Чого боїться Шольц: як обережність канцлера Німеччини розв'язує руки Путіну

Упродовж понад двох років хвастощі, звинувачення і погрози ескалації з боку Володимира Путіна були викликані єдиною метою: стримати і перешкодити західній підтримці України. Викликає тривогу той факт, що канцлер Німеччини Олаф Шольц дає Путіну привід думати, що його тактика працює.

Після кількох місяців затримки Шольц відхилив запит України на німецьку ракетну систему великої дальності Taurus. Це рішення відображає політичну чутливість Шольца і загальну стурбованість Німеччини з приводу ескалації конфлікту з Росією. Проте, сіючи замішання і відштовхуючи союзників, підхід Шольца до цього питання, найімовірніше, тільки ще більше додасть сміливості Путіну і поставить під загрозу безпеку Європи.

Ракети Taurus, безсумнівно, підвищать спроможність України завдавати ударів по російських лініях постачання і краще захищатися від атак на міста і життєво важливу інфраструктуру, з якими країна знову стикається. Аналогічні крилаті ракети великої дальності — британська Storm Shadow і французька Scalp — довели свою високу ефективність, зокрема, посприявши знищенню близько третини російського Чорноморського флоту. Обмежена кількість і висока вартість одиниці продукції змусили Україну унормувати їхнє використання. Taurus збільшить цей запас, запропонує порівнянну або більшу дальність дії — і це зброя, що дуже стійка до спроб виявлення та постановки перешкод.

Шольц стверджував, що відправлення ракет вимагатиме направлення німецьких солдатів в Україну — твердження, яке оскаржується членами його власної коаліції і деякими військовими. Витік розмови офіцерів німецьких ВПС про Taurus (проведеної через небезпечну лінію Webex і опублікованої Росією), а також балачки самого Шольца викликали гнів найближчих союзників Німеччини.

Тим часом Шольц відхилив британські пропозиції відправити більше Storm Shadow і поповнити британські запаси ракетами Taurus. Можливо, це пов'язано з побоюваннями, що роздача зброї та систем даних, на які вони покладаються, підірве і без того зменшені можливості Бундесверу, збройних сил Німеччини. Нещодавно опублікований щорічний звіт про стан збройних сил виявив тривожну нестачу особового складу та озброєння, а також відсутність керівництва і підготовки.

Ці недоліки говорять про те, що необхідно приділяти більше уваги розв'язанню проблеми слабкого інвестування Німеччини в її збройні сили, одночасно знаходячи способи гарантувати, що Україна зможе отримати складні системи озброєнь, яких вона потребує. Але страх Шольца перед ескалацією став основною рушійною силою політики Німеччини. Хоча після російського вторгнення 2022 року канцлер заслужив оплески за оголошення "zeitenwende", або "поворотного моменту" у зовнішній політиці, останнім часом він, схоже, більше зацікавлений у підвищенні падаючих рейтингів своєї партії, граючи на пацифістських настроях серед сегментів німецької громадськості.

Чесно кажучи, уряд Шольца також пройшов великий шлях за останні два роки. Німеччина надала Україні танки "Леопард" торік і зараз є другим за величиною постачальником військової техніки до Києва після США. Вона прийняла понад мільйон українських біженців. Цього місяця Німеччина оголосила про військову підтримку ще на 500 мільйонів євро, включно з артилерійськими снарядами і бронетехнікою.

Це слід вітати. Але, з огляду на її розміри та геополітичне значення, Німеччина завдає удару значно слабкіше за свою вагу. Поставки систем озброєння йдуть повільно і занадто малі. Серед членів НАТО вона посідає лише 11-те місце за військовою допомогою у відсотках від валового внутрішнього продукту і 16-те місце за фінансовими зобов'язаннями у відсотках від ВВП.

Оскільки Конгрес США блокує додаткову військову допомогу Україні, вкрай важливо, щоб Німеччина відігравала більш напористу роль. Берліну слід працювати з урядами інших європейських країн, щоб доставити більше зброї на передову. Україні більше, ніж будь-кому, потрібно ще і ще з того, що у неї є, починаючи з боєприпасів, але також включаючи літаки, танки і високоточні керовані ракети великої дальності. Шольц має продовжити зустріч із польськими та французькими лідерами і запропонувати конкретні заходи зі зміцнення оборони Європи, відновлення виснажених збройних сил і передачі достатньої підтримки Україні. Для цього необхідно визнати, що, будучи найбільшою економікою Європи, Німеччина більше не може покладатися на Вашингтон, який застряг у глухому куті.

Насамперед ті, хто бажає миру для України та Європи, мають спочатку бути готовими показати Путіну, що він не зможе перемогти. Те, що ця війна має екзистенціальне значення для України, стало очевидним з лютого 2022 року. Нездатність твердо протистояти російській агресії стане помилкою, про яку Німеччина — і Європа загалом — жалкуватимуть.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.

Важливо

Миру з Путіним не буде: чому будь-який компроміс із РФ зараз — шлях до нової війни