Угруповання "Север" ЗС РФ: які підрозділи підтягнули до кордону з Україною
Формування окремого російського угруповання військ "Север" багато хто вважає підготовкою прориву на Харків. Військовий аналітик Костянтин Машовець аналізує її склад та бачить зовсім іншу її перспективу.
Отже, сьогодні продовжимо про вороже угрупування військ (УВ) "Север", бо, я дивлюсь, чимало людей "не відпускає" на рахунок " гіпотетичного прориву противника у Харків".
Сьогодні, поговоримо про РОЗПОДІЛ тих сил й засобів УВ "Север", які – або вже є у розпорядженні його командування, або надійдуть туди протягом найближчого часу.
Як відомо, війська (сили) цього угрупування противниа розгорнуті на території трьох російських прикордонних областей – Брянської, Курської та Белгородської. Більше того, значну їх частину склали частини та підрозділи відповідних угрупувань – УВ "Брянск", УВ "Курск" та УВ "Белгород" зі складу УВ прикриття кордону, яке відносилось до старого складу УВ "Запад".
Тому доречно визначити, скажімо так,
Розподіл сил й засобів УВ "Север"
саме по цим тактичним напрямкам, й про що це МОЖЕ свідчити, а про що – НЕ МОЖЕ.
Нагадаю вам, шановні читачі, "краткое содержание предыдущей серии".
Після переформування колишнього Західного воєнного округу у два інших , "незалежних" воєнних округи – Московський та Ленінградський воєнні округи (МВО та ЛВО – відповідно), російське військове командування вирішило перейти до більш адекватної та логічної системи оперативного управління у зоні відповідальності колишнього УВ "Запад".
При цьому, як на мене, вони виходили із цілком зрозумілих усвідомлень.
Так як більша частина найбільш потужних та боєздатних об’єднань ("активів") військ старого ЗВО (а саме – 1-ї гв.ТА, 20-а ЗВА та новосформована 25-а ЗВА) відійшли до складу саме "відновленного" МВО, то й було логічним, що ці війська увійшли до складу того, у що, в кінцевому рахунку, переформатувався, по суті, Західний воєнний округ – в УВ "Запад" (по факту, це війська Московського воєнного округу, МВО), яке зараз дієї на "активних" напрямках – Куп’янському та Лиманському. Ця смуга, по суті, стала "зоной исключительных интересов" виключно військ МВО.
В свою чергу, увесь "актив" зі складу "старого" УВ "Запад", який займався прикриттям кордону (ті самі 3 прикордонних угрупування), а насправді сковував на цих напрямках українські війська шляхом диверсійного та артилерійсько-авіаційного терору нашого прикордоння у Чернігівський, Сумській та Харьківській областях + діючі війська зі складу 6-ї ЗВА, 11-го та 14-го АК відповідно, перейшов до складу розгорнутого УВ "Север".
При цьому, цілком логічно було вирішено, що основою, "базовым" воєнним округом для його формування, стануть війська(сили) такого ж "відновленого" Ленінградського воєнного округу (ЛВО).
А це, відповідно – 6-а загальновійськова армія (ЗВА) з 2-х окремих мотострілецьких бригад (25-ї та 138-ї омсбр) з Ленградської обл. + 11-й армійський корпус (АК) з Калiнiнградської обл + 14-й АК (відповідно, із 80-ю та 200-ю омсбр) з "очень крайнего севера", які у цей момент також "не прохлаждались по тылам".
Таким чином, на момент початку практичної реалізації всього цього "великого переформатування" орда зі складу старого ЗВО, яку потрібно було "переформатувати", була значно перемішана на різних напрямках та ділянках (причому іноді навіть не на напрямку самого УВ "Запад").
Потрібно було якось це все перегрупувати та "привести до нормального бою", у відповідності із "струнким та чітким" планом переформатування самого старого Західного воєнного округу у два інших воєнних округи.
Саме ця непозбувна необхідність переміщати та перегрупувовувати війська, а також розгортати у відповідних зонах нові КП(ПУ), штаби, систему логістики й т.д., у когось з російських креативників у тамошньому ГШ й породила "геніальну" ідею використати це необхідне та неминуче перегрупування своїх військ (яке обов’язково помітять в українському ГШ), в якості стратегічної ІПСО під загальною назвою "наступаем на Харьков".
Й пішло та поїхало. Наші ще й "підіграли", організувавши "у паниці" (насправді, ні) напередодні російського "електорального акту" черговий рейд РДК, ЛСР та "Сiббату" саме на вказаних напрямках, доводячі нібито – "ой боюсь, боюсь.
Але, ми трохи відволіклись.
Зараз не про те – чи варто вірити у "великий наступ на Харьків", чи не варто, зараз про те, що зосереджується та розгортається у складі УВ "Север".
Отже, на даний момент, противник має у складі УВ "Север":
1) На Брянському тактичному напрямку (УВ "Брянск" – КП\ПУ розгорнутий в районі м.Стародуб):
- мотострілецький полк (мсп) – 1 (ймовірно, без одного мотострілецького батальйону);
- мотострілецький батальйон – до 4-х, причому зі складу не то що різних частин, а навіть з’єднань;
- парашутно-десантний батальйон – 1;
- й зразу 7 формувань "батальйонного рівня", які підпадають під визначення – "стрілецький батальйон" (сб), тобто із достатньо специфічним набором штатного ОВТ й достатньо специфічним рівнем боєздатності;
- 2 артилерійських дивізіона (адн);
- й до 9-и артилерійських батарей різної "етімології", з яких 3 – гаубичні самоходні артилерійські (гсабатр), 5 – гаубичних артилерійських (габатр), й 1 реактивна артилерійська (реабатр);
- також на цьому напрямку діє принамйні 2 так званих "блуждающих" вогневих взводу – 1 мінометний, інший реактивний артилерійський. Це саме ті пі…ри, які й займаються безпосередньо прикордонним терором (обстрілами) у режимі "нон-стоп" та "по заявкам";
- ну й ще на цьому напрямку діє 1 формування у статусі "штурмового загону" (десь до роти), яке займається "диверсантством" у наших районах прикордоння.
Загалом, все це УВ складає приблизно до 8.4 – 8.5 тисяч російських військовиків й в основному сконцентровано на основних комунікаційних вузлах та шляхах Брянської областi, займаючи "опорніки" та райони оборони в ключових пунктах.
Ну, варто ще зазначити, що з російської сторони прикордоння у Брянськiй обл. РФ – "обильно заминировано", за однією банальною причиною – очевидно, що у російського командування на цьому напрямку просто не вистачає військ, аби організувати "суцільне прикриття кордону".
2) Курський тактичний напрямок (УВ "Курск" – КП\ПУ розгорнутий в районі м.Рильск):
- зразу 4 мотострілецьких полки (мсп), але всі – неповного складу – де немає одного мсб, а де й двох;
- 2 мотострілецьких батальйону (мсб);
- 1 танковий батальйон (тб);
- 1 парашутно-десантний батальйон;
- 1 десантно-штурмовий батальйон;
- й 6 стрілецьких батальйонів;
- 2 артилерійських дивізіона (адн), з яких 1 – якісь "зведений" (із постійно "перемінним" та різнотипним складом), інший – гаубичний самохідно-артилерійський (гсадн);
- до 15-и артилерійських та мінометних батарей (з них – 1 діє у статусі "тактична група" \ТГр, гсабатр – 1, габатр – 5, реактивних артилерійських\реабатр – 3, ще 3, це – протитанкові артилерійські\птабатр, ну й 1 – мінбатр, я так розумію, на 120-мм мінометах);
- тут також діє 1 "штурмовий загін" російських дЮверсантів, десь до роти.
Загалом, УВ "Курск" нараховує більше 10.5 тисяч російських військовослужбовців й виглядає більш збалансованим у порівнянні із УВ "Брянск", принаймні у сенсі переліку тих завдань, які може виконувати на даний час. Але й тут значна частка (до 6-и формувань) – "стрілецькі батальйони", із дуже сумнівними бойовими спроможностями.
3) Ну й найбільш потужний Бєлгородський напрямок (УВ "Белгород" – КП\ПУ розгорнутий в районі м. Бєлгород):
- 1 окрема мотострілецька бригада (омсбр), треба розуміти та сама – 138-а омсбр зі складу 6-ї ЗВА:
- мотострілецьких та танкових полків (мсп\тп) – до 5-и, переважно зі складу 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) 11-го армійського корпусу (АК):
- мотострілецьких та танкових батальйонів (мсб\тб) – 11;
- "стрілецьких батальйонів" (сб) – 9;
- польова артилерія представлена достатньо потужним угрупуванням – до 7-и артилерійських дивізіонів (адн), з яких 1 – гсадн, ще 1 – гаубичний артилерійський (гадн), 1 – окремий гаубичний артилерійський (огадн) й зразу 4- окремих протитанкових артилерійських дивізіону\оптадн (так би мовити, "рапірна концентрація");
- в свою чергу, артилерійських та мінометних батарей тут сконцетровано – до 31 (!!!), з яких – 6 гсабатр, 9 габатр, не менше 4-х ребатр, протитанкових (птабатр) – не менше 9-и , є ще 1 батарея на ПТРК, ну й й також 1 мінометна (мінбатр), на 120-мм мінометах;
- окрім того, тут також розгорнута 1 зенітна ракетна артилерійська батарея (зрабатр);
- й діє зразу 7 "зведених тактичних загонів" самого різного типу, призначення, розміру та етімології – від ЦССО "Сенеж", до якихось "барсиків", "приватно-добровольчих формувань" та іншої "збірної солянки".
Загалом, УВ "Белгород" нараховує на даний момент – до 29.5 тисяч особового складу, й по суті, зображає зараз з себе ту саму "экзистенциональную" загрозу Харкову, про яку так люблять останнім часом трепатися наші ЗМІ, а разом з ними – чимала кількість представників експертного середовища.
Так, а що по перспективам?
Чим й де може поповнитись УВ "Север" найближчим часом, у сенсі додаткових сил й засобів.
Як на мене, найбільш ймовірними "кандидатами" на переведення на територію "спокійного" російського прикордоння є:
- підрозділи 25-ї омсбр зі складу 6-ї ЗВА (вони явно потребують відновлення після своєї самогубчої участі в "епопеї в районі Синьківки");
- 7-го окремого мотострілецького полку (омсп) зі складу 11-го АК, який у режимі "нон-стоп" російське командування посилає штурмувати передові позиції ЗСУ на Куп’янському напрямку, в районі с.Кислівка.
У більш віддаленій перспективі:
- підрозділи 80-ї омсбр зі складу 14-го АК з м.Алакурті, яка зараз "сторожить лівий берег" у складі УВ "Днепр" (й яку генерал Теплинский навряд чи віддасть "просто так");
- 200-а омсбр з ППД з Печенги, зі складу того ж 14-го АК також, ймовірно, незабаром покине тенета УВ "Юг" й сконцентрується на проблемах "прикриття кордону".
Не виключено, що для підсилення УВ "Север" також будуть використані сили й засоби 44-го АК, який зараз розгортається на території Карелії скоріш за все, це буде стосуватися його артилерійської складової.
Тепер, де саме.
Як на мене, очевидно, що об’єктивно, підсилення потребують в першу чергу Брянский та Курський тактичні напрямки особливо – перший.
Однак не виключено, що у рамках підготовки до свого "великого літньо-осіннього наступу на Харків" частина із вищезазначених сил й засобів російського ЛВО може опинитися й на Бєлгородському напрямку.
Особливо, якщо у межах якоїсь "стратегічної гри" російський ГШ таки спробує "ответить зеркально" діям РДК, ЛСР та "Сiббата" власними рейдами на територію Сумської та Харківської областей. Тим більше, коли доведеться "відволікати увагу" та змальовувати, дійсно, якісь "наступ на Харків".
Думаю, стосовно Харькова це є найбільш ймовірним варіантом.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо