про 40 років поневіряння пустелею, поки не виросте нове покоління, здатне увійти в омріяну землю.
- Революція незалежності без війни за незалежність не буває. Ми думали, якось минеться, — не минулося. Бо імперії добровільно не відпускають. Особливо вмирущі імперії, які не можуть жити без наших сенсів.
- Росія була більше готова до Майдану, ніж Україна, всі її ключові політичні та соціальні сили. Тому попервах Росія, здавалося, виграла більше, але згодом українському суспільству вдалося зламати цей тренд.
- Десять років тому долю країни визначила активна меншість. Активна меншість визначає напрямок, пасивна більшість визначає темп руху. Тому без громадянської просвіти, спрямованої на пасивну більшість, ми не обійдемося.
- Для багатьох Майдан став ініціацією — переходом до зрілості. Ці люди ніколи не забудуть той досвід, навіть якщо згодом було багато інших досвідів. Масова ініціація — само по собі подія історичного масштабу.
- Це марафон, а не спринт. Спринтери можуть бігти естафету: стомився, передай іншому. Нам обов'язково треба добігти, а для цього потрібні мрія (візія), стратегія й система.
- Майбутнє не визначено наперед, воно в руках людей, в наших руках. Різні сценарії майбутнього — це лише можливості, і від нас залежить, яка з них втілиться.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
ВажливоУкраїна за два роки. Три сценарії розвитку подій на війні та навколо неї